Рішення

від 20.05.2008 по справі 5/092-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/092-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" травня 2008 р.                                                                                          Справа № 5/092-08

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Долото”,  м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ –Інком”,                 смт. Гостомель

про стягнення  31432,04 грн.

за участю представників:

позивача:Волошин М. К. –дов. від 10.04.2008 р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Долото” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ –Інком” (далі –Відповідач) про стягнення  31432,04 грн., з яких 26276 грн. основний борг, 2033,76 грн. інфляційних втрат, 723,60 грн. 3% річних та 2398,68 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані роботи.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір на створення науково –технічної продукції, проектної продукції та іншої продукції № 7 від 13.07.2005р. (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач –замовник доручив, а позивач - виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати  електромонтажні роботи по реконструкції ТП –4684 та КЛ-0,4 кВ від ТП до службового приміщення податкової інспекції по вул. Закревського, 41 у Деснянському районі м. Києва (п. 1.1 договору).

Термін виконання договору: початок –12 липня 2005р., закінчення –31 липня 2005р. (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт, що доручені для виконання по п. 1.1 договору, складає 46057 грн., крім того ПДВ 9211 грн. Загальна вартість складає 55268 грн. Джерело фінансування роботи: кошти відповідача (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.3 договору відповідач зобов'язався після підписання договору перерахувати позивачу аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт, що складає 27634 грн.

У відповідності до п. 2.5 договору відповідач  здійснює платежі позивачу за виконані роботи у відповідності з загальною вартістю робіт за договором на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Остаточний розрахунок за виконану роботу за договором здійснюється відповідачем після остаточної здачі робіт позивачем відповідачу і підписання  акту  здачі –прийому виконаних робіт за умови, що робота виконана належним чином і в погодженні терміни, зазначені в п. 1.2 договору та додатку № 2 до договору (п. 2.7 договору).

Згідно п. 4.3 договору, здавання –приймання робіт здійснюється у відповідності  до діючих норм та правил, оформляється актами виконаних робіт (форми КБ-2) та довідкою (форма КБ-3), актом введення  об'єкту в експлуатацію. Акти виконаних робіт та довідки (форми КБ-2, КБ-3) надаються позивачем відповідачу після фактичного виконання робіт (п. 4.4 договору).

Договір  вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх обов'язків по ньому в повному обсязі (п. 9.1 договору).

На виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем –прийняті визначені договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ –2в) за вересень 2005р., на загальну суму 53910 грн., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідач згідно умов договору перерахував позивачу 50% вартості робіт в сумі 27634 грн., що підтверджується банківською випискою копія якої долучена до матеріалів справи.

Разом з тим остаточного розрахунку за виконані роботи відповідачем проведено не було.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми, договір підряду –це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.  

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 26276 грн. –різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю виконаних робіт, доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 26276 грн. заборгованості за виконані роботи.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати нараховані за період з 01.10.2005р. по 01.09.2006р. складають 2033,76 грн., три проценти річних з простроченої суми за вказаний період складають 723,60 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Разом з тим, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, стягненню підлягають інфляційні втрати нараховані за період з 01.10.2005р. по 01.09.2006 р. в розмірі 1839,32 грн. В решті суми інфляційних втрат суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26276 грн. заборгованості,  723,60 грн. трьох процентів річних та 1839,32 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, яка за розрахунком позивача складає 2398,68 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом досліджено умови вищезазначеного договору, зокрема, пункту 6.2, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині стягнення нарахованої пені та встановлено, що договір не містить відповідальність сторін за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені.

Оскільки сторонами договору не встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 2398,68 грн. пені задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та  витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київ –Інком” (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 23170466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Долото” (01004, м. Київ, вул. Леніна, 39, код ЄДРПОУ 31065246) 26276 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. основного боргу, 1839 (одну тисячу вісімсот тридцять дев'ять) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 723 (сімсот двадцять три) грн. 60 коп. 3% річних, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 108 (сто вісім) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                              

Дата підписання рішення 26.08.2008р.