Постанова

від 16.09.2008 по справі 23/462-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/462-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 вересня 2008 р.                                                                                    № 23/462-Б  

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Мамонтової О. М., Хандуріна М.І.

Розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на  постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року

у справі№ 23/462-б

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Легран - Фінанс -Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро-запчастина+"

про Банкрутство

За участю представників:

Від скаржника: Москальова Г. С. Дов. Від 28.12.2007 року №17460/9/10-209

                                           ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.10.2007 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Легран-Фінанс-Україна” порушено провадження у справі № 23/462-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-запчастина+” в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343).

Постановою господарського суду м. Києва від 13.11.2007 року ТОВ “Агро-запчастина+” визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора, зобов'язано ліквідатора у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної ради України чи кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази такої публікації; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання ТОВ “Агро-запчастина+” банкрутом усіх відомих йому кредиторів, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання усіх грошових зобов'язань є таким, що настав з 13.11.2007 року, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 13.11.2007 року, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 13.11.2007 року, зобов'язано ліквідатора надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 13.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.01.2008 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 01.12.2007 року, ліквідовано банкрута –ТОВ “Агро-запчастина+”, Київське міське управління статистики зобов'язано виключити банкрута –ТОВ “Агро-запчастина+” з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва зобов'язано зняти банкрута з податкового обліку; державного реєстратора Печерської районної у м. Києві державної адміністрації зобов'язано провести державну реєстрацію припинення ТОВ “Агро-запчастина+” як юридичної особи та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідний запис; припинено провадження у справі № 23/462-б та дію мораторію.

Не погоджуючись з ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року ухвалу господарського суду м. Києва від 23.01.2008 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу станом на 01.12.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишено без задоволення.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не погодилась з постановою суду апеляційної інстанції та звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду  від 26.05.2008 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.07.2008 року прийнято касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року до провадження та призначено скаргу до розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги  ДПІ у Печерському районі м. Києва посилається на те, що при прийнятті спірної постанови судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, ст. 1, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 7, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” , п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення ” від 29.12.1976 року № 11.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

Учасниками провадження у  справі  про  банкрутство є сторони, арбітражний   керуючий   (розпорядник  майна,  керуючий  санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,  а  також  у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи,  які беруть участь у провадженні у справі про  банкрутство, Фонд   державного   майна   України,   державний  орган  з  питань банкрутства,   представник   органу   місцевого    самоврядування, представник  працівників  боржника,  уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи   додатковою відповідальністю.

Сторонами у  справі  про  банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) (абз. 21, 22 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Кредитор   -   юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому  порядку  підтверджені   документами   вимоги   щодо  грошових  зобов'язань  до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а  також  органи   державної податкової служби та інші державні органи,  які  здійснюють  контроль  за  правильністю  та  своєчасністю  справляння страхових  внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види  загальнообов'язкового  державного   соціального  страхування,  податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Як встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ “Легран-Фінанс-Україна” обґрунтована тим, що у ТОВ “Агро-запчастина+” перед ТОВ “Легран-Фінанс-Україна” існує безспірна заборгованість в розмірі 50 500,00 грн., яка виникла за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олофінським О.В. від 14.05.22007 року на підставі протесту векселя про неоплату, вчиненого Київського міського нотаріального округу Олофінським О.В.  08.05.2007 року на користь ТОВ “Легран-Фінанс-Україна”, строком платежу “за пред'явленням”, складеного в м. Києві 28.08.20006 року. Вказаний виконавчий напис приватного нотаріуса було пред'явлено до виконання, однак постановою Державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ м. Києва від 23.07.2007 року № 101/2 виконавчий документ було повернено без виконання у зв'язку із відсутністю боржника та майна боржника за юридичною та фактичною адресою.

Ліквідатором на виконання вимог постанови господарського суду м. Києва від 13.11.2007 року та відповідно ст. 23 та ст. 52 Закону, подано до офіційного друкованого органу, яким відповідно до вимог Закону являється  газета “Голос України” оголошення про визнання ТОВ “Агро-запчастина+” банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута ТОВ “Легран-Фінанс-Україна” та письмово повідомлено про визнання ТОВ “Агро-запчастина+” банкрутом усіх відомих йому кредиторів, в тому числі, Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва.

Ліквідатором також було виконано вимоги постанови суду першої інстанції та направлено на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва письмове повідомлення про визнання ТОВ ТОВ “Агро-запчастина+”  банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі №23/462-б

ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 07.12.2007 року № 38500/10/24-211 повідомила ліквідатора, що станом на 04.12.2007 року податковий борг ТОВ “Агро-запчастина+” відсутній, інших заяв до моменту припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Агро-запчастина+” від скаржника не надходило.

         З заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство ТОВ “Агро-запчастина+”ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулась вже після винесення судом першої інстанції ухвали від 23.01.2008 року про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Агро-запчастина+” та ліквідацію ТОВ “Агро-запчастина+” як юридичної особи у звязку з банкрутством.

Окрім того, цією ж ухвалою суду Київське міське управління статистики зобов'язано було виключити банкрута ТОВ “Агро-запчастина+” (код 32707167) з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України та направлено копію ухвали суду від 23.01.2008 року державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців" державний   реєстратор   повинен   не  пізніше  наступного робочого дня з дати надходження судового  рішення  про  ліквідацію юридичної  особи  -  банкрута  заповнити  реєстраційну  картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи,  внести до Єдиного державного  реєстру  запис  про  проведення  державної  реєстрації припинення  юридичної  особи  та  в  той  же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів   соціального  страхування  повідомлення  про  внесення  до Єдиного   державного   реєстру  запису  про  проведення  державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.

Відповідно ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного   державного   реєстру   запису  про  державну  реєстрацію  припинення юридичної особи.

Відтак Київський апеляційний господарський суду не мав підстав залучати до участі у справі про банкрутство Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва, оскільки остання не є стороною у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОВ “Агро-запчастина+” і тому не має права апеляційного оскарження ухвали господарського суду міста Києва ввід 23.01.2008 року відповідно до ст. 91 ГПК України.                

Київський апеляційний господарський суду порушив і здійснив апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою державної установи, яка не мала права її подавати, а тому винесена ним постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що інспекція не позбавлена права на оскарження ухвали суду першої інстанції в касаційному порядку відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                           ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року  у справі № 23/462-б задовольнити частково.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 року у справі № 23/462-б  скасувати.

3.          Справу № 23/462-б повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                      О. Є. Короткевич

Судді                                                                                 О. М. Мамонтова

                                                                                          М. І. Хандурін