ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.11 Справ а № 24/88 (11/53)
Господарський суд Львівсь кої області у складі судді Ма зовіти А.Б. при секретарі Воло шин О.Я. за участю представник а позивача ОСОБА_1, предст авника ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіда нні справу за позовом Приват ного підприємця ОСОБА_3, м . Львів-Винники до 7-го територ іального ордена Олександр а Невського вузла урядовог о зв' язку, м. Львів-Винники пр о стягнення 6514 грн. 50 коп.
В С Т А Н О В И В:
Приватний підприємец ь ОСОБА_3, м. Львів-Винники з вернувся до господарського с уду Львівської області з поз овом до 7-го територіального о рдена Олександра Невськог о вузла урядового зв' язку , м. Львів-Винники про стягненн я 6514 грн. 50 коп.
Розглянувши матеріали спр ави, суд (суддя Сало І.А.) визнав представлені матеріали дост атніми для прийняття позовно ї заяви до розгляду і ухвалою від 19.03.2010 р. призначив розгляд с прави №11/53 на 08.04.2010 р. Ухвалою суду від 08.04.2010 р. провадження у справ і №11/53 було припинено на підста ві п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 17.05.2010 р. у справі №11/53 ухвал у господарського суду Львівс ької області від 08.04.2010 р. про при пинення провадження у справі скасовано, справу №11/53 направл ено до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Ухвалою суду (суддя Хабіб М. І.) від 22.06.2010 р. справі присвоєно н омер 24/88 (11/53), судове засідання пр изначено на 13.07.2010 р. В судовому з асіданні 13.07.2010 р. оголошувалась перерва до 18.08.2010 р., ухвалою розг ляд справи відкладався на 02.09.20 10 р., в судовому засіданні 02.09.2010 р . оголошувалась перерва до 03.09.2 010 р.
Ухвалою господарського су ду Львівської області від 03.09.20 10 р. провадження у справі № 24/88 (11/5 3) було зупинено.
У зв' язку з обранням Хаб іб М.І. суддею Львівського а пеляційного господарського суду, справу за №24/88 (11/53) передано для розгляду судді Мазовіті А.Б.
Ухвалою господарського су ду Львівської області від 30.09.20 11 р. провадження у справі №24/88 (11/53 ) було поновлено, розгляд спра ви призначено на 24.10.2011 р. Ухвало ю суду розгляд справи відкла дався на 07.11.2011 р., 23.11.2011 р.
В судових засіданнях предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав, просив задовол ити. З приводу заявленого поз ову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладе но договори оренди індивідуа льно визначеного (нерухомого ) майна, що належить до державн ої власності від 23.04.2007 р., відпов ідно до умов яких відповідач зобов' язався передати пози вачу у строкове платне корис тування нерухоме майно, а поз ивач зобов' язався прийняти обумовлене договором нерухо ме майно в оренду з моменту пі дписання до 31.12.2009 р. та своєчасн о і в повному обсязі сплачува ти орендну плату. За умовами д оговору орендна плата визнач алась у відповідності до Ме тодики розрахунку і порядк у використання плати за орен ду державного майна, затверд женої постановою Кабінету Мі ністрів України від 4 жовтня 19 95 р. №786. Однак, відповідачем пор ушено норми постанови КМ Укр аїни від 25 березня 2009 р. №316, якою в несено зміни до методики роз рахунку, що передбачають зас тосування орендних ставок у розмірі 45 відсотків встановл еного обсягу, внаслідок чого відповідач неправомірно нар ахував позивачу орендну плат у в розмірі 6415 грн. 50 грн. Таким ч ином, просив суд стягнути з ві дповідача на користь позивач а неправомірно нараховані ко шти по орендній платі в розмі рі 6415 грн. 50 коп.
В судових засіданнях предс тавник відповідача проти поз ову заперечив, просив відмов ити в задоволенні позовних в имог. В своїх запереченнях за значив, що рішенням господар ського суду Львівської облас ті у справі №25/17, яке набрало за конної сили, встановлено, що п озивач заборгованість зі спл ати орендної плати, згідно з д оговорами оренди індивідуал ьно визначеного (нерухомого) майна, що належить до державн ої власності від 23.04.2007 р., перед в ідповідачем визнав повністю . Крім того, зміни до договору оренди сторонами не були вне сені. Таким чином позовні вим оги є безпідставними та до за доволення не підлягають.
Представникам сторін роз' яснено права та обов' язки, п ередбачені ст. 22 ГПК України, з аяв про відвід суду не поступ ало.
В судовому засіданні 23.11.2011 р. о голошено вступну та резолюти вну частину рішення. Повний т екст рішення складено та під писано 28.11.2011 р.
Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставника сторони, суд вста новив наступне.
23 квітня 2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договори оренди індивідуаль но визначеного (нерухомого) м айна, що належить до державно ї власності №14, №15, №16.
За цими договорами орендод авець (відповідач) передав, а о рендар (позивач) прийняв в стр окове платне користування ок реме індивідуально визначен е майно - нежитлові приміщенн я, загальною площею 25,10 кв. м., 82,80 к в. м., 19,50 кв. м., розміщені за адрес ою: м. Львів-Винники, вул. Кільц ева, 3, в цокольному поверсі бу динку, що знаходиться на бала нсі 7-го територіального орде ну Олександра Невського вузла урядового зв' язку.
Відповідно до п. 3.1. договорів орендна плата визначається на підставі Методики роз рахунку орендної плати, затв ердженої Кабінетом Міністрі в України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунк у (березень 2005 року - місяць, по я кому є експертна оцінка) - 296 грн . 28 коп. Згідно з п. 3.2. вищевказан их договорів, орендна плата з а кожен наступний місяць виз начається шляхом коригуванн я орендної плати за попередн ій місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Постановою Кабінету Мініс трів України від 25.03.2009 р. № 316 “Дея кі питання оплати оренди дер жавного майна” встановлено, що до 1 січня 2010 р. орендні ставк и, визначені в додатку 2 до Ме тодики розрахунку і порядк у використання плати за орен ду державного майна, затверд женої постановою Кабінету Мі ністрів України від 4 жовтня 19 95 р. № 786, застосовуються у розмі рі 45 відсотків встановленого обсягу.
Позивач, не погоджуючись із нарахованою сумою орендної плати за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р . звернувся до суду, посилаючи сь на те, що відповідачем пору шено право позивача щодо опл ати оренди державного майна за зниженою ставкою.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприєме ць ОСОБА_3 звертався до ві дповідача з листом від 17.07.2009 р., в якому просив зробити перера хунок орендної плати за орен ду державного майна до 50% розм іру, із посиланням на вимоги П останови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 316 та ст.73 Зак ону України “Про Державний б юджет України на 2009 рік”.
Позивач посилається на п. 3.4. договорів, який передбачає, щ о розмір орендної плати пере глядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методи ки її розрахунку, змін центра лізованих цін і тарифів та в і нших випадках, передбачених чинним законодавством.
Однак, пунктом 10.3. договорів передбачено, що зміни і допов нення або розірвання договор у допускається за взаємної з годи сторін.
Зміни до договорів щодо зме ншення орендної плати сторон ами в установленому порядку внесені не були. Зі згаданого листа не випливає його пов' язаність з договорами №14, №15, №1 6 оренди індивідуально визна ченого (нерухомого) майна, що н алежить до державної власнос ті від 23.04.2007 р. Крім того, позивач ем не вчинялося жодних дій що до зобов' язання відповідач а внести зміни до договорів. Д оказів протилежного суду не надано.
Окрім цього, з рішення госпо дарського суду Львівської об ласті від 19.02.2010 р. у справі №25/17 за позовом 7-ого територіальног о ордена Олександра Невськ ого вузла урядового зв' яз ку до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення забо ргованості по орендній платі та комунальним послугам в ро змірі 13543 грн. 96 грн. вбачається, що станом на момент розгляду справи ПП ОСОБА_3 подав до кази погашення заборгованос ті. Заборгованість перед поз ивачем визнав.
Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 193 ГК У країни суб' єкти господарюв ання та інші учасники господ арських відносин повинні вик онувати господарські зобов' язання належним чином відпов ідно до закону, інших правови х актів, договору, а за відсутн ості конкретних вимог щодо в иконання зобов' язання - від повідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться. Н е допускаються одностороння відмова від виконання зобов ' язань, крім випадків, перед бачених законом, а також відм ова від виконання або відстр очка виконання з мотиву, що зо бов' язання другої сторони з а іншим договором не було вик онано належним чином.
У відповідності до ст. 629 ЦК У країни договір є обов' язков им для виконання сторонами. С таттею 651 ЦК України, передбач ено, що зміна або розірвання д оговору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном. Договір може бути змінен о або розірвано за рішенням с уду на вимогу однієї із сторі н у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлен их договором або законом. Іст отним є таке порушення сторо ною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сто рона значною мірою позбавляє ться того, на що вона розрахов увала при укладенні договору .
Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, госп одарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, п овному і об' єктивному розгл яді всіх обставин справи. Нія кі докази не мають для суду за здалегідь встановленої сили .
Враховуючи наведене, суд ді йшов висновку, що позовні вим оги необґрунтовані та безпід ставні, а тому в позові слід ві дмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на позивача.
Стосовно стягнення з позив ача витрат на юридичну допом огу в розмірі 1100 грн. 00 коп., то та ка вимога до задоволення не п ідлягає, оскільки, відповідн о до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат можна віднес ти витрати на юридичну допом огу, надану лише адвокатом. Ві дповідачем не подано письмов их доказів, що юридична допом ога надавалася особою, яка ма є статус адвоката.
З огляду на викладене, керую чись ст.ст. 11, 526, 629, 651 ЦК України, ст . 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 8 0, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2011 |
Оприлюднено | 18.01.2012 |
Номер документу | 20796913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні