Рішення

від 26.12.2011 по справі 27/17-4420-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/17-4420-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2011 р.Справа  № 27/17-4420-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Холіній Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;  

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ТРАНС-СВ";  

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліезер"  

про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності;                  

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ:  Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ТРАНС-СВ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліезер", згідно якої просить суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ТРАНС-СВ" добросовісним набувачем тягача марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі   VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ТРАНС-СВ" право власності на тягач марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. порушено провадження у справі № 27/17-4420-2011 та призначено справу до розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами усного договору купівлі-продажу автомобілю марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ, позивачем було сплачено грошові кошти у сумі 36 200,00грн., а відповідачем передано у власність ТОВ "ВЕГА-ТРАНС-СВ" зазначений автомобіль, що підтверджується накладною № 10 від 05.09.2007р. та актом прийому-передачі вантажного автомобіля від 05.09.2007р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим відповідними печатками підприємств, але у зв'язку з проведенням слідчих дій по кримінальній справі №270, порушеній Управлінням Служби безпеки України в Тернопільській області відносно посадових осіб ТОВ "Еліезер" за ст.201 Кримінального кодексу України, тягач марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ, в ході проведення виїмки, постановою слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області від 02.04.2008р. був визнаний речовим доказом, вилучений у ТОВ „ВЕГА-ТРАНС-СВ” та переданий останньому на відповідальне зберігання, у зв'язку з чим позивач не може в повному обсязі скористатись наданими йому, як власнику майна, правами, тобто володіти, користуватись та розпоряджатись придбаним автомобілем.

„05” грудня 2011р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву (вх.ГСОО №41364/2011 від 01.12.2011р.), відповідно до якого просив суд розглянути справу без участі представника ТОВ "Еліезер", позовні вимоги визнав у повному обсязі.

14.12.2011р. від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання (вх.ГСОО 43224/2011 від 14.12.2011р.) про відмову від позову в частині визнання права власності на тягач марки „RENAULT MAGNUM AE430” 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши дану заяву, враховуючи передбачене ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, право позивача на відмову від позову, суд одночасно із рішенням, постановив ухвалу, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за якою припинив провадження у справі №27/17-4420-2011 в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліезер" про визнання права власності на тягач марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив:

„05” вересня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-ТРАНС-СВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліезер" було укладено усний договір купівлі-продажу вантажного автомобілю –сідельного тягачу марки „RENAULT MAGNUM AE430” 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ, відповідно до якого позивачем було сплачено грошові кошти у сумі 36 200,00грн., а відповідачем передано у власність ТОВ "ВЕГА-ТРАНС-СВ" зазначений автомобіль.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, позивач перерахував на рахунок ТОВ "Еліезер” 36 200грн.(а.с.28,29)

Відповідно до акту прийому-передачі  вантажного автомобіля від 05.09.2007р., ТОВ „Еліезер” передало, а ТОВ „ВЕГА-ТРАНС-СВ” прийняло у власність вантажний автомобіль - сідельний тягач марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ в задовільному стані, вартістю 36 200,00грн. без претензій щодо технічного стану автомобілю.

„13” вересня 2007р. за ТОВ „ВЕГА-ТРАНС-СВ” зареєстроване право власності на автомобіль марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ, Одеським МРЕВ УМВС України в Одеській області та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВНС №072545 від 13.09.2007р.

Між тим, як зазначає позивач, у 2008 році слідчим відділом УСБУ в Тернопільській області було порушено кримінальну справу №270 відносно посадових осіб ТОВ «Еліезер», за ст. 201 КК України, контрабандне переміщення в Україну транспортних засобів, в т.ч. і належного ТОВ «Вега-Транс-СВ»тягача „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ. Під час досудового слідства даний автомобіль, постановою слідчого відділу УСБУ в Тернопільській області від 02.04.2008 року, було визнано речовим доказом і вилучено у ТОВ «Вега-Транс-СВ»в ході проведення виїмки та передано ТОВ «Вега-Транс-СВ»на відповідальне зберігання.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Положеннями  ст. 208 Цивільного кодексу України, передбачено обов'язкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно положень ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що шляхом підписання між сторонами по справі  вищевказаної накладної та акту приймання-передачі, з дотриманням вимог ст. 655 Цивільного кодексу України, між ТОВ "ВЕГА-ТРАНС-СВ" та ТОВ "Еліезер" було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу.

Положеннями ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. В свою чергу, ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ТОВ "ВЕГА-ТРАНС-СВ" оплатило ТОВ "Еліезер" поставлений товар, що підтверджується платіжними квитанціями №38, №26, №38, №5 на загальну суму 36 200грн., після чого між сторонами було підписано акт приймання-передачі від 05.09.2007р.

Крім того, згідно до ст. 8 „Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 13 зі змінами, за яким державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, і документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання транспортного засобу, якою, зокрема, є довідка-рахунок встановленої форми, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів, на підставі довідки-рахунку серії ЄГП № 219563 від 05.09.2007 року, що була видана ТОВ «Еліезер»та заяви ТОВ «Вега-Транс-СВ», вищезазначений автомобіль було зареєстровано Одеським МРЕВ УМВС України в Одеській області, про що видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС №072545 від 13.09.2007р.

Отже, на підставі встановлених обставин вбачається, що позивач набув право власності на автомобіль марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ на підставах, не заборонених законом та уповноваженим органом таке право власності було зареєстроване.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, якщо  майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

    1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

    2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

   3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З урахуванням того, що судом не встановлено будь яких порушень у порядку реалізації спірного майна та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС №072545 від 13.09.2007р. є чинним та ніким не скасоване, суд дійшов висновку, що позивач на момент придбання автомобілю марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ був добросовісним набувачем, в зв'язку з чим задовольняє  заявлені ТОВ „ВЕГА-ТРАНС-СВ” позовні вимоги.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕГА-ТРАНС-СВ” ( 67562, Одеська обл., с. Крижанівка, вул. Центральна, 63, ід. код 33316861) добросовісним набувачем автомобілю марки „RENAULT MAGNUM AE430”, 2000 року випуску, шасі VF611GTA000101299, номерний знак ВН 3933 ВІ.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІЗЕР" (46010, Тернопільська обл., м. Тернопіль, проспект Злуки, 3, кв. 66, ід. код 34419488) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЕГА-ТРАНС-СВ” ( 67562, Одеська обл., с. Крижанівка, вул. Центральна, 63, ід. код 33316861) 85/вісімдесят п'ять/грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

                 Суддя                                                                                       Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення підписано 03.01.2012р.