14/496/12/239-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" січня 2012 р. Справа № 14/496/12/239-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«ДИСТРИБУТОРСЬКА КОМПАНІЯ «СЛАВУТИЧ»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»
про стягнення заборгованості у розмірі 3 129,73 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
05 грудня 2011 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи 14/496 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУТОРСЬКА КОМПАНІЯ «СЛАВУТИЧ»(далі – позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 129,73 грн., які були передані за підсудністю господарським судом міста Києва.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №6147 від 17.02.2011 року (далі –договір), згідно з якими позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача, а відповідач зобов'язувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.
Відповідач, поставлений позивачем товар, не оплатив.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 992,70 грн. та 137,03 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2011 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 20.12.2011 року.
20 грудня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 10.01.2012 року.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Красноармійська, 126, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
10 січня 2012 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
17 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУТОРСЬКА КОМПАНІЯ «СЛАВУТИЧ»(далі –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(далі –відповідач) був укладений договір №6147 (далі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від позивача до відповідача, а відповідач зобов'язувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 992,70 грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними №ВДК-018605 від 22.06.2011 року та №ВДК-017977 від 16.06.2011 року, а відповідач товар прийняв, проте не оплатив його.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2 992,70 грн. та 137,03 грн. пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідач жодних документів, що підтверджують оплату поставленого позивачем товару, суду не надав.
Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 992,70 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 137,03 грн. пені.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару, протягом (але не пізніше) 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України закріплено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.
Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з:
24.06.2011 року до 29.06.2011 року, суму боргу у розмірі 1 691,22 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 4,31 грн.;
30.06.2011 року до 14.10.2011 року, суму боргу у розмірі 2 992,70 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 135,98 грн.,
а разом 140,29 грн. (за розрахунком суду).
Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 137,03 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУТОРСЬКА КОМПАНІЯ «СЛАВУТИЧ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»про стягнення заборгованості у розмірі 3 129, 73 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»(Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Красноармійська, 126, код 36351631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУТОРСЬКА КОМПАНІЯ «СЛАВУТИЧ»(м. Київ, вул. Софійська, 10-А, код 33403739) 2 992,70 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві грн. грн. 70 коп.) основного боргу; пеню у розмірі 137,03 грн. (сто тридцять сім грн. 03 коп.); 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 12.01.2012 року.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2012 |
Оприлюднено | 16.01.2012 |
Номер документу | 20752745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Дьоміна С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні