Рішення

від 22.12.2011 по справі 5020-1920/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1920/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року справа № 5020-1920/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:  

Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби

(вул. Рози Люксембург, б.29, м. Сімферополь, АР Крим,  95006;

вул. Набережна, б.85а, м. Сімферополь, 95006)

до Дочірнього підприємства «Укрпрофінвест-Крим»

(вул. Блюхера, б.22, кімн.9,  м. Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості у розмірі 14 500,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –Влодавчука І.Й., наказ №49 від 25.05.2007;   

відповідача –Клотигіна Л.В., спеціальний витяг з ЄДРЮОФОП №12029963 від 05.12.2011.   

Республіканська в Автономній Республіці Крим Рада Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (далі –Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Дочірнього підприємства «Укрпрофінвест-Крим»(далі –Відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 14 500,00 грн. за договором позики №2/37-00 від 15.10.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання Відповідачем умов договору №2/37-00 від 15.10.2010 в частині повернення фінансової допомоги  у розмірі 14 500,00 грн.

Позивач в судовому засіданні 22.12.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник відповідача у засіданні суду 22.12.2011 проти позову заперечував, але факт отримання Відповідачем грошових коштів за договором у розмірі 14 500,00 грн. підтвердив, зазначив, що отримані кошти були ним направлені на погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України зі сплати страхових внесків і державним бюджетом України щодо оплати ПДВ, та надав суду у підтвердження відповідні квитанції по оплаті /а.с.29-32/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд                       

ВСТАНОВИВ:

          15.10.2010 між Республіканською в Автономній Республіці Крим Радою Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (далі –Позикодавець) та Дочірнім підприємством «Укрпрофінвест-Крим» (далі –Позичальник) укладено договір позики №2/37-00 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом Договору є фінансова допомога на зворотній основі у розмірі 14 500,00 грн., яку Позикодавець передає у власність Позичальникові, а Позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів /а.с.10/.

          Надання суми позики здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 4.1 Договору).

          Відповідно до пункту 3.2.1 Договору Позичальник зобов'язаний повернути позику в термін до 30 грудня 2010 року. Повернення суми позики здійснюється шляхом  перерахування коштів на розрахунковий рахунок (пункт 4.2 Договору).

          Платіжним дорученням №192 від 15.10.2010 Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача суму позики у розмірі 14 500,00 грн. /а.с.13/.

          У зв'язку з тим, що у строк, визначений у Договорі –30.12.2010 позика повернута не була, Позивач листом за вих. №74/37-00 від 02.11.2011 звернувся до Відповідача з вимогою повернути заборгованість за Договором /а.с.11/.

          Як вказує Позивач, Відповідач по теперішній час прийняті на себе зобов'язання не виконав, позику у розмірі 14 500,00 грн. не повернув. Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до суду з зазначеним позовом.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

                    Судом визначено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором позики.

                    Згідно зі статтею 1046  Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої та четвертою статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даних Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

                    Судом встановлено, що строк повернення позики сплинув, Відповідач зобов'язання за Договором щодо повернення суми позики у розмірі 14 500,00 грн. не виконав, доказів погашення зазначеної заборгованості на день прийняття рішення суду не надав.

                    Суд не приймає до уваги довід Відповідача стовно того, що грошові кошти отримані ним за Договором були направлені на погашення заборгованості щодо оплати внесків до Пенсійного фонду України та податків перед державним бюджетом України, оскільки це не впливає на його обов'язок за Договором №2/37-00 від 15.10.2010 щодо повернення суми позики.

На підставі вищевказаного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 14 500,00 грн., отриманих за договором позики №2/37-00 від 15.10.2010 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Укрпрофінвест-Крим»(вул. Блюхера, б.22, кімн.9, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 35458842, р/р 2600135585901 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-України», МФО 300120) на користь Республіканської в Автономній Республіці Крим Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів державної податкової служби (вул. Рози Люксембург, б.29, м. Сімферополь, АР Крим,  95006,  ідентифікаційний код 25630179, р/р 26000173139 в АТ «Райффайзен банк Аваль»в м. Києві, МФО 380805)  14 500,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), а також судовий збір в розмірі 1 411,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                              підпис                                          О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України  

          та підписано 27.12.2011