Рішення

від 15.06.2006 по справі 14/1935

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1935

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2006 р.                                                     Справа № 14/1935

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Снігірьова О.С.

за участю представників сторін

від позивача Помадовська Н.В. (довіреність від 03.01.06)

від відповідача Козлов А.Г. (довіреність від 15.03.06)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)  

до Відкритого акціонерного товариства "Червоноармійський льонозавод" (с. Молодіжне Червоноармійського району)

про стягнення 92164,41 грн.

Позивачем заявлено позов про стягнення на його користь з відповідача зазначену суму, з якої 92100,24 грн. підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини, 30,64 грн. пеня, 5,11 грн. річні, 28,42 грн. інфляційні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що позивачем безпідставно нарахована підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, які зазначені у відзиві.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Червоноармійським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач у справі) і ВАТ "Червоноармійський льонозавод" (відповідач у справі) договору від 01.06.2000р. № 114 (діючого до 2004 року),  позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії.

В пункті 1.1 договору сторони визначили, що енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання електричної енергії у відповідності до умов договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію в грошовій або іншій формі у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п. 2.3 вищезазначеного договору, відпуск електроенергії здійснюється у величинах відповідно до Додатку № 1 цього договору. У випадках зміни цих величин позивач направляє відповідачу листом лімітне повідомлення.

На виконання п. 2.3 договору позивач направив відповідачу повідомлення про граничні рівні електроспоживання та потужності, в якому встановив обсяг відпуску електроенергії на травень місяць 2003р. 160000 кВт/год (а.с. 18).

Як вбачається з матеріалів справи, в травні місяці відповідачем фактично спожито 23385 кВт/год.

Згідно з п. 4.1 договору, відповідач зобов'язався своєчасно, у розрахунковий період  з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця, сплачувати позивачу за використану електроенергію.

Відповідно до пункту 6.2 вищезазначеного договору, сторони визначили остаточний розрахунок за спожиту електроенергію - не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду.

В порушення умов укладеного договору відповідач використану електроенергію в обумовлений строк не оплатив.

За підсумками місяця позивач здійснив коригування граничної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої відповідачем за травень місяць величини її споживання тобто до 0 кВт/год.

Повідомлення від 11.06.2003р. про коригування граничної величини електроспоживання було надіслано відповідачу (а.с. 20).

Таким чином, на думку позивача, протягом травня 2003р. відповідач спожив електричної енергії понад договірну величину споживання 23385 кВт/год.

За перевищення граничного рівня споживання електричної енергії на 23385 кВт/год позивач нарахував відповідачу підвищену плату - п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, що становить за розрахунком позивача 22066,08 грн. (23385 кВт/год x 0.2359 тариф x4).

Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

27.01.04 між сторонами укладено новий аналогічний договір №114 про постачання електричної енергії споживачам,  

В пункті 1 договору від 27.01.04 сторони визначили, що енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання електричної енергії у відповідності до умов договору, а відповідач - своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.

Відповідно до додатку № 1 до договору від 27.01.2004р. № 114 сторонами була обумовлена величина постачання електричної енергії в січні та лютому 2005р. по 100000 кВт/год. на місяць (а.с. 31).

Як вбачається з матеріалів справи в січні місяці 2005р. відповідачем фактично спожито - 40905 кВт/год на суму 13243,40 грн., а в лютому 2005р. - 35692 кВт/год . на суму 11572,78грн.

Згідно з п.2.2.3 договору від 27.01.04 відповідач зобов'язався своєчасно, у розрахунковий період  з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця, сплачувати позивачу за використану електроенергію.

Відповідно до п. 7.3 договору від 27.01.04 сторони визначили, що остаточний розрахунок за використану електроенергію проводитиметься не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця.

Позивачем 20.01.05 та 21.02.05 відповідачу було видано рахунки №175 від 20.01.2005р. та № 451 від 21.02.2005р.

В порушення умов укладеного договору відповідач частково розрахувався за використану електроенергію сплативши за січень місяць: 27.01.05 - 2049,36грн. та 02.02.05 - 12000,00 грн.; за лютий місяць: 02.02.05 - 805,96, 25.02.05 - 3000,00 грн. та 05.03.05 - 8522,44 грн.

За січень та лютий 2005р. граничну величину споживання електричної енергії позивачем відкориговано до рівня фактично сплаченої відповідачем за січень 2005р. величини її споживання тобто до 0 квт/год та за лютий 2005р. до 11738 кВт/год.  Повідомлення від 27.01.05 та від 28.02.05 про коригування граничної величини електроспоживання надані позивачем відповідачу (а.с. 35, 40).

На оплату підвищеної плати за перевищення граничних рівнів електроспоживання позивач видав відповідачу рахунки: № 5 від 27.01.05 та № 34 від 28.02.05 (а.с. 36, 41).

За перевищення граничного рівня споживання електричної енергії позивач нарахував відповідачу підвищену плату - п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, що становить за розрахунком позивача:

за січень 2005р.  - 40905 кВт/год. x (0,2698 тариф x 4) = 44144,68 грн.

за лютий 2005р. - 23954 кВт/год. x (0,2702 тариф * 4) = 25889,48 грн.

Зазначені суми позивач просить стягнути з відповідача.

Всього позивач просить стягнути з відповідача 92100,24 грн. підвищеної плати за споживання електроенергії понад договірні величини в травні 2003 року, в січні та лютому 2005 року. При цьому позивач посилається на ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та на пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України  від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам".

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи  докази та обставини справи, суд дійшов висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.02р. №475 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам", граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.

За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договірні (граничні) величини потужності доводяться енергопостачальною організацією до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід'ємною частиною цього договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

Згідно Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕУ від 31.07.1996 № 28 із змінами та доповненнями (далі Правила), гранична величина обсягу споживання це обсяг споживання електричної енергії, який визначається для споживачів постачальником електричної енергії відповідно до порядку, встановленого чинними нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475 затверджений Порядок постачання електричної енергії споживачам, пункт 1 якого вказує, що регулювання електричної енергії проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання.

Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 6, 7, 11 Порядку граничні величини споживання електричної енергії визначаються, затверджуються та доводяться до місцевих органів виконавчої влади, місцевих енергопостачальних організацій, а також споживачів до початку розрахункового місяця.

Пунктом 1.2 Правил визначено, що договірна величина споживання електричної енергії це узгоджений в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем обсяг електричної енергії, який може бути спожитий споживачем за відповідний період.

Отже, із аналізу зазначених нормативних актів слідує, що гранична величина споживання електричної енергії та договірна величина споживання електричної енергії не є тотожними поняттями. Перша доводиться споживачу до початку наступного розрахункового періоду та коригується до рівня фактично сплаченої за попередній місяць, а не за розрахунковий період, як зазначає позивач в повідомленнях, друга (договірна величина) визначається в договорі. А п'ятикратна вартість нараховується саме на різницю фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачем не допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії, тобто у позивача відсутні підстави для застосування ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" в частині стягнення п'ятикратної вартості.

Стаття 26 цього Закону не передбачає нарахування п'ятикратної вартості шляхом коригування граничної величини до фактично сплаченої, як стверджує позивач, посилаючись на пункт 11 Порядку. Слід зазначити, що Закон має вищу силу. А Порядок постачання електричної енергії, затверджений постановою КМУ від 09.04.02 № 475, є підзаконним актом і не може суперечити закону.  

Крім того господарський суд звертає увагу на наступне:

Здійснюючи коригування договірних величин електроспоживання, відповідач фактично в односторонньому порядку без згоди позивача змінює Договір (зокрема додаток №1), що є недопустимим виходячи зі змісту ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України.

Відповідач фактично застосував фінансову санкцію до позивача за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії. Договором же така санкція не передбачена, пряма вказівка в законі відсутня. За невиконання умов договору сторонами передбачена пеня.

Абзац другий пункту 11 Порядку містить не чіткі норми, так як не зазначено, яким чином, коли та ким проводиться таке корегування. Чи проводиться зворотне корегування в разі оплати споживачем спожитої електроенергії.

Такий же висновок можна зробити щодо останнього абзацу пункту 5.2 Договору від 27.01.04, який передбачає, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії коригується відповідачем до рівня фактично сплаченої за цей розрахунковий період.

З урахуванням викладеного господарський суд приходить до висновку, що зазначений абзац пункту 11 Порядку та пункту 5.2 Договору суперечать ст. 626 ч.1, ст. 627 ЦК України. Ця суперечність стала наслідком виключення абзацу другого пункту 11 Порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.05.

За несвоєчасну оплату електроенергії, яка спожита відповідачем в лютому 2005 року, позивач, відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України та пункту 7.4 Договору від 27.01.04, нарахував пеню та 3% річних, розмір яких згідно наданих позивачем розрахунків, правильність яких перевірена судом, становить відповідно 30,64 грн. та 5,11 грн. (а.с.71,72,75,76)

Господарський суд задовольняє позов в частині стягнення цих сум.

Крім того, за несвоєчасну оплату електроенергії, яка спожита відповідачем в лютому 2005 року, позивач, відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України просить стягнути з відповідача 28,42 грн. інфляційних.

Як вбачається з розрахунку інфляційних, який надав позивач (а.с.73,74) та виходячи з пунктів 2.2.3, 7.3 обов'язок відповідача по оплаті електроенергії за лютий 2005 року настав 25.02.05. Фактично оплата проведена 05.03.05. Тобто термін прострочки становить менше місяця (8днів), отже вимога про стягнення інфляційних нарахувань є безпідставною.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85  ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Червоноармійський льонозавод" (Житомирська обл., Червоноармійський р-н, с.Молодіжне, код 00306029) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622): - 30,64 грн. пені; - 5,11 грн. річних; 0,35 грн. витрат по оплаті мита; - 0,05 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відмовити в позові в частині стягнення 28,42 грн. інфляційних та 92100,24 грн. підвищеної плати за споживання електроенергії понад договірну величину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                                                Дата підписання 26.06.06.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Віддрукувати:

1 - в справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу