Постанова

від 27.09.2007 по справі 2/398ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/398ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.09.07                                                                                 Справа № 2/398ад.

     Суддя Седляр О.О.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Ленінського району м. Луганська  в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод фільтрувального устаткування», м. Брянка  Луганської області

про стягнення  3400 грн.

в присутності представників сторін:

від позивача –Орлянко Д.Ю., дов. № 15-П/07 від 01.08.07,

від відповідача –Кравченко І.Л., дов. від 07.05.07 № 04-304 ( після закінчення перерви не прибув),

пом. прокурор –Середа Ю.А.,

відповідно до вимог ст. 150 КАС України у засіданні суду було оголошено перерву з 25.09.07 до 27.09.07,

в с т а н о в и в:

           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3400 грн. 00 коп. штрафних санкцій за ненадання інформації.            

Відповідач відзивом на позовну заяву від 13.08.07 № 04-55 позовні вимоги відхилив з посиланням , що відносно підприємства 31.10.03 Господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про його  банкрутство № 10/208б. Постановою віл 21.11.06 підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.  Відповідно до вимог п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено , що протягом дії мораторію не нараховуються штрафи та інші санкції. Тому він вважає про до нього неможливо застосування приписів Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», оскільки під час винесення Постанови він знаходився в процедурі банкрутства.

Позивач у запереченнях до відзиву наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, прокурора, встановивши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступного:

Відповідно до п. 1 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 25.09.02 № 861/2002, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" № 448/96-ВР від 30.10.96 (далі –Закон № 448) та Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Наказом ДКЦПФР № 2 від 09.01.97, Луганське територіальне управління ДКЦПФР здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства на ринку цінних паперів. При виявленні фактів порушень законодавства про цінні папери уповноважені особи ЛТУ ДКЦПФР  складають акти про правопорушення на ринку цінних паперів, які у подальшому є підставою для винесення постанов про накладання штрафних санкцій.

Відповідач у справі – ВАТ «Брянківський завод фільтрувального устаткування», м. Брянка Луганської області в порушення вимог Положення про надання регулярної інформації відкритим акціонерним товариствам та підприємствам –емітентами облігацій», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 09.06.98 № 72 ( зі змінами та доповненнями) і рішення ДКЦПФР від 11.04.06 № 235 «Про продовження строку подання щоквартальної інформації за перший квартал 2006 року акціонерними товариствами та холдінговими компаніями зі значною державною часткою у статутному капіталі»( зі змінами та доповненнями) у термін до 30.06.06 не подало інформацію щодо свого фінансового стану та результатів господарської діяльності за 2005 року до Луганського територіального управління ДКЦПФР.

Виходячи з наведеного 01.08.06 позивачем було складено Акт № 209-ЛУ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 448 за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 12 Закону № 448 начальником ЛТУ ДКЦПФР у відношенні відповідача 15.08.06 була винесена Постанова № 209-ЛУ про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 3400 грн. та направлена відповідачу що підтверджено належним реєстром відправки рекомендованої кореспонденції. Санкцію необхідно було перерахувати в дохід Державного бюджету України протягом 15 днів з дня отримання постанови. Копії платіжних документів –направити до ЛТУ ДКЦПФР.

Зазначена Постанова відповідачем не оскаржена, штраф не сплачено.

Відповідачем позов не оспорено доказів перерахування штрафних санкцій не надано.

Посилання відповідача на п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»судом не приймається до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під поняттям «мораторію на задоволення вимог кредиторів» розуміється зупинення виконання боржником грошових зобов'язань  та зобов'язань по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) строк виконання яких наступив до дня введення мораторію та припинення мір, які направлені на забезпечення виконання цих зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що штрафна санкція позивачем була нарахована під час дії санації, тобто після введення мораторію та у відповідності до вимог ст. 1 даного Закону дія мораторію та таку заборгованість не розповсюджується.

Крім того, згідно вимог п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів  не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань по сплаті податків та зборів ( обов'язкових платежів).

Тобто, зі змісту п. 2 ст. 14 цього Закону вбачається, що протягом дії мораторію не нараховується штраф за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань, дана санкція, нарахована позивачем не є грошовим зобов'язання та зобов'язанням по сплаті податків та зборів.   

За таких обставин вина відповідача в ухиленні від виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

 Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представника позивача та прокурора про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п'ятиденний строк.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод фільтрувального устаткування», м. Брянка Луганської області, смт. Глибокий, код 00222137 в доход Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 3400 грн.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.10.07.

          Суддя                                                                                О.О.Седляр