Рішення

від 26.12.2011 по справі 8/199/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 С права № 8/199/2011

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Дон-Ест Плюс", м. Лугансь к,

до Фізичної особи- під приємця ОСОБА_1, м. Лугансь к, -

про стягнення 18334 грн. 10 коп .

Суддя господарського суд у Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового з асідання Качановській О.А.,

в присутності представник ів сторін:

від позивача - ОС ОБА_2 - юрисконсульт, - довір еність № б/н від 01.12.11 року;

від відповідача - пре дставник не з' явився, -

розглянувши матеріали сп рави, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягненн я з відповідача заборгованос ті у сумі 18334,10 грн. за товар, пост авлений на підставі видатков ої накладної №0/ ДЭ-0184220 від 23.09.11 року, - з посилання м на неналежне виконання від повідачем свого обов' язку с платити вартість отриманого товару.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відклад ено з 12.12.11 року до 26.12.11 року - у зв ' язку з неявкою відповідача та невиконанням з його боку в имог суду про надання доказі в.

До початку судового засіда ння позивачем заявлено клопотання про відмову від з дійснення фіксації судового процесу технічними засобами , яке судом задоволено.

Відповідач своїм право м на подання відзиву на позов ну заяву та на участь у судово му засіданні не скористався, хоча належним чином був пост авлений до відома про дату, ча с та місце проведення судови х слухань, що підтверджуєтьс я матеріалами справи.

Так, позивач у позовній заяв і в якості адреси місцезнахо дження вказав: АДРЕСА_1 (а.с .2-3), що також підтверджено: дов ідкою з ЄДР НОМЕР_2 від 08.12.11 р оку (а.с.23) та довідкою Обласног о адресного бюро УМВСУ в Луга нській області №б/н від 29.11.11 рок у.

Оператор поштового зв' яз ку повернув до суду письмове повідомлення про вручення 29.1 1.11 року особисто відповідачев і ухвали суду про порушення п ровадження по справі та приз начення її до слухання (а.с.21).

За таких обставин у суду маю ться достатні підстави вважа ти, що ним вжито належних захо дів, спрямованих на повідомл ення відповідача про дату, ча с та місце судових слухань.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутно сті відповідача.

З урахуванням викл аденого, приймаючи до уваги о бставини справи та наявні у н ій докази, керуючись ст.ст.4-3, ч. 3 ст. 22, ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, с уд вважає за можливе здійсни ти розгляд спору за відсутно сті відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позив ача, дослідивши наявні у спра ві докази, суд встановив наст упні фактичні обставини спра ви.

Договірні правовідносин и між сторонами по справі від сутні.

Як стверджує позивач, на під ставі досягнутої усної домов леності згідно видатковій на кладній №0/ДЭ-0184220 від 23.09.11 року по зивач відпустив на користь в ідповідача продукти харчува ння з 8-ми найменувань загальн ою вартістю 18334,10 грн., яка містит ь докази передачі-приймання товару з боку позивача та від повідача; термін його оплати у накладній не зазначено (а.с. 7).

З огляду на те, що від повідач не сплатив вартості отриманого товару, 25.09.11 року за вих. №227 позивач спрямував на й ого адресу претензію та вису нув вимогу про сплату боргу (а .с.9), яку відповідач отримав 29.09.1 1 року (а.с.10).

30.09.11 року сторони підпи сали акт взаємозвірки стану розрахунків на 30.09.11 року, згідн о якому відповідач визнав та підтвердив факт наявності в казаної суми боргу, але заход ів до його сплати не вжив, - що с тало підставою для звернення позивача з цим позовом до суд у.

Відповідач позов не с простував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши пози вача, оцінивши наявні у справ і докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повно му обсязі з наступних підста в.

Однією з засад цивіл ьного законодавства є свобод а договору (п.3 ст. 3 Цивільного к одексу України (далі - ЦКУ)).

Статтею 6 ЦКУ встановл ено, що сторони мають право ук ласти договір, який не передб ачений актами цивільного зак онодавства, але відповідає з агальним засадам цивільного законодавства; врегулювати у договорі, який передбачени й актами цивільного законода вства, свої відносини, які не в регульовані цими актами; мож уть відступити від положень актів цивільного законодавс тва і врегулювати свої відно сини на власний розсуд. Сторо ни в договорі не можуть відст упити від положень актів цив ільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов' язковість для сторін положен ь актів цивільного законодав ства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторона ми.

Згідно частинам 1-2 ст атті 11 Цивільного кодексу Укр аїни цивільні права та обов'я зки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивіль ного законодавства, а також і з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналог ією породжують

цивільні права та обов'язки. Підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є до говори та інші правочини.

Правочином є дія особ и, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (д оговори) (ч.ч. 1-2 ст. 202 ЦКУ).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст . 203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства. Особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності. Волевияв лення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі. Правочи н має вчинятися у формі, встан овленій законом. Правочин ма є бути спрямований на реальн е настання правових наслідкі в, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦКУ визначе но, що правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним.

Чинним ЦКУ встановлено , що правочин може вчинятися у сно або в письмовій формі. Сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом. Правочин, д ля якого законом не встановл ена обов' язкова письмова фо рма, вважається вчиненим, якщ о поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків. У в ипадках, встановлених догово ром або законом, воля сторони до вчинення правочину може в иражатися мовчанням, а згідн о частинам 1-2 ст. 206 ЦКУ усно можу ть вчинятися правочини, які п овністю виконуються сторона ми у момент їх вчинення, за вин ятком правочинів, які підляг ають нотаріальному посвідче нню та (або) державній реєстра ції, а також правочинів, для як их недодержання письмової фо рми має наслідком їх недійсн ість. Юридичній особі, що спла тила за товари та послуги на п ідставі усного правочину з д ругою стороною, видається до кумент, що підтверджує підст аву сплати та суму одержаних грошових коштів.

Укладення у спро щений спосіб договору за обс тавин, які мають місце у справ і, не суперечить правилу пунк ту 1 ст. 208 Цивільного кодексу, з гідно якому у письмовій форм і належить вчиняти правочин и між юридичними особами.

Таким чином, з обстав ин справи та наявних у ній док азів вбачається, що сторони з а цим спором НЕ порушили жодн ої з вищеперелічених вимог ч инного законодавства та укла ли договір у спрощений спосі б, тобто у спосіб, ними обрани й, встановили між собою право відносини, які є предметом ро згляду по цій справі.

Договором є домовл еність двох або більше сторі н, спрямована на встановленн я, зміну або припинення цивіл ьних прав та обов' язків ( час тина 1 ст. 626 ЦКУ), - тобто, уклавши його в усній формі, сторони на були низку прав та зобов' яз ань.

Зобов'язанням є право відносини, в яких одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь іншої сторони (кр едитора) певні дії (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певних ді й, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання й ого обов'язку (частина 1 ст.509 ЦК У).

Закон - ст.525 ЦКУ - не п ередбачає права сторони на о дносторонню відмову від вико нання зобов'язань, а згідно ст .526 ЦКУ зобов'язання повинно ви конуватися належним чином ві дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а.

Статтею 527 ЦКУ встанов лено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кре дитор - прийняти виконання о собисто, якщо інше не встанов лено договором або законом, н е випливає із суті зобов'язан ня.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов' язанні встановлено строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Згідно наявним доказ ам, сторони не встановлювали термін сплати відповідачем вартості отриманого товару , а тому позивач правомірно ск ористався правилом частини 2 ст. 530 ЦКУ, якою встановлено, що у разі, коли строк (термін) вик онання боржником обов' язку не встановлений або визначе ний моментом пред' явлення в имоги, кредитор має право вим агати його виконання у будь-я кий час. Боржник повинен вико нати такий обов' язок у семи денний строк від дня пред' я влення вимоги, якщо обов' яз ок негайного виконання не ви пливає із договору або актів цивільного законодавства.

З обставин справи вба чається, що для відповідача с трок сплати боргу є таким, що н астав 30.09.11 року, а борг він пови нен був погасити не пізніше 06. 10.11 року.

Правовідносини, як і існують між сторонами за ци м спором, належать до купівлі -продажу.

Тобто відповідач, от римавши від позивача товар н а вищезгадану суму, повинен б ув у семиденний строк з дня от римання письмової вимоги поз ивача оплатити його вартість , однак в частині спірного зал ишку боргу не зробив цього.

Відповідач у порядку та у спосіб, встановлені чинн им законодавством, не довів, щ о спірний товар йому передан о безоплатно, а тому повинен д отримуватися вимог ст.655 ЦКУ, в силу якої за договором купів лі-продажу одна сторона (прод авець) передає або зобов'язує ться передати майно (товар) у в ласність другій стороні (пок упцеві), а покупець приймає а бо зобов'язується прийняти м айно (товар) і сплатити за ньог о певну грошову суму.

Позивач по справі нал ежним чином виконав вимоги с т.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав в ідповідачу вказану у видатко вому документі кількість то вару.

Відповідач припусти вся порушення вимог чинного цивільного законодавства, не сплативши вартість отримано го товару.

Статтею 691 ЦКУ встанов лено, що покупець зобов'язани й оплатити товар за ціною, вс тановленою у договорі купі влі-продажу, або, якщо вона н е встановлена у договорі і н е може бути визначена виходя чи з його умов, - за ціною, що ви значається відповідно до ста тті 632 цього Кодексу, а також вч инити за свій рахунок дії, як і відповідно до договору, акт ів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставля ться, необхідні для здійснен ня платежу. Якщо ціну встано влено залежно від ваги тов ару, вона визначається за ваг ою нетто, якщо інше не встано влено договором купівлі-про дажу. Якщо договором купівлі -продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залеж но від показників, що зумовлю ють ціну товару (собівартіст ь, затрати тощо), але при цьом у не визначено способу її пер егляду, ціна визначається ви ходячи із співвідношення ци х показників на момент укла дення договору і на момент п ередання товару. Якщо продав ець прострочив виконання обо в'язку щодо передання товару , ціна визначається виходяч и із співвідношення цих пок азників на момент укладення договору і на день передан ня товару, встановлений у дог оворі, а якщо такий день не вст ановлений договором, - на ден ь, визначений відповідно до с татті 530 цього Кодексу.

Положення цієї части ни про визначення ціни тов ару застосовуються, якщо ін ше не встановлено актами цив ільного законодавства або не випливає із суті зобов'язанн я.

Отримавши від позива ча товар, відповідач повинен був дотримуватися вимог вищ ецитованої статті.

Такий його обов' язо к передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплат ити товар після його прийнят тя або прийняття товаророзп орядчих документів на ньо го, якщо договором або акта ми цивільного законодавств а не встановлений інший стро к оплати товару, - а також дого вором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ц іну переданого товару.

З огляду на те, що відп овідач не вчинив таких дій, по зивач правомірно скориставс я правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі простр очення оплати товару прода вець має право вимагати опл ати товару та сплати процент ів за користування чужими гр ошовими коштами.

Отже, з боку відпові дача має місце неналежне вик онання умов укладеного між с торонами договору (порушення зобов' язань).

Порушенням зобов'яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'яза ння (неналежне виконання) (ст . 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 6 11 Кодексу у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема, спла та неустойки та відшкодуванн я збитків та моральної шкоди .

Частинами 1 та 2 стат ті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відп овідає перед кредитором за з авдані простроченням збитки і за неможливість виконання , що випадково настала після п рострочення.

З урахуванням виклад еного та наявних у справі док азів суд вважає, що позивач на лежним чином довів наявніст ь вини відповідача у невикон анні свого обов' язку щодо с плати вартості отриманого то вару, а тому особа, яка порушил а зобов'язання, несе відповід альність за наявності його в ини (умислу чи необережності ), якщо інше не встановлено зак оном або договором (частина 1 с т.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшко дувати кредиторові спричине ні збитки. Розмір збитків, спр ичинених порушенням зобов'яз ання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Таким чином, суд вва жає, що позовні вимоги підляг ають задоволенню у повному о бсязі з підстав, про які йдеть ся вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК Ук раїни, суд покладає судові ви трати на відповідача.

На підставі виклад еного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України , керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,43,44, 47-1,49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуальн ого кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1, і дентифікаційний номер НОМ ЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, - на користь Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Дон-Ест Плюс", ідентифік аційний код 30092017, яке знаходить ся за адресою: місто Луганськ , Лєсной тупік, 1-в, - основний б орг у сумі 18334 (вісімнадцять тис яч триста тридцять чотири) гр н. 10 коп., а також витрати по спл аті судового збору у сумі 1411 (о дна тисяча чотириста одинадц ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданн і 26.12.11 року оголошено лише всту пну та резолютивну частини р ішення.

Рішення набирає зако нної сили після закінчення д есятиденного строку з дня йо го підписання, оформленого в ідповідно до ст. 84 ГПК України .

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 27 грудня 2011 року.

Суддя А.П.Середа