Постанова

від 12.01.2012 по справі 27/332

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2012 р. Справа № 27/332

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали ка саційної скарги товариства з обмеженою ві дповідальністю "МЕТРУДТРАНС "

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2011р .

у справі

господарського суду №27/332

міста Києва

за позовом товариства з обмеженою ві дповідальністю "МЕТРУДТРАНС "

до

третя особа товариства з обмеженою ві дповідальністю "КійАгроПрод укт"

державна адміністрація за лізничного транспорту Украї ни "Укрзалізниця"

про

за участю представників ст орін:

позивача -

відповідача -

третьої особи - стягнення 9 191,52грн.

не з'явився

директор Друзяка А.Є. пр отокол №5 від 19.07.07р.

не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року товари ство з обмеженою відповідаль ністю "МЕТРУДТРАНС" звернуло сь до господарського суду мі ста Києва з позовом до товари ства з обмеженою відповідаль ністю "КійАгроПродукт" про ст ягнення з відповідача на кор исть позивача збитків у розм ірі 9 191,52грн., завданих порушенн ям відповідачем умов договор у щодо своєчасного здійсненн я платежів для організації т а виконання транспортно-експ едиційних послуг.

Позовні вимоги були вмотив овані тим, що внаслідок несво єчасного перерахування відп овідачем коштів (провізна пл ата та послуги з ТЕО) стався пр остій вагонів, що потягло нар ахування ТОВ "МЕТРУДТРАНС" шт рафних санкцій перевізником . Посилаючись на п.2.2.7 договору №МРТ-182 транспортного експеди рування від 26.08.2009р., позивач заз начав, що відповідач має відш кодувати позивачеві нарахов ані штрафні санкції.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 06.12.2010р. до уча сті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самості йних вимог на предмет спору, з алучено державну адміністра цію залізничного транспорту України "Укрзалізниця".

Рішенням господарського с уду міста Києва від 31.01.2011р. (судд я Дідиченко М.А.) позовні вимог и задоволено у повному обсяз і, стягнуто з ТОВ "КійАгроПрод укт" збитки у розмірі 9 191,52грн. та судові витрати, посилаючись на п.3.2 договору транспортног о експедирування, яким перед бачено, що оплата послуг експ едитора мала проводитися клі єнтом (відповідачем) шляхом 100 % передоплати договірної цін и згідно виставленого експед итором рахунку протягом 3 (трь ох) банківських днів, починаю чи з дня виставлення експеди тором рахунку, однак, відпові дачем здійснено оплату послу г у повному обсязі лише 10.09.2009р. т а на акти загальної форми №19 т а №20, якими зафіксовано, що ваг они №95526836 та №95647426 не були відправ лені 31.08.2009р. у зв'язку з недостат ньою кількістю коштів у вант ажовідправника, а тому обов'я зок відшкодування плати за к ористування вагонами лежить на відповідачу, який відпові дно до п.2.2.7 договору експедиру вання зобов'язаний відшкодув ати експедиторові усі витрат и, пов'язані з сплатою штрафни х санкцій, нарахованих перев ізниками у разі простою тран спортних засобів з провини к лієнта.

Не погодившись з рішенням с уду першої інстанції, ТОВ "Кій АгроПродукт" звернулося до К иївського апеляційного госп одарського суду із апеляційн ою скаргою, в якій посилаючис ь на порушення судом норм мат еріального та процесуальног о права, просило скасувати рі шення по справі та прийняти н ове рішення, яким у задоволен ні позову відмовити.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 28.09.2011р. (судді Кропивна Л.В ., Поляк О.І., Чорна Л.В.) рішення г осподарського суду міста Киє ва від 31.01.2011р. скасовано та прий нято нове рішення, яким відмо влено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись з постанов ою суду апеляційної інстанці ї, ТОВ "МЕТРУДТРАНС" звернулос ь до Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою, в якій посилаючись на по рушення судом апеляційної ін станції норм матеріального п рава, просить скасувати пост анову Київського апеляційно го господарського суду від 28.0 9.2011р., а рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. зал ишити в силі.

Заслухавши присутнього у с удовому засіданні директора ТОВ "КійАгроПродукт", перевір ивши наявні матеріали справи на предмет правильності юри дичної оцінки обставин справ и та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та дово ди касаційної скарги, колегі я суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволе нню.

Переглядаючи у касаційном у порядку судові рішення, кас аційна інстанція на підставі встановлених фактичних обст авин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріальног о та процесуального права.

Як встановлено судами попе редніх інстанцій та вбачаєть ся з матеріалів справи, що 26.08.2009 р. між товариством з обмежено ю відповідальністю "МЕТРУДТР АНС" (експедитор) та товариств ом з обмеженою відповідальні стю "КійАгроПродукт" (клієнт) б ув укладений договір транспо ртного експедирування №МРТ-1 82, відповідно до умов якого ек спедитор зобов'язувався за п лату та за рахунок клієнта ор ганізувати виконання трансп ортно-експедиційних послуг, пов'язаних з перевезенням ва нтажу залізничним транспорт ом.

Заявка від 26.08.2009р. №86 на переве зення визнана підставою вини кнення зобов'язань експедито ра з надання послуг щодо укла дення експедитором від свого імені договору перевезення вантажу, здійснення розрахун ків з перевізником за надані послуги з переміщення ванта жів.

Строк не був визначений і у протоколі узгодження ціни до договору, складеному 31.08.2009р., у я кому сторони домовилися про організацію перевезення ван тажу гороху у кількості 101,68 тон у двох вагонах зерновозів за гального парку зі ст. Солониц ька Південна залізниця призн аченням до ст. Одеса-Лиски Оде ська залізниця, а також про ро змір витрат на 1 тону, залізнич ний тариф, додаткові збори, ко місію, тощо, на загальну суму 1 8 369,00грн.

Після отримання заявки та п ідписання протоколу погодже ння договірної ціни №1 від 31.08.2009 р., експедитор одразу ж присту пив до виконання своїх обов'я зків за договором - замовив, як вантажовідправник, два ва гони - зерновози у перевізни ка, здійснив їх завантаження та подав ці вагони для переве зення залізниці.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що з квитанці ї про приймання вантажу №43783428 у 2-х вагонах, з провізною плато ю 11 432,00грн. і масою вантажу, визн аченою відправником у обсязі 101 680 кг вбачається, що вантаж бу в прийнятий від відправника (експедитора) перевізником д о перевезення 31.08.2009р., а тому у ва ртість провізної плати не бу ло включено податок на додан у вартість, разом з яким розмі р провізної плати всієї парт ії вантажу мав складати не 11 432, 00грн., а 13 718,40грн.

Відповідно до п.2.1.2 Договору експедитор зобов'язаний укла дати від свого імені в інтере сах клієнта цивільно-правові угоди (перевезення, дорученн я, підряду, зберігання тощо).

Пунктом 2.1.3 Договору передба чено, що експедитор зобов'яза ний робити розрахунки з трет іми особами у межах угод, укла дених з метою надання послуг , що є предметом цього Договор у.

За умовами Договору трансп ортно-експедиційного обслуг овування, викладеними у п.3.2, кл ієнт зобов'язаний був здійсн ити 100% передплату договірної ціни згідно виставленого екс педитором рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів, почи наючи з дня виставлення експ едитором рахунку.

Відповідно до рахунку-факт ури від 27.08.2009р. кількості тон го роху становить 130 тон, а вартос ті 1 тони вантажу з ПДВ - 141,30грн ., вартість послуги ТЕО - 18 369,00 г рн. з ПДВ., проте відповідно до протоколу узгодження ціни в ід 31.08.2009р., сторони домовилися, щ о послуги з організації пере везення, а також сплата заліз ничного тарифу буде здійснюв атися саме на підставі вказа ного протоколу.

При розгляді справи по суті судами встановлено, що клієн т здійснив розрахунки у сумі 11 500,00 грн. на протязі 02-03.09.2009р., а ост аточні розрахунки провів 10.09.200 9р., у той час, як експедитор (кре дитор) уклав договір перевез ення вантажу від імені клієн та без отримання від клієнта передбаченої договором пере доплати.

Згідно із п.п.2.2.5-2.2.7 Договору кл ієнт зобов'язаний відшкодува ти експедиторові витрати, по в'язані з наданням послуг, що є предметом договору, та оплат ити винагороду протягом 3-х ба нківських днів з дати отрима ння рахунку - фактури від ек спедитора; протягом 3-х банків ських днів з дати отримання р ахунку-фактури відшкодувати погоджені з ним та здійснені в його інтересах додаткові в итрати експедитора, що виник ли у останнього при виконанн і Договору, а також відшкодув ати експедиторові витрати, п ов'язані із сплатою штрафних санкцій, нарахованих переві зниками у разі простою транс портних засобів з провини кл ієнта.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що витрати кр едитора у вигляді сплати за п ростій вагонів не знаходятьс я у причинно-наслідковому зв 'язку з виконанням клієнтом с воїх зобов'язань, а тому не пог одитися з висновком суду пер шої інстанції стосовно того, що вагони №95526836 та №95647426 не були в ідправлені 31.08.2009р. у зв'язку із т им, що вантажоотримувач не в п овному обсязі розрахувався з відправником, тим більше, що в антажоодержувач (ТОВ "Термін ал") не є стороною ані договору транспортного експедируван ня, ані договору перевезення .

Здійснення експедитором п ослуг, пов'язаних з організац ією перевезення, без отриман ня передбаченої договором пе редоплати, визнано судом апе ляційної інстанції обставин ою, яка свідчить про вину експ едитора, що у відповідності д о ч.2 ст.616 ЦК України звільняє к лієнта від відшкодування зби тків у разі, якщо експедитор у мисно або з необережності сп рияв збільшенню розміру збит ків або не вжив заходів щодо ї х зменшення.

Окрім того, особливістю дог овору транспортного експеди рування, як і інших договорів з елементами представництва , є право експедитора на однос торонню відмову від договору транспортного експедируван ня з попередженням про це інш ої сторони у розумний строк (с т.935 ЦК України).

Відповідно до п.3.10 договору е кспедитору надано право зупи нити виконання договору у ви падку неможливості надання н им послуги і письмово повідо мити про це клієнта.

Отже, у разі несплати клієнт ом погодженої оплати, експед итор, аби не виникло збитків, м ав можливість відмовитись ві д договору і не вчиняти дій, по в'язаних з організацією пере везення до сплати клієнтом п ередбачених платежів.

Частиною 2 статті 218 ГК Україн и встановлено, що у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господ арювання за порушення господ арського зобов'язання несе г осподарсько-правову відпові дальність, якщо не доведе, що н алежне виконання зобов'язанн я виявилося неможливим внасл ідок дії непереборної сили, т обто надзвичайних і невідвор отних обставин за даних умов здійснення господарської ді яльності. Не вважаються таки ми обставинами, зокрема, пору шення зобов'язань контрагент ами правопорушника, або відс утність у боржника необхідни х коштів.

Утім, виступивши у зобов'яза нні з перевезення вантажу ві д власного імені вантажовідп равником (зобов'язаною сторо ною) і без отримання від клієн та передбаченого договором т ранспортного експедируванн я попереднього платежу, експ едитор не вправі в подальшом у посилатися на відсутність у нього необхідних коштів дл я належного виконання зобов' язань за замовлене перевезен ня і тим більше покладати на к лієнта відповідальність у ви гляді відшкодування збитків у розмірі плати за простій ва гонів, викликаного відсутніс тю у експедитора коштів за пе ревезення вантажу.

За таких підстав, суд апеляц ійної інстанції не погодитис я з висновком суду першої інс танції, який визнав недостат ність коштів у вантажовідпра вника для надання послуг з на вантаження та відправлення в агонів підставою для затримк и вагонів, а встановивши цю об ставину, поклав на клієнта ві дповідальність у вигляді від шкодування збитків у зв'язку із несвоєчасною оплатою ним послуг перевезення, а тому ді йшов правомірного висновку п ро скасування рішення суду п ершої інстанції з прийняттям нового рішення у даній справ і про відмову у задоволенні п озову.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаюч и у касаційному порядку судо ві рішення, касаційна інстан ція на підставі встановлених фактичних обставин справи п еревіряє застосування судом першої чи апеляційної інста нції норм матеріального і пр оцесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вва жати доведеними обставини, щ о не були встановлені у рішен ні або постанові господарськ ого суду чи відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти до кази.

З огляду на викладене, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України дійшла ви сновку про відсутність підст ав для задоволення касаційно ї скарги товариства з обмеже ною відповідальністю "МЕТРУД ТРАНС", оскільки доводи касац ійної скарги зводяться до пе реоцінки доказів, а судом апе ляційної інстанції було повн о та всебічно з'ясовано обста вини, що мають значення для да ної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято п останову з дотриманням норм матеріального та процесуаль ного права, що дає підстави за лишити її без змін.

Враховуючи наведене, та ке руючись ст.ст.1115, 1117, 111 9, 11111 Господарського процесуального кодексу Укра їни, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю "МЕТРУДТРАНС" залишит и без задоволення.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 28.09.2011р. у справі №27/332 залишит и без змін.

Головуючий Є. Пер шиков

Судді Т. Данилова

І. Хода ківська