Рішення

від 04.01.2012 по справі 2/014-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/014-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" січня 2012 р.                                                                  Справа № 2/014-11

за позовом                   приватної фірми “Нессе-Україна”, с. Маяки Волинської області,

до відповідача             спільного українсько-польського підприємства  “Контекс”,  м. Сквира,

про                               стягнення 98 906,86 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:          не з'явився;                      від відповідача:          не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

позивач –приватна фірма “Нессе-Україна”, с. Маяки Волинської області, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 31.10.2011р. № 382 до відповідача –спільного українсько-польського підприємства “Контекс”, м. Сквира, в якому просить стягнути з відповідача 98 906,86 грн., з яких: заборгованість за договором купівлі-продажу № 05/10 від 04.01.2010р. в сумі 45 491,63 грн., пеня в сумі 6 065,23 грн., неустойка в сумі 47 350,00 грн. а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплатив позивачу вартість поставленого товару за видатковими накладними в строк, передбачений договором купівлі-продажу № 05/10 від 04.01.2010р., в результаті чого борг відповідача складає 45 491,63 грн. Також позивач стверджує, що у зв'язку із простроченням платежу з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 6 065,23 грн. та передбачена договором неустойка в сумі 47 350,00 грн.

Ухвалами від 30.11.2011р., від 19.12.2011р.  розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою представників сторін, неподанням ними витребуваних доказів.

Позивач в судові засідання 30.11.2011р., 19.12.2011р. та 04.01.2012р. не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином завчасно, про що свідчать додані до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Від позивача на адресу суду 19.12.2011р. надійшли уточнені розрахунки  пені та неустойки з врахуванням шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, виписка з ЄДРПОУ серії ААБ № 657799 та витяг з ЄДРПОУ серії АЄ № 891668, які залучені до матеріалів справи.

Позивачем також подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2011р., відповідно до якої розмір позовних вимог зменшено в зв'язку із перерахунком суми пені та неустойки відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Таким чином позивач просить стягнути: заборгованість в сумі 45 491,63 грн., пеню в сумі 3 535,25 грн. та неустойку в сумі 20 700,00 грн., а разом –69 726,88 грн.

Відповідно до частини четвертої ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Розглянувши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2011р. б/н., враховуючи, що у вказаній заяві позивачем не змінено предмет або підставу позову, а лише зменшено розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду вказану заяву.

Відповідно до вищевикладеного справа розглядається в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2011р. про стягнення з відповідача суми основного боргу 45491,63 грн., пені 3535,25 грн., неустойки 20700,00 грн., а всього 69726,88 грн.

Від представника позивача на адресу суду 19.12.2011р. надійшло клопотання від 19.12.2011р. б/н про подальший розгляд справи № 2/014-11 без участі представника позивача за наявними у справі доказами.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судові засідання 30.11.2011р., 19.12.2011р. та 04.01.2012р. свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце їх проведення повідомлявся судом завчасно належним чином, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Згідно даних Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2011р. № 11801485 місцезнаходження відповідача відповідає вказаній позивачем в позовній заяві адресі.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов приватної фірми “Нессе-Україна”, с. Маяки Волинської області, (далі –ПФ “Нессе-Україна”) до відповідача –спільного українсько-польського підприємства “Контекс”, м. Сквира, (далі СП “Контекс”), в редакції позовних вимог відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.12.2011р, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1  статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 04.01.2010р. між ними договір купівлі-продажу № 05/10 (далі –договір), відповідно до умов якого ПФ “Нессе-Україна” (продавець) зобов'язується передати у власність СП “Контекс” (покупець) товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Договір між сторонами укладено на наступних умовах:

-          Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної, згідно замовлення покупця (п. 1.2. договору).

-          Асортимент та кількість товару погоджуються сторонами в замовленні і зазначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1. договору).

-          Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю та підписанням сторонами відповідних накладних, а також до повного розрахунку за товар (п. 4.2. договору).

-          Передача товару продавцем і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості й ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця (п. 4.3. договору).

-          Ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 5.1. договору).

-          Розрахунки за даним договором здійснюються в гривні в безготівковій формі (п. 5.4. договору).

-          Розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: суму в розмірі 100 % від вартості кожної товарної партії покупець перераховує на банківський рахунок продавця у формі попередньої оплати (п. п. 5.5., 5.6. договору).

-          Умови оплати за товар можуть бути змінені за домовленістю сторін в додатку до цього договору (п. 5.7. договору).

-          За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України (п. 7.1. договору).

-          За несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору (п. 7.5. договору).

-          За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі 50 гривень за кожен день прострочення (п. 7.6. договору).

-          Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 04.01.2011р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 8.1. договору).

-          Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору (п. 8.2. договору).

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин укладення між сторонами договору купівлі-продажу було спрямоване на отримання відповідачем права власності на поставлений товар, що в свою чергу породжує обов'язок СП «Контекс»сплачувати продавцю вартість отриманого товару.

На виконання своїх господарських зобов'язань ПФ “Нессе-Україна” поставило СП “Контекс” товар, про що свідчать наявні у справі, підписані повноважними представниками сторін видаткові накладні (належним чином засвідчені копії видаткових накладних з відмітками відповідача про отримання товару залучені до матеріалів справи):

від 09.12.2010р. № КК-001606 на суму 11 858,62 грн.;

від 22.12.2010р. № КК-001684 на суму 34 929,01 грн.;

від 27.12.2010р. № КК-001702 на суму 8 640,00 грн., на загальну суму по трьом накладним 55427,63 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем здійснено часткову оплату по вищевказаним видатковим накладним на загальну суму 9 936,00 грн., про що надано оборотно-сальдову відомість по розрахункам з відповідачем за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до пункту 3 Положення Мінфіну від 24.05.1995р. №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(із змінами і доповненнями) облікові регістри –це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За таких обставин судом може бути прийнята в якості доказу оплати за товар надана оборотно-сальдова відомість по розрахункам з відповідачем за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р.

Згідно тверджень позивача та вказаної вище відомості, відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар по наступних накладних:

№ КК-001606 від 09.12.2010р. –сплачено 5 936,00 грн.;

№ КК-001684 від 22.12.2010р. –сплачено 2 000,00 грн.;

№ КК-001702 від 27.12.2010р. –сплачено 2 000,00 грн., всього по трьом накладним відповідачем сплачено 9936,00 грн.

Відповідач не надав доказів суду, що ним були оплачені кошти за отриманий від позивача товар на суму більшу, ніж визначає позивач. Враховуючи часткові сплати відпо-відача, несплаченими залишаються кошти в сумі 55427,63грн. –9936,00грн. = 45491,63грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами передбачено оплату за поставлений товар у вигляді 100 % попередньої оплати (п. п. 5.5., 5.6. договору).

В зв'язку з тим, що передбачену договором 100 % попередню оплату за товар сплачено відповідачем частково, а також враховуючи положення цивільного законодавства та умови договору, останній день строку виконання свого зобов'язання відповідачем припадає на дату отримання товару покупцем.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач, доказів повного виконання своїх зобов'язань за договором не надав, доводів позивача не спростував, в зв'язку з чим заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 45 491,63 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за поставлений товар  на суму 45 491,63 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, законною, матеріалами справи та фактичними обставинами підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі –45 491,63 грн.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення за договором в загальній сумі 3 535,25 грн., а саме: 460,26 грн. пені за період з 10.12.2010р. по 10.06.2011р. на заборгованість в сумі 5 922,62 грн. по накладній № КК-001606 від 09.12.2010р.; 2 558,99 грн. пені за період з 23.12.2010р. по 23.06.2011р. на заборгованість в сумі 32 929,01 грн. по накладній № КК-001684 від 22.12.2010р.; 516,00 грн. пені за період з 28.12.2010р. по 28.06.2011р. на заборгованість в сумі 6 640,00 грн. по накладній № КК-001702 від 27.12.2010р.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 7.5. договору, за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою правління НБУ від 09.08.2010р. №377 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,75% (0,0212% на день). Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати товару, встановлені договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену пунктом 7.5. договору та ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”;

- розмір облікової ставки НБУ 7,75 %  визначений Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377;

вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 535,25 грн. підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойку в сумі 20 700,00 грн., з яких:

за накладною № КК-001606 від 09.12.2010р. –6 900,00 грн. (за 138 днів прострочення);

за накладною № КК-001684 від 22.12.2010р. –6 900,00 грн. (за 138 днів прострочення);

за накладною № КК-001702 від 27.12.2010р. –6 900,00 грн. (за 138 днів прострочення).

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Відповідно до ст. 6,  частини першої ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з пункту 7.6. договору, сторони письмово погодили, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору, покупець сплачує продавцю неустойку в розмірі 50 гривень за кожен день прострочення. Сплата неустойки та відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Згідно до ч. 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Так, частина 4 ст. 231 ГК України передбачає можливість застосування в договорі штрафних санкцій у певній визначеній грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Отже враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати товару, встановлені договором;

- відповідальність за порушення зобов'язання, передбачену пунктом 7.6. договору;

вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 20 700,00 грн. підлягають задоволенню в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, пені, неустойки, надані позивачем, суд задовольняє позов приватної фірми “Нессе-Україна” повністю, приймає рішення про стягнення з відповідача –спільного українсько-польського підприємства “Контекс” заборгованості в сумі 45 491,63 грн., пені в сумі 3 535,25 грн., неустойки в сумі 20 700,00 грн. та відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування судових витрат позивачу.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50 (чинної на момент подання позову –31.10.2011р. згідно відтиску поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява), при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, частиною 1 ст. 509, 525, 526, частиною 1 ст. 530, частинами 1, 2 ст. 546, ст. 547, ст.ст. 610, 614, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, ч. 1 ст. 199, ст. 230, ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та статтями 4, 22, 32, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватної фірми “Нессе-Україна” до спільного українсько-польського підприємства “Контекс” задовольнити повністю.

2. Стягнути зі спільного українсько-польського підприємства “Контекс” (09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 20059521)

на користь приватної фірми “Нессе-Україна” (45630, Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Фальківська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30659096)

45 491,63 грн. (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто одну гривню шістдесят три копійки) заборгованості:

3 535,25 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень двадцять п'ять копійок) пені,

20 700,00 грн. (двадцять тисяч сімсот гривень нуль копійок) неустойки,

697,27 грн. (шістсот дев'яносто сім гривень двадцять сім копійок) державного мита,

236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                         О.В. Конюх