Рішення

від 11.01.2012 по справі 5015/6434/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/6434/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12                                                                                           Справа№ 5015/6434/11

За позовом Публічного акціонерного товариства (надалі –ПАТ) «Брокбізнесбанк», м.           Київ, в особі Львівської філії ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Львів,

          до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) «Виробничо-          комерційне підприємство «Гранула», м. Львів,

          про стягнення 2766262,92 грн.

Суддя О.Ю. Бортник

Секретар судового засідання О.І.Цяпка

Представники:

Від позивача Пастуховська Ж.П. –представник

Від відповідача  не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

          ПАТ «Брокбізнесбанк»в особі Львівської філії ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Гранула», м. Львів, 1480100 грн. заборгованості по кредиту, 1093882,26 грн. заборгованості по відсотках, 192280,66 грн. пені за прострочення платежів за кредитом та відсотками. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем норм кредитного договору № 211/М6 від 29.10.2007 р. з додатками, а також ст.ст. 526, 536, 540, 546, 549, 550, 551, 552, 553, 554, 572, 592, 611, 512, 617, 619, 653, 1048, 1054 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити. При цьому ТзОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Гранула»посилається на те, що сплив строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України. Крім цього, відповідач стверджує, що відповідно до вимог п. 6.1. кредитного договору та листа позивача № 2560 дію кредитного договору припинено позивачем в односторонньому порядку 30.10.2008 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

          Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях за клопотанням представників сторін оголошувались перерви. Строк розгляду справи продовжено ухвалою суду від 22.12.2011 р. за клопотанням позивача.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 534, 543, 549, 553, 554, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше на встановлено договором або законом. Договір є обов”язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Між сторонами у справі 29 жовтня 2007 р. укладено Кредитний договір № 211/М6. Згодом сторонами підписано три додаткових договори до цього кредитного договору, якими внесено зміни у п. 1.1.3. Кредитного договору та збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом з 16 процентів річних до 26 процентів річних. На виконання умов вищезгаданого Кредитного договору позивач, на підставі заявки № 30/10-01 від 30 жовтня 2007 р., надав відповідачу кредит в сумі 1500000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30 жовтня 2007 р. Відповідач порушив встановлений п. 2.4. Кредитного договору графік повернення кредиту, а також допустив заборгованість щодо сплати встановлених п. 1.1.3. Кредитного договору процентів. Відповідно до графіку повернення кредиту останній платіж мав бути здійснений відповідачем 29 жовтня 2010 р. Станом на день звернення позивача з позовом до господарського суду Львівської області заборгованість відповідача по кредиту становила 1480100 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом –1093882,26 грн. У матеріалах справи відсутні та на неодноразові вимоги суду відповідачем не подані докази, які б свідчили про сплату відповідачем зазначених сум, або ж спростовували розмір заборгованості. Відтак, 1480100 грн. заборгованості за кредитом та 1093882,26 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин, позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог п. 7.1. Кредитного  договору та ч. 6 ст. 232 ГК України заявлено до стягнення лише 106384,85 грн. пені за період прострочення виконання зобов»язання зі сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом з 28.10.2009 р. по 30.10.2011 р. Щодо решти суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України. Відповідачем згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України подано заяву про застосування позовної давності. При цьому, вирішуючи питання про обчислення строку позовної давності щодо стягнення пені, суд виходив з такого. Згідно з ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як вбачається з листа Личаківського районного суду м. Львова № 2-4318/10 від 20.09.2010 р. та позовної заяви від 09.06.2010 р., позивачем станом на вересень 2010 р. пред»явлено позов про стягнення у тому числі й з відповідача заборгованості за кредитним договором № 211/М6 від 29 жовтня 2007 р., відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасне повернення кредиту та порушення строку сплати відсотків. Крім цього, вказаний позов пред»явлено також і до одного з кількох боржників, а саме: до Цьоми М.І. Вказаний громадянин на підставі Договору поруки від 30 жовтня 2008 р. та ч. 2 ст. 554 ЦК України відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки за Кредитним договором № 211/М6. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 23 червня 2011 р. у справі № 2-2889/11 стягнено з поручителя 2948139,77 грн. заборгованості за кредитом, процентами та пенею. Відтак, строк позовної давності по пені, право на стягнення якої позивач мав станом на вересень 2009 р., перервано подачею банком позову до Личаківського районного суду м. Львова у вересні 2010 р. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Однак, позивачем подано позов до господарського суду Львівської області до відповідача 28.10.2011 р. Відтак, позивачем не пропущено строків позовної давності щодо стягнення пені, право на нарахування якої він мав, починаючи з 28.10.2009 р. по 31.10.2010 р. Оскільки перебіг строку позовної давності щодо пені з 28.10.2009 р. по 28.10.2010 р. перервався, а строк позовної давності щодо пені з 29.10.2010 р. по 31.10.2011 р. не пропущено.

Що стосується решти заперечень позивача проти позову, викладених у відзиві, то вони необґрунтовані, оскільки відповідач у своїх листах від 2008 р. та 2010 р. визнавав наявність заборгованості за кредитним договором, 02.12.2009 р. та 28.05.2009 р. ним частково сплачено прострочені відсотки по кредитному договору № 211/М6, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та не спростовано відповідачем. Крім цього, позивачем подано у 2010 р. позов до відповідача та одного з боржників до Личаківського районного суду м. Львова. Посилання відповідача на припинення позивачем в односторонньому порядку дії кредитного договору на підставі норм п. 6.1. договору безпідставні. Пунктом 6.1. Кредитного договору встановлено право позивача вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості за Договором, а не право на припинення дії договору в односторонньому порядку. Звернення з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв»язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов»язань. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду України, зробленим в Ухвалі від 18 серпня 2010 р. Крім цього, повідомлення позивачем відповідача про дострокове припинення дії Кредитного договору у матеріалах справи відсутнє та особами, які беруть участь у справі, не подане. У долучених до позовної заяви претензійних листах позивача міститься лише застереження банку, що у випадку невиконання відповідачем умов кредитного договору банк достроково припинить у майбутньому дію договору та звертатиметься до суду з позовом про стягнення заборгованості.

                    Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

            Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Гранула»(79014, м. Львів, вул. Личаківська, 165/7, код ЄДРПОУ 32483808) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»(03057, м. Київ, проспект Перемоги, 41, ЄДРПОУ 19357489) в особі Львівської філії АТ «Брокбізнесбанк»(79011, м. Львів, вул. Дм. Вітовського, 35-а, ЄДРПОУ 20823382) 1480100 грн. заборгованості, 1093882,26 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 106384,85 грн. пені, 24708,19 грн. державного мита та 228,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                 О.Ю. Бортник

Повне рішення складено 13.01.2012 р.