Рішення
від 20.12.2011 по справі 5010/2284/2011-28/133
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  

20 грудня 2011 р.  3623/11

Справа № 5010/2284/2011-28/133   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа"

                            вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівського району,

                           Львівської області, 81131

                           вул. Шевченка, 317в, м. Львів, 79002

до відповідача: Приватного підприємства "Вестбудбест"

                           м. Івано-Франківськ,вул. Крихівецька, 110, 76018

про                     стягнення 4444 грн. 12 коп., в тому числі: 3453 грн. 44 коп. - основний борг,                    

                           990 грн. 68 коп. штраф

за участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 - представник, (довіреність № 2 від 14.01.11);

від відповідача представники не з'явились;    

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" звернулось до господарського суду  Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Вестбудбест" про стягнення  5944 грн. 12 коп., з яких: 4953 грн. 44 коп. - основний борг,  990 грн. 68 коп. - штраф.

          В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 27.11.11 №ІФ-10/0009 в частині здійснення розрахунку за поставлений товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі  4953 грн. 44 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано  штраф в розмірі 990 грн. 68 коп.

        Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.12.11.           

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.11, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 20.12.11.

          20.12.11 представник ТзОВ "Ферозіт-Альфа" в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог (вх.№10889/2011 свх, а.с. 32), відповідно до якої зменшує розмір позовних вимог, в зв»язку з частковою сплатою відповідачем –13.12.11 заборгованості в сумі               1500 грн.; позивач просить суд стягнути з відповідача 4444 грн. 12 коп., в тому числі: 3453 грн. 44 коп. - основний борг, 990 грн. 68 коп. штраф.

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх.№ 9070/2011-с вх  від 31.10.11) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог в судовому засіданні не порушує процесуальних прав відповідача.                    

          20.12.11 представник відповідача в судове засідання  повторно не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відповідач відзиву на позов не надіслав; хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 07.11.11 (вих.№ 19750), від 06.12.11 (вих.№ 21878).

          Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 07.11.11 надіслана відповідачеві за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Ухвали господарського суду від 07.11.11 та від 06.12.11 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві: м. Івано-Франківськ, вул. Крихівецька, 110, 76018, повернуті поштою на адресу господарського суду з поміткою: «за зазначеною адресою не проживає». Вищевказана адреса є ідентичною адресі, зазначеній у Спеціальному витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців отриманого судом за електронним запитом  № 12495117 (а.с. 34).          

          Пунктом 4 Інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06 року № 01-8/12/28 передбачено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв»язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній», «за закінченням терміну зберігання»і т.п. є належними доказами виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

          Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

          За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач  належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.          

          Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.11.09 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір поставки № ІФ-10/0009 (далі - Договір).          

          Пунктом 1.1 Договору, постачальник зобов»язався постачати і передавати у власність «покупцю»будівельні матеріали (у подальшому - «товар»), а покупець зобов»язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

          У відповідності до умов Договору, постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 13938 грн. 95 коп. Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками юридичних осіб (а.с. 9-12), а саме:

          видатковою накладною № ТРН-ІФ/000028  від 28 січня 2010 року

           на суму 3895 грн. 20 коп.;

          видатковою накладною № ТРН-ІФ/000029  від 28 січня 2010 року

           на суму 795 грн. 00 коп.;

          видатковою накладною № ТРН-ІФ/000075  від 09 лютого 2010 року

          на суму 5292 грн. 67 коп.;

          видатковою накладною № ТРН-ІФ/000074  від 09 лютого 2010 року

          на суму 3956 грн. 08 коп.

          Порядок розрахунків визначені в розділі 4 Договору.

          Пунктом 4.1. Договору сторони погодили форму оплати: передоплата. Решта суми –протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

          Всупереч умов договору, покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав; суму заборгованості проплатив частково, оплату залишку вартості  товару в сумі 3453 грн. 44 коп. не здійснив.

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб'єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.          

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.          

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.           

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.                    

          Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3453 грн. 44 коп. за поставлений позивачем  на підставі  видаткових накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, часткової оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар,  у суду достатньо підстав вважати, що вимога  про стягнення з відповідача 3453 грн. 44 коп.  заборгованості підлягає задоволенню.

          Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором поставки № ІФ-10/0009 від 27.11.09  підтверджується матеріалами справи,  відповідачем не спростований.          

          Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України,  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.       

          Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені або штрафу, яка сплачується боржником  у разі порушення  зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України,  якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений,  розмір неустойки встановлюється договором.

          Пунктом 5.3. договору сторони обумовили, що у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.          

          Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем штрафу в сумі  990 грн. 68 коп.

          Наявний в матеріалах справи розрахунок позивача (а.с. 8) є  арифметично вірним.                                                                                                                                              Зважаючи на те, що  факт прострочки  виконання  грошового зобов»язання  за договором поставки № ІФ-10/0009 від 27.11.09  відповідачем не спростований, підтверджується  матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення штрафу в сумі                 990 грн. 68 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.                    

          Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.         

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України,  ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, 55, 75,  ст. 82,  ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                  ВИРІШИВ:

          позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" до Приватного підприємства "Вестбудбест" про стягнення 4444 грн. 12 коп., в тому числі: 3453 грн. 44 коп. - основний борг, 990 грн. 68 коп. штраф задовольнити .

   Стягнути з Приватного підприємства "Вестбудбест" (м. Івано-Франківськ,                           с. Крихівці, вул. Крихівецька, буд. 110; код 34078745)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа" ( вул. Людкевича, 40, с. Солонка, Пустомитівського району,  Львівської області, 81131; код 30543304)  –3453 (три тисячі чотириста п»ятдесят три) грн. 44 коп. основної заборгованості, 990 (дев»ятсот дев»яносто)грн. 68 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн.  витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                         І.П. Кав лак

          Повне рішення складено 26.12.11   

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

                                                                                                                                                                   


Кавлак І. П.   26.12.11  

СудГосподарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення20.12.2011
Оприлюднено18.01.2012
Номер документу20793630
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5010/2284/2011-28/133

Рішення від 20.12.2011

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Кавлак І. П.

Ухвала від 06.12.2011

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Кавлак І. П.

Ухвала від 07.11.2011

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Кавлак І. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні