Рішення

від 22.12.2011 по справі 20/5007/116/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/5007/116/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2011 р. Справа № 20/5007/116/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (м. Київ)  

до Малого приватного підприємства "Нафтосоюз" (м.Житомир)

про стягнення 156894,78 грн.

Публічне акціонерне  товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до малого приватного підприємства "Нафтосоюз" про стягнення  156894,78грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.11.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 20/5007/116/11, призначено судове засідання.

Ухвала господарського суду Житомирської області від 03.11.2011р., яка направлялася відповідачу за адресою: 11500, м. Коростень, вул. Доватора, 61 повернулася до суду 10.11.2011р. з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с.66-69).

В судовому засіданні 01.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором про надання овердрафту №65 від 18.09.2008р. в частині повернення банку заборгованості за овердрафтом та сплати процентів за користування овердрафтом. Також, надав для залучення до матеріалів справи копію виписки з ЄДР щодо публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" станом на 13.05.2011р.; письмові пояснення з підтверджуючими документами.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.12.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

21.12.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивач надійшло клопотання в якому останній просить суд розгляд справи здійснювати без уповноваженого представника позивача. Крім того, направив для залучення до матеріалів справи копію ухвали Вищого господарського суду України №6/64 від 13.12.2011р., копію ухвали господарського суду Кіровоградської області №5013/2327/11 від 121.12.2011р., копію наказу про відрядження та копію довіреності на представника ПАТ "ВіЕйБі Банк", а також розрахунок пені у відповідності до вимог ст.262 ГК України, з якого вбачається, що пеня за несвоєчасне погашення процентів становить 701,74грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь у судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, підтвердженням чого є підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.2 т.3). Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 03.11.2011р. та від 01.12.2011р.  не виконав.

Крім того, ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.12.2011р. суд попереджав відповідача, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не буде подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -    

ВСТАНОВИВ:

18.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк", що підтверджується статутом (а.с.38-58) (далі позивач, банк) та Малим приватним підприємством "Нафтосоюз" (далі відповідач, позичальник) був укладений договір про надання овердрафту №65 (далі договір, овердрафт) (а.с.6-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надасться позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Згідно із Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.11.1997р. за N388 овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Овердрафт оформлюється договором, в якому зазначається ліміт овердрафту, умови його використання, відсотки за ним, а також відповідальність за несвоєчасне повернення. Відсотки за овердрафтом нараховуються на дебетовий залишок за рахунком за заздалегідь визначеною процентною ставкою.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що ліміт овердрафту за цим договором складає 400000,00грн. за умови підтримання позичальником місячного кредитового обороту по поточному рахунку у розмірі: за 1-й місяць користування овердрафтом - не менше суми ліміту овердрафту, зазначеної в цьому пункті договору; за 2-й місяць користування овердрафтом - не менше суми ліміту овердрафту, зазначеної в цьому пункті договору, що збільшена у 2 рази; за 3-й місяць користування овердрафтом - не менше суми ліміту овердрафту, зазначеної в цьому пункті договору, що збільшена у 3,5 рази.

Під місячним кредитовим оборотом по поточному рахунку розуміється величина надходжень на поточний рахунок позичальника протягом відповідного календарного місяця, при цьому враховуються тільки надходження, пов'язані з основною діяльністю позичальника (продаж продукції, надання послуг). Не враховуються надходження, пов'язані з наданням усіх видів кредитів, фінансовою допомогою, транзитними оборотами та ін.

Розмір плати за користування овердрафтом складає 23 % річних (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору сторони узгодили, що термін користування овердрафтом закінчується 20.12.2008р.

Відповідно до п.4.2 договору, овердрафт надається позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника з його поточного рахунку в банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у формі овердрафту з лімітом в сумі 400000,00грн.

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що позичальник щоразу повинен повертати банку основну суму боргу за овердрафтом, що обліковується за поточним рахунком, не пізніше 29 календарного дня з дня її виникнення.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем було здійснено часткові проплати в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом підтвердженням чого є банківські виписки (а.с.79-148 т. 1, 1-145 т. 2).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 15.09.2011р. становить  77726,56грн.

Крім того, за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань передбачених договором на підставі п.5.2 договору відповідачу нараховані відсотки за користування овердрафтом в сумі 29136,24грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що всупереч умовам договору відповідач у встановлений строк - до 20.12.2008р. кредит не погасив, в результаті чого станом на день розгляду справи за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом в сумі  77726,56грн.

Додаткових угод щодо продовження строку повернення кредиту сторони суду не надавали. Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2011р. зазначив, що таких угод сторони не укладали.

Вивчивши викладені обставини та дослідивши всі наявні докази по справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 77726,56грн. простроченої заборгованості за овердрафтом є доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім суми простроченого кредиту, позивач просив суд стягнути прострочені відсотки за користування овердрафтом (кредитом) за період з 18.09.2008р. по 15.09.2011р. в сумі 29136,24грн.

Згідно ч.1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 ГК України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Позичальник надає банку право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь - якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, проценти за користування овердрафтом у розмірі, передбаченому в пункті 1.3 цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку (п. 5.1 договору).

Проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п.1.4. цього договору (п.5.2 договору).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 29136,24грн. - прострочених відсотків за користування кредитом за період з 18.09.2008р. по 15.09.2011р. підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведені матеріалами справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення процентів за період з 16.03.2011р. по 15.09.2011р. в сумі 701,74грн. та пеню за несвоєчасну сплату овердрафту за період з 16.03.2011р. по 15.09.2011р. в сумі 6073,32грн.

Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.

Частина 1 ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За повне або часткове не повернення у строки (терміни), що передбачені цим Договором загальної заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3. цього Договору, від суми не повернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення. (п. 9.1 договору).

За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня (п. 9.2 договору).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату овердрафту за вказаний позивачем період суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 6073,32грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені за несвоєчасну сплату відсотків за період 16.03.2011р. по 15.09.2011р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 701,74грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Законом передбачено право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних – це є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 17.10.2008р. по 15.09.2011р. в сумі 31655,43грн., інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення процентів за період з 05.01.2009р. по 15.09.2011р. в сумі 2242,91грн., 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 17.10.2008р. по 15.09.2011р. сумі 7584,09грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за період з 05.01.2009р. по 15.09.2011р. в сумі 728,69грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник  вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту в сумі 7584,09грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту в сумі 728,69грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань слід зазначити наступне.

Нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (аналогічна позиція викладена у постанові від 24.11.2010р. по справі №21/108-10 Вищого господарського суду).

Порядок застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду (аналогічна позиція викладена у рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р.).

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць,  відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення овердрафту підлягають частковому задоволенню в сумі 27929,85грн. та інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту в сумі 1853,95грн. які є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав, причин невиконання умов договору не вказав, доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості також не надав.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Нафтосоюз" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ольгінська, 4, ідентифікаційний код 31650398) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна. 5, ідентифікаційний код 19017842) 77726,56грн. (сімдесят сім тисяч сімсот двадцять шість гривень 56 коп.) - заборгованості за овердафтом, 29136,24грн. (двадцять дев'ять тисяч сто тридцять шість гривень 24 коп.) - заборгованості по відсотках, 6073,32грн. (шість тисяч сімдесят три гривні 32 коп.) - пені за несвоєчасне погашення овердрафту, 701,74грн. (сімсот одну гривню 74 коп.) - пені за несвоєчасну сплату відсотків, 7584,09грн. (сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 09 коп.) - 3% річних за несвоєчасну сплату овердрафту, 728,69грн. (сімсот двадцять вісім гривень 69 коп.) - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 27929,85грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч 85 коп.) - інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення овердрафту, 1853,95грн. (одну тисячу вісімсот п'ятдесят три гривні 95 коп.) інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів по овердрафту,

1517,34грн. (одну тисячу п'ятсот сімнадцять гривень 34 коп.) - державного мита та 228,24грн. (двісті двадцять вісім гривень 24 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано, набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.  

Суддя Гнисюк С.Д.

< Поле для текста > 

Віддрукувати: 5

1 - в справу

2- позивачу (рек. з пов.)

3,4 - відповідачу (рек. з пов.)  

5 - Малому приватному підприємству "Нафтосоюз" - 11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Ольгінська, буд. 4  (рек. з пов.)   

< Текст >