Рішення

від 11.09.2008 по справі 15/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "11" вересня 2008 р.Справа №  15/166

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Райсільгоспенерго і К" м. Новоукраїнка

до відповідача: Новоукраїнського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райсільгоспенерго" м. Новоукраїнка

про стягнення 39350 грн.

Представники сторін:

від позивача – Дегтярьов Д.Б. директор підприємства

від відповідача – Дегтярьов Б.В. директор підприємства

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 39350 грн. заборгованості. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позовні вимоги визнав, подав заяву про укладення мирової угоди та припинення провадження по справі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

02.11.06р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу. За умовами договору продавець /позивач/ зобов'язується передати у власність покупця /відповідача/ товар, а той в свою чергу зобов"язується прийняти його та сплатити обумовлену ціну. Строки поставки - з дня підписання даного договору до 31.12.07р. Вид розрахунку - безготівковий, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Форма оплати: попередня оплата в сумі 10000 грн. Остаточний розрахунок за товар проводиться протягом 10 банківських днів після закінчення терміну дії договору з урахуванням попередньої оплати та вартості товару згідно всіх погоджених специфікацій.    Початок дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.07р. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 655, 692, 693 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На виконання умов договору по платіжних дорученнях № 201 від 15.11.06р., № 211 від 23.11.06р., № 218 від 01.12.06р., № 235 від 18.12.06р., № 239 від 26.12.06р., № 246 від 28.12.06р., № 10 від 15.01.07р. та № 21 від 05.02.07р.  позивач перерахував на рахунок відповідача 9600 грн. попередньої оплати.

В порушення умов пункту 3.1 договору відповідач в передбачений термін до 31 грудня 2007р. не поставив позивачу товар, а також не повернув 9600 грн.  попередньої оплати.

Борг відповідача перед позивачем по договору від 02.11.06р. становить 9600 грн.

05.02.07р. між сторонами укладений договір позики (безпроцентна цільова). За умовами договору позикодавець /позивач/ в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов"язується надати позичальнику /відповідачу/ безпроцентну цільову позику, а останній зобов"язується прийняти позику, використати за цільовим призначенням і повернути названу позику позикодавцеві у визначений договором строк. Позика надається позичальникові на безпроцентній основі. Сума позики становить до 30000 гривень. Строк надання позики позичальнику становить - до 01 лютого 2008 року. Позикодавець зобов"язаний надати позику на вимогу позичальника протягом 3-х банківських днів з моменту надходження такої вимоги. По закінченню строку, вказаного в договорі, позичальник зобов"язується протягом двох банківських днів повернути суму позики. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, проте у будь-якому випадку до 01 лютого 2008 року. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов договору в період з 20.02.07р. по 28.12.07р. позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 29750 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за вказаний період.

Відповідач в порушення умов пунктів 3.1, 4.4 договору отримані від позивача кошти не повернув. Відсутні докази повернення коштів і на момент розгляду справи.

Борг відповідача перед позивачем по договору від 05.02.07р. становить 29750 грн.

Загальний борг відповідача перед позивачем по двом договорам становить 39350 грн., доказів погашення якого сторони, в тому числі і відповідач господарському суду не надали.

Позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Подана сторонами заява про укладення мирової угоди та сама мирова угода затвердженню судом не підлягають з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.12.07р. по справі № 17/421(3/269) за відповідачем визнано право власності на самовільно збудовані господарські приміщення розташовані за адресою м. Новоукраїнка вул. Леніна 180 (168). Ці самі приміщення згідно із переліком є предметом поданої сторонами мирової угоди, які відповідач передає позивачу в рахунок погашення боргу на суму 39350 грн.   

Ухвалою суду від 14.08.08р. від Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та Новоукраїнського відділення Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації вимагалось письмово повідомити про власника нерухомого майна розташованого за адресою: м. Новоукраїнка вул. Леніна 180 з наданням копій підтверджуючих документів про право власності на зазначене майно.

В листі від 01.09.08р. Новоукраїнське відділення Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації повідомило, що адмінбудівля за адресою м. Новоукраїнка по вул. Леніна 168 зареєстровано за Новоукраїнською районною радою згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 20 березня 2008 року.  

В листі від 03.09.08р. Ульяновське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації повідомило, що самовільно збудовані приміщення в м. Новоукраїнка по вул. Леніна 180 (168) в бюро зареєстровані згідно рішення господарського суду від 25 грудня 2007 року. Згідно тимчасового положення затвердженого наказом міністерства юстиції від 28.1-2003р. № 6/5 згідно додатка до пункту 2.1 п. 10 рішення судів підлягають реєстрації і свідоцтва не видаються (тобто не дублюються).

Тобто, копії підтверджуючих документів про право власності на зазначене майно на запит суду надані не були, відсутні такі документи і у відповідача.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов"язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Обов"язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно...

А рішення суду, згідно із ст. 19 цього Закону є лише однією із підстав для проведення державної реєстрації і не замінює самої державної реєстрації з видачею відповідних документів.

Тому, через неподання відповідачем доказів здійснення державної реєстрації на самовільно збудоване нерухоме майно, таке майно не може бути предметом мирової угоди, і відповідно мирова угода не може бути затверджена судом.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 655, 692, 693, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Новоукраїнського міжгосподарського виробничо-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації "Райсільгоспенерго" м. Новоукраїнка вул. Леніна 180 п/р 26001931 МФО 323914 код 05526652 на користь приватного підприємства "Райсільгоспенерго і К" м. Новоукраїнка вул. Леніна 180 п/р 26009397 МФО 323914 код 32945117 – 39350 грн. боргу, 393 грн. 50 коп. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.  

 Суддя                     К. М. Мохонько