Постанова

від 27.10.2006 по справі 8/699ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.10.06                                                                                

Справа № 8/699ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Кам”янобрідського району міста Луганська в інтересах

держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті

Луганську

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

місто Луганськ, -

про

стягнення  1968  грн. 

13 коп.,

при

секретарі судових засідань  Смірновій

В.М.,

від

прокурора (заявника)  - Сайтарли І.М. -помічник прокурора, -

посвідчення №88 від 023.08.06 року;

в

присутності представників сторін:

від

позивача -не прибув;

від

відповідача -ОСОБА_1

-приватний підприємець, - паспорт НОМЕР_1, -   

встановив:

           суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено

вимогу про звернення стягнення на активи відповідача у зв'язку з

наявністю у нього заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у сумі

268,13 грн., з яких основний платіж -268,00 грн. та пеня -00,13 грн., а також

несплачених штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного

середовища у сумі 1700,00 грн.

          Згідно ст. 111 Кодексу

адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання

призначене та фактично відбулося 03.10.06 року.

          Відповідач до цього засідання не прибув.

          На підставі ст. 150 КАСУ розгляд

справи було відкладено з 17 до 27 жовтня 2006 року -у зв'язку з надходженням

телеграми відповідача про його хворобу (НОМЕР_2).

Прокурором та відповідачем заявлено клопотання про відмову від фіксації

судового процесу технічними засобами, яке не суперечить  вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ

„Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, а тому судом його задоволено.

У судовому засіданні  прокурор

позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання, призначеного на 27.10.06

року, не прибув, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належнима чином

повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

В якості доказу належного повідомлення про дату, час та місце

судового слухання суд вважає розписку представника МДПІ Грек О.В. від 17.10.06

року - про отримання повістки про явку до судового засідання, призначеного на

27.10.06 року, об 11 год. 00 хв. 

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 40, 49, 51, частиною 6

ст. 71 та ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за відсутності представника

позивача, - на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач позов визнав частково, про що також зазначив у своєму відзиві на

нього №б/н від 27.10.06 року, пославшись на те, що податок з доходів фізичних

осіб він дійсно не сплачував до бюджету, а тому у цій частині позов визнає; а

про необхідність сплачувати збір за забруднення навколишнього природного

середовища йому ніхто з працівників Ленінської міжрайонної державної

податкової інспекції у місті Луганську (далі - МДПІ -Позивач) не говорив.

Витребувані судом документи відповідач не надав, а тому суд,

керуючись частиною 6 ст. 71 КАСУ, розгляд справи здійснив за наявними у ній

доказами.

          Заслухавши

прокурора та відповідача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали, 

суд  дійшов  наступного.

          І.1. 25.11.2002

року виконавчим комітетом Кам'янобрідської районної у місті Луганську ради

ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1, - Відповідач), ідентифікаційний номер

НОМЕР_3, зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи, про що зроблено запис НОМЕР_4, - що підтверджується свідоцтвом про

державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

          27.11.02 року

Ленінською МДПІ  його взято на

податковий облік, реєстраційний НОМЕР_5.

          СПД ОСОБА_1 не

зареєстрований як платник податку на додану вартість.

         2. Фахівцями

МДПІ в період з 19 по 25 грудня 2005 року проведено позапланову виїзну

перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єктом

господарської діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.03 року по

23.12.05 року, - за результатами якої 23.12.05 року складено акт  НОМЕР_6, - згідно якому відповідачем за

період з 1 січня по 31.05.03 року не стягнуто та не перераховано до бюджету

податок з доходів фізичних осіб у сумі 134,00 грн.; крім того, ним за 2003-2004

роки та 9 міс. 2005 року не подано до МДПІ 10 розрахунків  збору за забруднення навколишнього природного

середовища, у зв'язку з чим щодо нього застосовано штрафні санкції у сумі

1700,00 грн. (по 170,00 грн. за кожний з 10 періодів порушень). 

         Того ж дня з актом

ознайомився та отримав його примірник СПД ОСОБА_1, який підписав його без заяв

та застережень.

            3.Факт

наявності  у відповідача сум НЕ

стягнутого з найманих працівників -громадян 

та не сплаченого до бюджету прибуткового податку (податку з доходів

фізичних осіб) та його сума, а також застосованих у зв'язку з цим щодо нього

штрафних санкцій   підтверджуються:

           вищезгаданим

актом НОМЕР_6;

          письмовими

поясненнями СПД ОСОБА_1, наданими ним у ході перевірки;

          розрахунком

заборгованості по сплаті податку з найманих осіб та збору за забруднення

навколишнього природного середовища 

станом на 25.07.06 року;

          довідкою МДПІ про

стан розрахунків СПД ОСОБА_1 з бюджетом за станом на 02.10.06 року;

          податковим

повідомленням-рішенням НОМЕР_7, згідно якому відповідачу було визначено

податкове зобов'язання з ПДФО у сумі 134,00 грн. та штраф у сумі 268,00 грн.;

          першою (НОМЕР_8) та

другою (НОМЕР_9) податковими вимогами на загальну суму боргу у розмірі 1968,13

грн.

          3.1.Факт наявності штрафних

санкцій у зв'язку з неподанням 

розрахунків збору за забруднення навколишнього природного

середовища   підтверджується:

          розрахунком  заборгованості по сплаті податку з

найманих осіб та збору за забруднення навколишнього природного середовища

станом на 25.07.06 року;

          податковим

повідомленням-рішенням НОМЕР_10, згідно якому щодо  СПД ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у

розмірі 1700,00 грн.;

          вищезгаданими першою

та другою податковими вимогами.

          Позивачем надано

до справи докази отримання кожної з них СПД ОСОБА_1

          4.Відповідач,

як вбачається з матеріалів справи, факту наявності у нього боргу  прибуткового податку  (податку з доходів фізичних осіб) та

несплачених штрафних санкцій у зв'язку з неподанням розрахунків по сплаті збору

за забруднення  навколишнього природного

середовища не спростовує.

          Заслухавши  прокурора та відповідача,  оцінивши наявні у справі докази, суд вважає,

що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          ІІ.1. 1.Згідно

статті 4 Закону України  від 25.06.1991

року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі -ЗУ №1251-ХІІ)

платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні

особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки

і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктами 4 та 14

частини 1 ст.14 цього Закону  податок

з доходів фізичних осіб (назва податку -у редакції, чинній на час розгляду

справи) та збір за забруднення навколишнього природного середовища  віднесено до загальнодержавних податків і

зборів.

          2. Вирішуючи цей

спір, суд приймає до уваги те, що:

           порушення порядку

сплати ПДФО до бюджету відповідачем припущено, починаючи з 01.01.2003 року по

31.05.2003 року; воно продовжує мати місце і на час розгляду цієї справи, 

           порядок нарахування,

стягнення та перерахування до бюджету прибуткового податку (а з 01.01.04 року

-податку з доходів фізичних осіб) в період, впродовж  якого у відповідача  виник борг зі сплати до бюджету цього виду

податку, регулювався Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року

№13-92 „Про прибутковий податок з громадян”, а з 01.01.04 року -Законом

України від 22.05.03 року №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі

-ЗУ №889-ІУ).

          Виходячи з того, що

період боргу, за який позивач просить стягнути податковий борг, не сягає

01.01.04 року, хоча спір і розглядається за станом на 27.10.06 року, - суд при

вирішенні спору керується чинним на час виникнення боргу Декретом №13-92.

             3.Як

сказано у ст. 1 Декрету  №13-92, -

платниками цього податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни

України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі -громадяни), - як

ті, що мають, - так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

          4.Об”єктом оподаткування

у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний

оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних

оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України,

так і за її межами (частина 1 ст. 2 Декрету)

          Доходи, одержані в

натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за

календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим

Декретом (частина 3 ст. 2 Декрету).

          5.Як сказано у

частині 2 ст. 8 Декрету №13-92, оподатковуваними прибутковим податком доходами,

одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи,

одержані  від підприємств, установ і

організацій усіх форм власності.

          6.Відповідно до

частини 1 ст. 9 цього Декрету нарахування, утримання і перерахування до бюджету

прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями

всіх форм власності та фізичними особами -суб'єктами підприємницької

діяльності, які провадять виплати доходів.

          7. Статтею 10

Декрету передбачено, що:

          підприємства,

установи, організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше

строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум

зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого

прибуткового податку за минулий місяць (частина 1).

          Зазначені юридичні і

фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати

належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків

платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового

податку (частина 2).

          Чеки на отримання

коштів для виплати належних громадянам сум приймаються установами банків тільки

за умови пред'явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету

утриманих сум прибуткового податку (частина 3).

          Забороняється сплата

податку з доходів громадян за рахунок коштів підприємств, установ і організацій

та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних

сільськогосподарських підприємств  (КСП)

(частина 5).

          Як видно з матеріалів справи,

відповідач по справі не належить до числа КСП, а тому на нього дія цієї частини

статті 10 Декрету №13-92 не розповсюджується.

          Наявними у справі

доказами доведено, що Відповідачем порушено вимоги ст.ст. 9 та 10 Декрету

№13-92, якими передбачено, що  даний

податок, отриманий з резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до

бюджету.

          8.Особою,

відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету

податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який

виплачує такі доходи на користь платника податку (ст. ст.9 та 10 Декрету

№13-92).

          9.Як сказано у

частині 2 ст. 21 Декрету №13-92, за прострочення встановлених строків сплати

податку справляється пеня у розмірах, визначених законом.

           10.Матеріалами

справи належним чином доведено, що відповідач припустився порушення  вимог ст.ст. 9 та 10 Декрету №13-92.

          11.Декрет №13-92

прямо не передбачає механізму примусового стягнення з  організацій, установ та підприємств  боргу з 

прибуткового податку з громадян, а тому суд у цьому випадку керується  Законом України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ

“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами”  (далі

-ЗУ №2181).

          12.Спірна сума

згідно пункту 3.2 ст. 3 Закону України №2181-ІІІ є бюджетним фондом,

що прямо витікає із змісту  підпункту

3.2.1 названого Закону, де сказано:

          у будь-яких

випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування

уповноважений утримувати податок..., яким оподатковуються інші особи, у тому

числі податки на доходи фізичних осіб, ...сума таких податків ... вважається

бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та

створюється від їх  імені.

          У підпункті 3.2.2 п.

3.2 ст. 3 цього Закону, далі, сказано, що на кошти бюджетного фонду,

визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за

причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового

платежу).

          ІІІ. Що стосується

стягнення з відповідача штрафну за неподання розрахунків збору за забруднення

навколишнього природного середовища, то суд при вирішенні спору у цій частині

виходить з наступного.

          1.Частиною 1 пункту 9 Порядку

встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного

середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 01.03.1999 року №303 (далі -Порядок №303) встановлено, що розрахунки

збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному

кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40

календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)

кварталу, за місцем податкової реєстрації.

          З матеріалів справи

відомо, що відповідач повинен був щоквартально надавати вищезгаданий

розрахунок.

          2.У частині 1

п. 13 Порядку №303 передбачено, що платники несуть відповідальність за

правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно з законодавством,

-

тобто у   самому Порядку №303

механізм відповідальності за порушення 

його вимог не міститься.

          3.З огляду на цю

обставину  суд згоден з тим, що МДПІ,

виявивши факт неподання відповідачем за період 

2003-2004 років та за 3 квартали 2005 року 10 розрахунків збору за

забруднення навколишнього природного середовища, - керувалася правилом

підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 ЗУ№2181-ІІІ, визначивши порушнику

сплату  штрафу у розмірі 1700,00 грн.,

оскільки у підпункті 17.1.1 сказано:

          платник податків,

що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує

штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне

таке неподання або її затримку.

          У пункті 17.3 ст. 17

ЗУ №2181-ІІІ сказано, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених

цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

          ІУ.1.Оскільки

заявник та позивач звернулися з позовом до суду саме з приводу примусового

стягнення цього боргу, то суд, враховуючи, що  податковий борг у судовому порядку не

може бути стягнений у інший спосіб, ніж передбачено підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст.

3 ЗУ №2181-ІІІ, - при вирішенні цього спору керується саме ним.

           Відповідно до

п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими

фондами”  (далі -ЗУ №2181), активи

платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його

податкового боргу  виключно за

рішенням суду.

          Активами платника

податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181 є кошти, матеріальні та

нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві

власності або повного господарського відання.

Отже, з вищевикладеного суд робить висновок про те, що відповідач

позовні вимоги не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами

справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з прибуткового

податку з фізичних осіб, а також факт його ухилення від його сплати, а також

від сплати застосованого щодо нього штрафу за неподання розрахунків збору за

забруднення навколишнього природного середовища,  - позовні вимоги є обґрунтованими та такими,

що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з Відповідача

судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету

Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений

від сплати державного мита.

          На підставі

викладеного, ст.9 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”;

ст.ст.6,7,8,16,17,20 ЗУ від 22.05.2003 року №889-ІУ „Про податок з доходів

фізичних осіб”;  п.1.7 ст.1; п.п. 3.1.1.

п. 3.1 ст. 3 Закону України  від

20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” п.п. 9, 13 та 15 Порядку встановлення

нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення

цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 року №303, керуючись

ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов

задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний

номер НОМЕР_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, поточний рахунок відсутній, -

на користь місцевого бюджету:

          - на рахунок

№33219800600005 в УДК у Луганській області, МФО 804013, одержувач -місцевий

бюджет  Кам'янобрідського району міста

Луганська, код -240406828, код платежу 11010105, - заборгованість перед

бюджетом по сплаті прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) у

сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 13 коп.;

          - на рахунок

№33110330600005 в УДК у Луганській області, МФО 804013, одержувач -місцевий

бюджет Кам'янобрідського району міста Луганська, код 24046828, код платежу

-50080300, - заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій зі збору

за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 1700 (одна тисяча

сімсот) грн. 00 коп.

          Відповідно до частини

4 ст. 167 КАС України  за згодою

прокурора та представника позивача у судовому засіданні 27.10.2006 року

оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після 

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства

України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення 

суду  першої  інстанції спочатку  подається 

заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної

інстанції  викладаються  в  апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове

рішення. Копія апеляційної скарги одночасно 

надсилається  особою,  яка  її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі 

відповідно  до статті 160 цього

Кодексу - з  дня  складення 

в  повному обсязі. Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може 

бути  подана  без 

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

          Постанову у

повному обсязі складено та підписано 30.10.2006 року.

Суддя                                                                        

                       А.П.Середа