Ухвала

від 10.01.2012 по справі 5017/2012/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/2012/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" січня 2012 р.№ 5017/2012/51

            Суддя  ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали  від 03.01.2012р. за № 20/2012, за заявою голови ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, с.м.т. Любашівка, вул. Завокзальна,20. Код ЄДРПОУ 01732722) про визнання банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ)

             ВСТАНОВИВ: 03.01.2012р. голова ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки, діючий на підставі Постанови правління Любашівської райспоживспілки  №10 від 12.07.2011р., згідно якого прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначення ліквідаційної комісії, звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки, відповідно до ст. 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у сумі 48152 грн. 09 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Заява голови ліквідаційної комісії про порушення провадження  справи про банкрутство Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки у порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ст.5   Закону  (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є: заява підписана особою, посадове становище якої не підтверджено, у заяві не вказано повного найменування боржника, його поштова адреса, не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Так, до заяви в порядку ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) додана Постанова правління  Любашівської райспоживспілки від 12.07.2011р., згідно якого прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи –підприємства „Хлібокомбінат” райспоживспілки та призначення ліквідаційної комісії.

В той час, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію), статуту назва боржника Любашівський хлібокомбінат Любашівської райспоживспілки Одеської облспоживспілки. Відповідно до довідки Одеського управління статистики станом на 01.07.1097р. орган управління Центральна спілка споживчих товариств України.

           Таким чином,  до заяви не надано доказів повноваження голови та правління Любашівської райспоживспілки, доказів статусу юридичної особи –засновника Любашівської райспоживспілки, а саме: статутні та установчі документи; довідку облстатуправління про включення боржника до ЄДРПОУ, довідки  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

            Крім того, в заяві зазначено, що головою правління Любашівської райспоживспілки є Остюченко В.Г. в той же час вона є директором хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки, але довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки не надано.

Разом з цим, в заяві про порушення справи про банкрутство, голова ліквідаційної комісії посилається на п. 10.2 статуту Любашівського ринку, в той час як до заяви надана копія статуту Любашівського хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки Одеської облспоживспілки, окремі аркуші якого не читаються, аркуші статуту надруковані різними шрифтами та не містять чіткої нумерації.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Крім того, ліквідаційною комісією при вирішенні питання про припинення діяльності та ліквідацію Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки не враховані особливості Закону України „Про кооперацію” та Закону України „Про споживчу кооперацію” відносно

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону  (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Відповідно до заяви голова ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки та доданих матеріалів вбачається, що засновником боржника 12.07.2011р., прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено голову ліквідаційної комісії.

Голова ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки 03.01.2012 р. звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство за правилами статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ), мотивуючи тим, що має заборгованість перед УПФУ в Любашівському районі  у сумі 19412 грн. 09 коп.,  що виникли  на підставі Рішення УПФУ  від 14.12.2007р. №1008 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки застосований штраф у сумі 4372 грн. 50 коп. та нарахована пеня у сумі 15039 грн.59 коп.

При визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника –юридичної особи, що виникли з такої участі, як це передбачено п. 14 Постановою пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Крім того, Голова ліквідаційної комісії Хлібокомбінатом Любашівської райспоживспілки у заяві посилається на заборгованість перед засновником (власником) - Любашівською райспоживспілкою у сумі 28740 грн., мотивуючи вказану заборгованість тим, що Любашівська райспоживспілка за період з 2007 по 2009 роки сплачувала за Хлібокомбінатом Любашівської райспоживспілки податки і збори (обов'язкові платежі) на підставі Постанови правління Любашівської райспоживспілки №16 від 30.09.2007р. про надання поворотної безпроцентної позики, вказані обґрунтування не являються доказами заборгованості  до боржника.

Грошове зобов'язання (статті 1 Закону (№ 2343-ХІІ) –це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори  та інші правочини.

Відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, довіреностями на отримання  матеріальних цінностей, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та достовірно підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Але, заявником не надано належних документів (договорів та інші правочини) в підтвердження здійснення вказаної господарської операції.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, кредиторська заборгованість Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки перед УПФУ в Любашівському районі  у сумі 19412 грн. 09 коп.,  складається тільки із штрафних санкції, а тому ліквідація Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки павина здійснюватись у загальному порядку відповідно до Цивільного та   Господарського кодексів України.

У заяві голови ліквідаційної комісії про визнання Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, перелік пред'явлених кредиторами вимог, не проведено аналіз активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону  (№ 2343-ХІІ), а також про результати їх розгляду. Головою ліквідаційної комісії боржника належним чином не повідомлено орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Таким чином,  Заявником не надано доказів проведення  відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ),  а тому заява голови ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Крім того господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до системи діловодства до господарського суду було подано п'ять аналогічні заяв про порушення провадження справи про банкрутство Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки без усунення допущених недоліків після їх повернення, в порушення вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону (№ 2343-ХІІ) в порушення вимог судової практики Верховного суду України та Вищого господарського суду України в аналогічних справах, у зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство завжди передбачає наявність в діяннях (діях/бездіяльності) посадових осіб боржника та/або кредиторів складу злочину.

   Більш того, деякі положення Кримінального кодексу України безпосередньо передбачають кримінальну відповідальність за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії у разі банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, службове підроблення, службова недбалість, тощо.

   Зазначені обставини витікають зі справи про банкрутство та в подальшому можуть підпадати під правове регулювання кримінального законодавства в окремому кримінальному провадженні.

   Таким чином, суд зазначає, що голова ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки в порушення приписів частини третьої статті 22 ГПК України зловживає процесуальними правами подаючи до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, в порушення вимог діючого законодавства, а тому в подальшому  господарський суд буде реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом направлення повідомлення та матеріалів органам внутрішніх справ чи прокуратури.  

Керуючись п. п. 1, 2, 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя,

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Хлібокомбінату Любашівської райспоживспілки (66502, Одеська область, с.м.т. Любашівка, вул. Завокзальна,20. Код ЄДРПОУ 01732722) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство  на 58 аркушах, Акт №10 від 03.01.2012р., конверт.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Зеленов Г.М.