Постанова

від 12.01.2012 по справі 34/5005/12460/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/5005/12460/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2012 року                                    Справа №  34/5005/12460/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Вечірко І.О. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 25 від 10.01.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011р. у справі № 34/5005/12460/2011

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Мирта-Люкс”, смт.Ювілейне Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008”, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року по справі № 34/5005/12460/2011 (суддя Примак С.А.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008”; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008”, м.Дніпропетровськ; провадження у справі припинено.

Ухвала суду мотивована тим, що  ліквідатором здійснено всі заходи щодо розшуку майна, яке належить банкруту та підлягає включенню до ліквідаційної маси; дебіторську заборгованість банкрута, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, які належать банкруту ліквідатором не виявлено; майно у банкрута відсутнє. В якості норм права суд послався на ст.ст.22, 32 п.6 ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ, яка просить ухвалу скасувати, посилаючись на наступні обставини.

Стаття 78 Податкового кодексу України передбачає порядок проведення документальних позапланових перевірок. У відповідності із п.78.1 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме –порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, а отже, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська має законі підстави для проведення позапланової виїзної перевірки при ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008”.

Скаржник зазначає, що на адресу ліквідатора було надано повідомлення про проведення позапланової документальної перевірки підприємства, та необхідність надання документів до перевірки.

На даний час підприємство ліквідовано за спрощеною процедурою банкрутства, та жодних відповідей від ліквідатора щодо наявності, відсутності первинних документів підприємства, та жодних відповідей від ліквідатора не надходило.

Забезпечення проведення позапланової перевірки боржника та виявлення можливих неправомірних дій службових осіб щодо доведення до банкрутства інших підприємств з метою приховування порушень податкового законодавства є економічними інтересами держави, які полягають в забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без виключення платниками податків.

Також ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська зазначає, що ухвалу суду про порушення провадження к справі про банкрутство та постанову суду про визнання боржника банкрутом останнє не отримувало, що позбавило можливості податковий орган приймати участь у зазначеній справі.

Ініціюючий кредитор та боржник відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Сторони та скаржник правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 29.12.2011р. (а.с.92), яка містить на звороті  штамп  канцелярії апеляційного господарського суду  про  розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи не надходили.

Враховуючи, що сторони та скаржник сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що суд апеляційної інстанції обмежений 15 денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін (ст.22 ГПК України), неявка сторін та скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Статтею 129 Конституції України, яка згідно до преамбули є Основним Законом України, і норми якої є нормами прямої дії, регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже в процедурі банкрутства в порядку ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу стосується прав або обов'язків органів ДПІ, а відтак остання не може бути позбавлена права оскарження зазначеної ухвали. Порушення прав органів ДПІ може полягати в тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ позбавлена права здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функції органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

З огляду на викладене, та оскільки Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містить прямої заборони на оскарження податковими органами судових актів у справі про банкрутство, судова колегія вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу не може бути припинено, а апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

20.09.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю “Мирта-Люкс”, смт.Ювілейне звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008” на підставі статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2011 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 34/5005/12460/2011; розгляд справи призначений у судовому зсіданні на 04.10.2011 року о 14год.15хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 04.10.2011 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор, якого зобов'язано вчинити певні дії; ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у строк до 04.11.2011 року (місячний строк) зобов'язано надати суду та ліквідатору дані про рахунки, відкриті банкрутом, та наявність податкового боргу.

В газеті “Голос України № 191(5191) від 13.10.2011 розміщено оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008” банкрутом.

Частиною 1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора –органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.   

Ініціюючим кредитором підтверджено матеріалами справи вимоги до боржника на суму  20 180 грн. боргу за простим векселем № АА 2418061, який пред'явлений згідно з виконавчим написом нотаріуса №4-2439 від 03.09.2011 року до виконання Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (виконавче провадження порушене 07.09.2011 року).

Постановою від 15.09.2011 року Бабушкінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий напис № 4-2439 від 03.09.2011 року повернув стягувачеві у зв'язку з відсутністю відкритих розрахункових рахунків та майна, на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється ЄДР, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та № записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощо.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2011 року боржник відсутній за місцезнаходженням (а.с.33).

Частинами 1,2,4,5 статті 32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом” встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

До звіту ліквідатора товариством з обмеженою відповідальністю “Мирта-Люкс” серед інших документів надані ліквідаційний баланс та реєстр вимог кредиторів.

З ліквідаційного балансу (а.с.53) вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання.

За запитом ліквідатора були надані відповіді: комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” вих.№13685 від 03.11.2011 року, Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області вих.№14/1РЕР-4074 від 07.10.2011 року, Інспекції Державного технічного нагляду вих.№3221-02-13 від 20.10.2011 року, територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області вих.№04-14/2306 від 25.10.2011 року, Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ вих.№03-14/19385/3 від 17.10.2011 року, Управління Держкомзему у м.Дніпропетровськ вих.№І/12416/6/7 від 07.11.2011 року про те, що за боржником нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, великотоннажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, виконавчі провадження у відношенні боржника відсутні.

Про відсутність заборгованості у боржника за обов'язковими платежами свідчать надані ліквідатором до матеріалів справи відповіді: Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі мДніпропетровська вих.№14678/08-44 від 18.10.2011 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську вих.№3586ю від 13.10.2011 року, Бабушкінського районного центру зайнятості вих.№1524 від 12.10.2011 року, Бабушкінської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності вих.№ 13-26/1607 від 26.10.2011 року.

Листами від 13.10.2011 року вих.№33936/10/23-238 та вих.№ 33935/10/23-238 Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомила господарський суд та ліквідатора боржника про відсутність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008” перед бюджетом (а.с.45-46, 74-76).

Доказів звернення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська  до суду та ліквідатора із заявою з грошовими вимогами до боржника матеріали справи не містять.

Щодо доводів скаржника про забезпечення проведення позапланової перевірки, судова колегія зауважує на наступне.

Відповідно до п.78.1.7  статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється  у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва –5 робочих днів, інших платників податків –10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва –не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків –не більш як на 5 робочих днів.

На час винесення оскаржуваної ухвали (24.11.2011 року) Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не надано як доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки, так і результати проведення такої перевірки (п.п.78.1.7, 78.4 Податкового кодексу України).

Доводи скаржника про те, що ним не отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі про банкрутство та постанову суду про визнання боржника банкрутом, що позбавило можливості податковий орган приймати участь у зазначеній справі, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки:

- копія постанови господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2011 року отримана Державною податковою Інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 07.10.2011 року (а.с.67);

- в газеті “Голос України № 191(5191) від 13.10.2011 розміщено оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008” банкрутом;

-  у листі від 13.10.2011 року вих.№33936/10/23-238, яким Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська повідомила господарський суд та ліквідатора боржника про відсутність податкового боргу у товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія 2008” перед бюджетом,  заступник начальника податкового органу посилається на постанову суду, якою боржника визнано банкрутом (а.с.46);

- матеріали справи не містять заяви Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про залучення останньої до участі у справі.

Отже, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська підтверджено відсутність боргу перед бюджетом, не надано жодних результатів проведення відповідного типу перевірки в межах строків, визначених ст.82 Податкового кодексу України.

За вказаних обставин доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги судовою колегією не приймаються.

Враховуючи наведене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року по справі № 34/5005/12460/2011, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ  –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року по справі № 34/5005/12460/2011 –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Дніпропетровській апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.В.Джихур

Суддя                                                                                     І.О.Вечірко