Постанова

від 07.08.2008 по справі 15а/78-1527

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15а/78-1527

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" серпня 2008 р.Справа № 15а/78-1527

12 год. 53 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Бучинської Г.Б.

при секретарі судового засідання: Ранецькій Л.А.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Підволочиськгаз", вул. Лисенка, 1, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області

до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д. Галицького, 67, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області

про повне скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі за № 47 від 17.03.2008р., № 62 від 20.03.2008р. та № 61 від 20.03.2008р..

За участю представників сторін:

позивача:          Ловчук М.В. –доручення № 38 від 28.05.08р.;

відповідача:          заступник начальника управління Миколайчук Л.О. –доручення № 1640/04 від 14.05.08р.;

головний спеціаліст-юрисконсульт Чоп'як В.М. - доручення № 2398/04від 22.07.08р..

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Підволочиськгаз", вул. Лисенка, 1, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області звернулося у господарський суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д. Галицького, 67, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області, про повне скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі за № 47 від 17.03.2008р., № 62 від 20.03.2008р. та № 61 від 20.03.2008р..

Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51, 130 КАС України.

Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер СІС 01-58281.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись зокрема, на те, що рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені прийняті правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства та у встановленому порядку. Просить суд звернути увагу на те, що рішенням господарського суду Тернопільської області у справі № 9а/182-4163 задоволено позовні вимоги Пенсійного фонду та стягнуто з позивача 14253,20 грн. штрафних санкцій та пені, а згідно п. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, а тому сплачені платником поточні платежі зараховувалися в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Щодо не направлення вимог представник відповідача в засіданні пояснив, що вимоги на адресу платника не направлялися, оскільки вимога є виконавчим документом і останні направлено тільки в ДВС. Просить в позові відмовити.

Позивач проти доводів відповідача заперечує, в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що органом Пенсійного фонду всупереч норм чинного законодавства прийняті рішення, яким до товариства застосовано штрафні санкції та нарахована пеня. Просить суд звернути увагу на те, що товариством своєчасно та у повному обсязі оплачується поточна заборгованість по страхових внесках, а заборгованість по рішенню господарського суду Тернопільської області у справі № 9а/182-4163 погашається в порядку виконавчого провадження. Просить суд врахувати, що управління не направляло на адресу жодного повідомлення про перерозподіл сплаченої ним суми внесків в рахунок наявної заборгованості, а також не надсилалося на адресу товариства і вимог про сплату недоїмки у зв'язку з чим вважає, що рішення прийняті безпідставно, просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Підволочиськгаз", вул. Лисенка, 1, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області, є юридичною особою і включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 14055654.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 11.09.1997р. за № 527/97-ВР) .

У відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. Відкрите акціонерне товариство "Підволочиськгаз", вул. Лисенка, 1, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області, є платником збору на державне пенсійне страхування, і зобов'язане сплачувати цей збір на рахунок Пенсійного Фонду у строки та розмірі, визначені чинним законодавством.

Стаття 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" покладає на страхувальника зобов'язання, зокрема нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також страхувальник має право оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду та дії посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлюється зокрема нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 20 якого обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Контролюючим органом стосовно нарахування, обчислення та сплати страхових внесків згідно ст. 64 вищезазначеного Закону є головні управління та управління Пенсійного фонду (територіальні органи виконавчої дирекції Пенсійного фонду України), які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати зобов'язань платниками страхових внесків та застосовуватися фінансові санкції за порушення строків сплати внесків.

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, вул. Д.Галицького, 67, м. Підволочиськ, Підволочиського району Тернопільської області, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийняті рішення за № 47 від 17.03.2008р., № 62 від 20.03.2008р. та № 61 від 20.03.2008р., якими до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Підволочиськгаз", вул. Л. Українки, 14, м. Збараж Збаразького району Тернопільської області, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду застосовано штрафні санкції в сумі 3620,96 грн. та нараховано пеню на загальну суму 1745,47 грн..

Дані акти індивідуальної дії оскаржується позивачем в судовому порядку.

Суд, керуючись ст. 86 КАС України, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності та дослідивши норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржувані рішення Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені –скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання протиправним (недійсним) акта зазначених органів (до числа яких належить і відповідач) є зокрема невідповідність його вимогам закону (п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року; ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а й положенням, прийнятих на їх виконання, підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності Управлінню Пенсійного фонду України визначається Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 211 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №128/2004 (далі –Інструкція).

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників, в тому числі випадки надіслання страхувальникам вимоги про сплату недоїмки та формування вимоги визначено розділом 8 Інструкції. Вимога формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків страхувальників та вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 8.3 Інструкції).

Відповідно до п. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Підпунктом 9.3.2 статті 9 Інструкції та пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно –10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно –20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів –50 відсотків зазначених сум. При цьому рішення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків. Розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пп. 10.1 Р Інструкції).

Разом з тим, п.п. 9.3.2 Інструкції передбачено порядок і строки прийняття рішень про застосування санкцій, зокрема рішення складається  в  залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Отже, законодавство правовою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій визначає факт несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків та визначає термін прийняття такого рішення при затримці до 30 та до 90 календарних днів, яким є наступний день після закінчення відповідного граничного строку.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, такі адміністративно-господарські санкції як: стягнення зборів (обов'язкових платежів), адміністративно-господарський штраф.

За змістом статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" саме територіальним органам Фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосування фінансових санкцій (пені, штрафу).

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, стягнення органами Пенсійного фонду несплачених (неперерахованих) страхувальниками страхових внесків розглядається як застосування до них (страхувальників) адміністративно-господарської санкції.

У відповідності із ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Таким чином, фінансові санкції, що застосовуються до суб'єктів господарювання органами Пенсійного фонду за прострочення термінів сплати страхових внесків (обов'язкового платежу) підпадають під визначення адміністративно-господарських. Чинним законодавством розмежовуються процедури: застосування санкції та стягнення санкції.

Про нарахування пені та накладення штрафів (тобто, про застосування санкції) посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Стягнення ж такої санкції відбувається в наступному порядку: суми пені та штрафів підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку (таке оскарження призупиняє строки сплати фінансових санкцій). В протилежному випадку рішення органу Пенсійного фонду про застосування відповідної санкції передається для виконання державній виконавчій службі на правах виконавчого документу.

Відповідач не підтвердив належними доказами і правомірність прийняття спірного рішення. Так, відповідно до п. 10.5 Інструкції, рішення про застосування фінансових санкцій зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції виноситься посадовими особами органів Пенсійного фонду за встановленою формою згідно додатку № 14 до Інструкції та протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (п. 13 ст. 106 Закону України).

Правовою підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових ) санкцій у відповідності до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є факт несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків”.

Водночас, у відповідності до поданих сторонами документів вбачається, що оспорюваними рішеннями позивачу нараховано штрафні санкції та пеню за несплату, несвоєчасну сплату страхових внесків: а саме: рішенням № 47 від 17.03.2008р. за період з 28.01.2008р. по 03.03.2008р., нараховано 330,37 грн. пені, рішенням № 62 від 20.03.2008р. за період з 18.01.2008р. по 20.02.2008р. нараховано 5,44 грн. пені та рішенням № 61 від 20.03.2008р. за період з 20.09.2007р. по 14.03.2008р. нараховано 3620,96 грн. штрафних санкцій та 1409,66 грн. пені, тобто по трьох спірних рішеннях періоди нарахування штрафних санкцій та пені частково співпадають, чим порушено п. 9.3.2 Інструкції.

Крім того, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників визначений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією, зокрема п. 8.2 якої передбачені випадки, коли органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, у відповідності до п.п. в) якого вимога надсилається, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені, отже, за наявності такої заборгованості вимога надсилається в кінці кожного звітного періоду. Натомість, Управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі вимоги на адресу товариства не направлялися, що не заперечується представником в засіданні, а направлялися виключно на адресу виконавчої служби.

Не підтвердив відповідач належними доказами і суми проведеного зарахування платежів, зазначені в Розрахунках сум нарахованих санкцій, враховуючи доводи представника щодо застосування методу календарної черговості погашення платежів.

Так, відповідно до пп. 10.11. п. 10 Інструкції, у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 Інструкції, яке вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідачем не надано суду доказів надіслання таких повідомлень товариству про розподіл сум сплачених ним коштів за період, за який застосовані санкції та нарахована пеня.

Неоформлення та ненаправлення платнику у визначені Інструкцією терміни вищезазначених повідомлень, унеможливлює встановити правомірність нарахування відповідачем санкцій та застосованої пені.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідач не довів належними доказами правомірність прийняття рішень № 47 від 17.03.2008р., № 62 від 20.03.2008р. та № 61 від 20.03.2008р., а відтак оспорювані рішення, які визначає платнику страхових внесків додаткові зобов'язання, підлягають скасуванню.

На підставі наведеного, куруючись статтями 69-71, 86, 94, 99, 104, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу Адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду" № 47 від 17.03.2008р., № 62 від 20.03.2008р. та № 61 від 20.03.2008р..

3.Повернути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Підволочиськгаз", смт. Підволочиськ, вул. Лисенка, 1, Тернопільської області, суму сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

          Суддя