Постанова від 15.12.2011 по справі 2/5027/825/2011

2/5027/825/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.11                                                                                           Справа  № 2/5027/825/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                   Орищин Г.В.

суддів                                                         Галушко Н.А.

                                                               Краєвської М.В.

розглянув апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод»

на рішення господарського суду Чернівецької області

від 24.10.2011р. у справі  № 2/5027/825/2011

за позовом  В.о. прокурора Сокирянського району в інтересах держави в особі Новодністровської міської ради, м.Новодністровськ  Сокирянського району Чернівецької області

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод», м.Новодністровськ  Сокирянського району Чернівецької області

про  стягнення збитків в розмірі 974834,06 грн.

          за участю представників сторін:

          від прокуратури Макогон Ю.І.

          від позивача Кучерявий М.

          від відповідача не з?явився

                              Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.10.2011р. у  справі   №2/5027/825/2011 (суддя Гушилик С.М.) задоволено позов виконуючого обов'язки прокурора Сокирянського району,  присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Новодністровський хлібозавод»на користь Новодністровської міської ради збитки у вигляді неодержаного доходу від орендної плати в розмірі 974834,06грн. за фактичне користування земельними ділянками; присуджено до стягнення з відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод» у дохід державного бюджету 9748,34 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

.          Суд мотивував рішення тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його прав як власника земельної ділянки, протиправних та неправомірних дій відповідача  в частині невиконання вимог щодо укладення договору оренди земельної ділянки, яка фактично перебуває в користуванні відповідача, що  позбавляє права позивача на отримання доходів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, відтак, з посиланням на те, що розмір збитків доведено та керуючись ст.ст. 22, 182, 331,657, 1166 ЦК України, ст.ст.125, 152, 206, 156, 157 Земельного кодексу України,   задоволив позов.

          Дане рішення оскаржується відповідачем у справі, оскільки, на його думку, прийнято з порушенням норм матеріального права, з неповним з?ясуванням обставин, що мають значення для справи, за невідповідністю висновків суду матеріалам справи; просить  рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, на думку скаржника, судом не взято до уваги, що відповідачем вчинялись дії на оформлення права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться цілісний майновий комплекс хлібозаводу та приміщення магазину «Гарячий хліб», які належать відповідачу на праві власності, сплачувався земельний податок, а сплата орендної плати була неможлива через відсутність договорів оренди. Також зазначає про безпідставне нарахування збитків на підставі акту  комісії від 07.06.2011р., оскільки такий акт не підтверджує факт вчинення відповідачем адміністративного правопорушення та не є належним доказом, яким може  підтверджуватись факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої земельної ділянки та період часу, протягом якого вона використовувалась без належних правових підстав.

Представник скаржника, який брав участь в судовому засіданні 01.12.2011р., підтримав доводи апеляційної скарги.

Прокурор, який брав участь в судових засіданнях,  заперечив доводи апеляційної скарги.

Позивач вимоги скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.114-115) та усними поясненнями представника в судових засіданнях. Зокрема, заперечує наведені відповідачем факти щодо неправомірності нарахування збитків та зазначає, що відповідач не долучив жодного доказу на підтвердження доводів, що ним вживались заходи по оформленню права користування земельними ділянками; вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та документально непідтвердженими, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Державному підприємству  «Новодністровський хлібозавод»на підставі Державного акту І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996р. було надано земельну ділянку в розмірі 3,79га в постійне користування для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м.Новодністровськ (а.с.20-23).

Рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 04.07.2007р. № 201/7 (п.5), надано дозвіл ВАТ «Новодністровський хлібозавод»на оформлення свідоцтв про право власності на цілісний майновий комплекс, загальною площею 5535,44 кв.м. за адресою: Чернівецька обл., м.Новодністровськ, продбаза, індексно кадастровий квартал № 19 та на нежиле приміщення магазину «Гарячий хліб», загальною площею 522,11 кв.м. за адресою: Чернівецька обл., м.Новодністровськ, економіко-планувальна зона № 4, м-н «Діброва», індексно кадастровий квартал № 4. На підставі даного рішення бюро технічної інвентаризації було видано свідоцтва на право власності на вказані об'єкти нерухомого майна (а.с.24-26, 70-71).

05.07.2007р. між Новодністровською міською радою та ВАТ «Новодністровський хлібозавод»було укладено договори № 41 і № 42 на право користування земельними ділянками 0,1900 га (під приміщенням магазину «Гарячий хліб») та 3,6000 га (під цілісним майновим комплексом хлібозаводу),  відповідно до п.1.2. яких, земельні ділянки надавались на умовах короткострокового користування строком на 6 місяців до одержання документів, що посвідчують право на їх використання  (а.с.28-34).

Рішенням від 02.08.2007р. № 141 Новодністровської міської ради, у зв'язку з припиненням діяльності державного підприємства - Новодністровського хлібозаводу і створенням відкритого акціонерного товариства, визнано таким, що втратив чинність Державний акт І-ЧВ № 000680 від 15.04.1996р. на право постійного користування земельними ділянками для розміщення хлібозаводу, під'їзної колії та магазину, які знаходяться в м.Новодністровськ загальною площею 3,7900 га (а.с.19).

Після закінчення терміну дії короткострокових договорів №№ 41, 42 від 05.07.2007р на право користування земельними ділянками, відповідач по справі документів, що посвідчують право на її використання не одержав, земельні ділянки не повернув.

Як стверджує позивач, Новодністровська міська рада листами від 06.02.2008р. № 149, 02.09.2008р. № 1053, 01.12.2008р. № 1462 попереджала ВАТ «Новодністровський хлібозавод»про порушення земельного законодавства, пропонувала врегулювати земельні відносини, укласти договір оренди та оформити його державну реєстрацію, згідно вимог чинного законодавства (а.с.36-38).

Листами від 22.04.2011р. № 774 та від 01.06.2011р. № 976 Новодністровська міська рада запропонувала ВАТ «Новодністровський хлібозавод»прийняти участь у засіданні комісії з проводу визначення розміру збитків заподіяних територіальній громаді міста (а.с.15-16).

07.06.2011р. комісією у складі заступника міського голови, начальника відділу земельних відносин, заступника начальника фінансового управління начальника відділу Держкомзему та інших, складено акт по визначенню розмірів збитків, заподіяних ВАТ «Новодністровський хлібозавод»територіальній громаді м.Новодністровськ внаслідок фактичного користування відповідачем земельними ділянками площею 3,6000 га і 0,1900 га за період з 01.08.2008р. по 01.06.2011р. без правовстановлюючих документів, які складають 974834,06 грн. (а.с.11-14).

Рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 06.07.2011р. за №168/7 затверджено акт комісії по визначенню розмірів збитків, заподіяних ВАТ «Новодністровський хлібозавод»територіальній громаді м.Новодністровськ від 07.06.2011р. (а.с.27).

Новодністровська міська рада подала в прокуратуру Сокирянського району звернення щодо вжиття заходів, направлених на стягнення з ВАТ «Новодністровський хлібозавод»заподіяних збитків, оскільки відсутність плати за землю суттєво впливає на наповненість міського бюджету. Дані обставини стали підставою для подання виконуючим обов?язки прокурора Сокирянського району позову в інтересах держави в особі Новодністрянської міської ради до ВАТ «Новодністровський хлібозавод»про стягнення  974834,06грн. збитків у вигляді неодержаного доходу від орендної плати за фактичне користування земельними ділянками.

          Судова колегія, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що  оскаржуване рішення слід скасувати, з огляду на наступне:

Відповідно до  Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.                                                                                                   

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування чи право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди землі посвідчується договором оренди, зареєстрованим у встановленому законом порядку (ст.126  Земельного кодексу України). Приписами ст.20 Закону України “Про оренду землі” визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а статтею 157 вказаного кодексу встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.                                                                

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної  особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.    

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі - наслідком такої протиправної поведінки.     

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідки відділу земельних ресурсів №247 від 03.07.1997р., державного акту  (втратив чинність) та договорів №№ 41, 42, (припинили свою дію), рішення міської ради № 141 від 02.08.2007р.  площа земельних ділянок, які перебувають в користуванні ВАТ «Новодністровський хлібозавод» та за користування яких позивач просить стягнути збитки, складає 0,1900 га (під приміщенням магазину «Гарячий хліб») та 3,6000 га (під цілісним майновим комплексом хлібозаводу).

Квитанціями та платіжними дорученнями, а також актами звірки розрахунків платника податків з бюджетом підтверджується, що платником земельного податку за користування земельною ділянкою, площею 3,7900га, є  ВАТ «Новодністровський хлібозавод», тобто підтверджується факт користування відповідачем земельною ділянкою саме площею 3,7900га. Однак, доказів, які підтверджують право постійного (тимчасового) користування відповідачем даною земельною ділянкою, зокрема, державного акту чи договору оренди, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи відсутні також докази обстеження земельної ділянки, оформленого у встановленому законом порядку.

Підставою для відшкодування відповідачем збитків позивачем вказано невиконання ним вимог щодо сплати орендної плати  за земельні ділянки площею 3,6000 га і 0,1900 га за період з 01.08.2008р. по 01.06.2011р., які знаходяться у фактичному користування відповідача.

Як на підтвердження розміру збитків, позивачем долучено до матеріалів справи акт від 07.06.2011р., складений комісією у складі заступника міського голови, начальника відділу земельних відносин, заступника начальника фінансового управління начальника відділу Держкомзему та інших, по визначенню розмірів збитків, заподіяних ВАТ «Новодністровський хлібозавод»територіальній громаді м.Новодністровськ внаслідок фактичного користування відповідачем земельними ділянками без правовстановлюючих документів, які складають 974834,06 грн. (а.с.11-14). Даний акт затверджений рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 06.07.2011р. за №168/7 (а.с.27).

При цьому, вказаним рішенням  затверджено розмір збитків, визначених згідно акту від 07.06.2011р., складеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.93, якою затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та ст.157 Земельного кодексу України.                      Проте, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.93, розміри збитків визначаються комісіями, створеними відповідними виконавчими комітетами міських рад, до складу яких включаються представники виконавчого комітету, власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих  комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.                                                                                                                                       

В порушення даної вимоги закону, представника відповідача до складу комісії, якою визначено розмір збитків, включено не було, що свідчить про складення вказаного акту з порушенням вимог чинного законодавства.  

Твердження позивача, що листами від 22.04.2011р. № 774 та від 01.06.2011р. №976 Новодністровська міська рада запрошувала ВАТ «Новодністровський хлібозавод»прийняти участь у засіданні комісії з проводу визначення розміру збитків заподіяних територіальній громаді міста (а.с.15-16) вважаються судовою колегією недоведеними, оскільки матеріали справи не містять належних доказів надіслання даних листів відповідачу.  Підпис особи без зазначення посади та прізвища (невстановленої особи), а також зазначення дати на таких листах не підтверджують факт отримання таких листів відповідачем.

Таким чином, розрахунок суми збитків проведено позивачем із порушеннями вимог чинного законодавства.

За змістом статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем у результаті випадкового збігу обставин, зокрема, укладення відповідачем договору оренди землі, отримання ним відповідного прибутку та своєчасної сплати орендної плати у запропонованій позивачем розмірі. За таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.                                                                                                                                                    

Суду не подано доказів в підтвердження факту здійснення позивачем будь-яких  заходів для одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходів, спрямованих на уникнення збитків, зокрема, звернення з пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки, а в разі ухилення останнього - з позовом про спонукання до укладення договору оренди.

Посилання позивача на листи від 06.02.2008р. № 149, 02.09.2008р. № 1053, 01.12.2008р. № 1462, якими Новодністровська міська рада попереджала ВАТ «Новодністровський хлібозавод»про порушення земельного законодавства, пропонувала врегулювати земельні відносини, укласти договір оренди та оформити його державну реєстрацію, згідно вимог чинного законодавства (а.с.36-38), також вважаються судовою колегією недоведеними, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів надіслання даних листів відповідачу.  

Крім того, покликання скаржника на існування в позивача права на відшкодування збитків у випадку неоформлення потенційним орендарем документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, є безпідставним, оскільки згідно зі ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а згідно із ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" складання актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства відноситься до повноважень саме державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, але ніяк не до повноважень працівників виконавчого органу місцевої ради.                                                                                                                                              

Відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.                                                                                                     

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам  землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.                                                                                                         

Статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та твердженням позивача про те, що матеріалами справи підтверджено факт спричинення збитків позивачу, однак, щодо визначення підстави правопорушення, розміру (суми) матеріальних збитків, а також вини відповідача у їх спричиненні, суд апеляційної інстанції прийшов до  висновку про те, що позивачем таке не доведено, а судом не встановлено визначений законодавством склад цивільного правопорушення, відтак, відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З врахуванням викладеного, оскаржуване рішення про стягнення матеріальної шкоди слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Новодністровський хлібозавод»задоволити.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 24.10.2011р. у справі  №2/5027/825/2011 скасувати. В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

          Головуючий  суддя                                                                Орищин Г.В.

                                     суддя                                                                Галушко Н.А.

                                  суддя                                                                  Краєвська М.В.