Постанова

від 13.10.2006 по справі 8/700ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13.10.06                                                                                

Справа № 8/700ад.

Суддя   Середа А.П., 

розглянувши

матеріали справи за позовом

Прокурора

Кам'янобрідського району міста Луганська в інтересах держави в особі Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

до

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, місто Луганськ,

про

стягнення 425 грн. 00 коп.,

при

секретарі судових засідань Качановській О.А.,

від

прокурора (заявника) -Сайтарли

І.М., - посвідчення № 88 від 03.08.06 року;

в

присутності представників сторін:

від

позивача -Буркова

О.М. - державний податковий інспектор, - довіреність №286/10 від 11.01.06 року;

від

відповідача  - ОСОБА_1 -приватний підприємець, -

посвідчення водія ІНФОРМАЦІЯ_1, -   

встановив:

           суть спору: прокурором в інтересах

позивача заявлено

вимогу про стягнення  з відповідача  штрафних (фінансових) санкцій у  сумі 

425 грн. 00 коп.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу

адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове

засідання призначене та фактично відбулося 03.10.06 року.

Прокурором,

представником позивача та відповідачем заявлено 

клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу

технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ

„Прикінцеві та перехідні положення”  КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У

судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

Відповідач

позов визнав

частково, про що також зазначив у своєму відзиві на  нього №б/н від 03.10.06 року, пославшись на

те, що щоденний фіскальний звіт ним не надруковано лише одного разу -в ніч з 8

на 9 лютого 2006 року, коли з невідомих причин було припинено подачу

електричного струму до приміщення торгового павільйону, в якому він здійснює

свою підприємницьку діяльність (цей факт енергопостачальна організація

відмовилась  підтвердити на його запит,

стверджуючи, що такий факт в ніч з 8 на 9 лютого 2006 року місця не мав); в

іншій частині він позов визнає повністю.

          Заслухавши прокурора, представника

позивача та відповідача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали, 

суд  дійшов  наступного.

          27.06.1996 року виконавчим комітетом

Кам'янобрідської районної у місті Луганську 

ради ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований

в  якості суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи, про що зроблено запис  НОМЕР_2.

          04.05.2006 року фахівцями Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі -

МДПІ, - Позивач), на підставі посвідчення на  право проведення перевірки  НОМЕР_3, в присутності реалізатора

ОСОБА_2, здійснено перевірку СПД ОСОБА_1 щодо додержання ним у своїй

діяльності чинного законодавства  у сфері

готівкового  обігу при  здійсненні роздрібної торгівлі у належній

йому господарській одиниці -  торговому

павільйоні,  розташованому АДРЕСА_1

(ІНФОРМАЦІЯ_2).

          В магазині використовується

зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій

(далі -РРО).

          В ході перевірки було виявлено факти:

          не роздруковано фіскальний звітний

чек (Z-звіт) за 08.02.06 року, - його роздруковано 09.02.06 року під НОМЕР_4, о

00 год. 14 хв.;

        невикористання режиму попереднього

програмування РРО щодо назви товарів та обліку їх кількості.

          За наслідками перевірки складено акт

НОМЕР_5, з яким того ж дня, під розписку, ознайомлено реалізатора павільйону

ОСОБА_2 та вручено його примірник, що підтверджується її підписом на ньому.

          Того ж дня з актом ознайомлено

також  СПД ОСОБА_1, який при цьому зробив

застереження про незгоду з пунктами 9 та 11 акту.

          Факти виявлених порушень у своєму

письмовому поясненні підтвердила ОСОБА_2, при цьому наполягаючи на тому, що

фіскальний звіт з 8 на 9 лютого 2006 року не було роздруковано своєчасно, а

було роздруковано 09.02.06 року, в 00 год. 14 хв. тому, що у електромережі

тимчасово був відсутній електричний струм         

          16.05.2006 року ДПІ у зв'язку з

виявленими порушеннями чинного законодавства  

прийнято рішення НОМЕР_6, згідно якому щодо СПД ОСОБА_1 за порушення

вимог  п.п. 9, 11 ст.3 Закону

України  від 01.06.2000 року №1776-ІІІ

„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг” (далі - ЗУ №1776) застосовано штрафні санкції у сумі

425,00 грн.

          Позивачем надано до матеріалів справи

розрахунок суми штрафних санкцій, згідно якому:

          на підставі пункту 9 ст. 3 ЗУ

№1776-ІІІ  накладено штраф у розмірі

340,00 грн. (17,00 грн. х 20);

          на підставі пункту 11 ст. 3 ЗУ

№1776-ІІІ накладено штраф у розмірі 85,00 грн. (17,00 грн. х 5).

           Це рішення поштою спрямовано на

адресу порушника та 24.05.06 року вручено йому під розписку, що підтверджується

його власноручним підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення

НОМЕР_7.

          Згідно доказам, наданим позивачем,

СПД ОСОБА_1 оскаржив це рішення у адміністративному порядку до Державної

податкової адміністрації Луганської області.

          Остання своїм рішенням НОМЕР_8 у

задоволенні  скарги відмовила.                    

          Заслухавши прокурора, представника

позивача та відповідача,  дослідивши

матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги

підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          І.Згідно статті 1 ЗУ №1776,

реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами

підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій

та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері

торгівлі.

          У частині 1 статті 3 цього

Закону  передбачено, що СПД зобов'язані:

          пункт 9: щоденно

друкувати  на РРО  (за виключенням автоматів з продажу товарів

(послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку

розрахункових операцій;

          пункт 11: проводити

розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього

програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

          Як видно з доказів, наведених вище

у цій постанові, СПД ОСОБА_1 не дотримувався у своїй діяльності вимог

вищенаведених пунктів статті 13 ЗУ №1776-ІІІ, - тобто припустився їх порушення.

          ІІ.У зв'язку з викладеним ДПІ

цілком правомірно щодо нього 

застосовано  правила пунктів 4 та

6 ст.17 ЗУ №1776.

          ІІІ. Законом №1776 у ст.25

передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього

Закону, підлягають перерахуванню СПД до Державного бюджету України в

десятиденний термін з дня прийняття 

органами державної податкової служби України рішення про

застосування  таких фінансових санкцій.

          Матеріалами справи доведено, що

відповідач по справі -СПД ОСОБА_1 цю вимогу Закону №1776 не виконав.

          ІУ. Аналіз  ЗУ №1776 показує, що в ньому не передбачено

механізм примусового стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

          У п.3 розділу ІІ „Прикінцеві

положення” названого Закону сказано, що до приведення чинного законодавства у

відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти

застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

          З огляду на цю обставину, враховуючи,

що порядок примусового стягнення несплачених податкових платежів та штрафних

санкцій врегульовано  Законом України

від 21.12.2000 року №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -ЗУ №2181-ІІІ),

суд при вирішенні цього спору керується 

ним.

          У його преамбулі сказано:

          цей Закон є спеціальним законом з

питань оподаткування..., нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що

застосовуються до платників податків контролюючими органами.

          У.1.Підпунктом.3.1.1 п. 3.1

ст. 3 ЗУ №2181-ІІІ передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового

боргу  виключно за рішенням суду.

          ЗУ №2181-ІІІ у п. 1.3 ст. 1 дає

визначення податкового боргу, а саме:

          податковий борг (недоїмка) -податкове

зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно

узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому

порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму

такого податкового зобов'язання.

          Інший порядок примусового стягнення у

судовому порядку  податкового боргу

цим Законом не передбачено.

          2.Активами платника податків

за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні

цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або

повного господарського відання.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами

справи підтверджено наявність у відповідача несплачених штрафних (фінансових)

санкцій у сумі 425,00 грн., а також факт його ухилення від їх сплати до

бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного

задоволення.    

Відповідно

до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача витрати по сплаті

державного мита.

Судом

прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України

від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито” 

при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, п.п. 9, 11

ст. 3, п.п 4, 6 ст.17 ЗУ від 01.06.2000 року 

№1776-ІІІ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг”; п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1

ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року

№2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 40,49,86,158-163 та ст. 167

КАС України,  суд

п

о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1, який мешкає АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, 

- на користь Державного бюджету України, на р/р 31114104500005 в УДК у

Луганській області, МФО 804013, одержувач -державний бюджет Кам'янобрідського

району міста Луганська, код 24046828, код платежу -23030100, -  суму штрафної (фінансової) санкції у розмірі  425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.

          Відповідно до частини

4 ст. 167 КАС України  за згодою

прокурора, представника позивача та відповідача у судовому засіданні 13.10.2006

року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після 

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного

судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення 

суду  першої  інстанції спочатку  подається 

заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної

інстанції  викладаються  в 

апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове

рішення. Копія апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу - з  дня  складення 

в  повному обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може 

бути  подана  без 

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

          Постанову у

повному обсязі складено та підписано 17.10.2006 року.

Суддя                                                                                               

А.П.Середа