Рішення

від 29.12.2011 по справі 26/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  26/323

29.12.11 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства  “ Страхова компанія “ ПЗУ Україна ”

До Відкритого акціонерного товариства “ Національної акціонерної страхової компанії “ Оранта ”

Про стягнення  35 500, 00  грн.

                                                                                                                                             Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача                    Лигін В.В. –предст.               

від відповідача                    не з'явився

Рішення прийняте 29.12.2011 р., оскільки у судовому засіданні 01.12.2011 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.      

                                                            Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 35 500, 00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

          Представник відповідача у  судове засідання двічі не з'явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

           Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          29.12.2007 р. на автодорозі Харків –Охтирка трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля “ Мітсубісі Лансер ” ( д.н. НОМЕР_1 ), під керуванням ОСОБА_1 та  автомобіля “ ВАЗ ” ( д.н. НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_2.

          Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю “ Мітсубісі Лансер ” ( д.н. НОМЕР_1 ), який був застрахований у позивача, згідно договору страхування транспортних засобів №021.27060.2024 від 14.05.2007 р.

          Дорожньо –транспортна пригода відбулась з вини водія автомобіля “ ВАЗ ” ( д.н. НОМЕР_2 ) - ОСОБА_2, що підтверджується постановою Дергачівського районного суду Харківської області № 3-538/08 від 31.01.2008 р.

          Згідно звіту № 634/03/08 від 31.03.2008 р., розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу “ Мітсубісі Лансер ” ( д.н. НОМЕР_1 ) пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля становить 46 525, 06 грн.

          На виконання умов договору страхування транспортних засобів №021.27060.2024 від 14.05.2007 р., на підставі заяви страхувальника, звіту № 634/03/08 від 31.03.2008 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 09.04.2008 р. та на підставі страхового акту № 021.27060.2024L01.01 від 10.04.2008 р. позивач виплатив ТОВ “ Техно –Арт ”, який проводив ремонт застрахованого позивачем автомобіля страхове відшкодування в розмірі 48 918,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4943 від 15.04.2008 р. на суму 41 450,96 грн. та № 7693 від 23.06.2008 р. на суму 7 467, 54 грн.  

          Цивільно –правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля “ ВАЗ ” ( д.н. НОМЕР_2 ) застрахована у відповідача ( ВАТ  “ Національної акціонерної страхової компанії “ Оранта ” ), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВА/5808144 від 29.12.2007 р., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача виплачене страхове відшкодування в розмірі 35 500,00 грн. ( ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих, передбачений полісом ВА/5808144 від 29.12.2007 р. )

          Відповідно до ст. 27 Закону України “ Про страхування ” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика,  який  виплатив  страхове   відшкодування   за договором   майнового   страхування,  в  межах  фактичних  затрат переходить право вимоги,  яке страхувальник  або  інша  особа,  що одержала страхове відшкодування,  має до особи,  відповідальної за заподіяний збиток.

          Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

          Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної  або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка ії завдала.

          Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу ) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Відповідно до ст. 22 Закону України  “ Про обов'язкове страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.  

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85  ГПК України,  суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “ Національної акціонерної страхової компанії                    “ Оранта ” ( 01015, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186 ) на користь Приватного акціонерного товариства  “ Страхова компанія “ ПЗУ Україна ” ( 04053, м. Київ, вул. Артема, 42, код 20782312 ) 35 500                ( тридцять п'ять тисяч п'ятсот ) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 355 ( триста п'ятдесят п'ять ) грн. 00 коп. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу.

                                  Суддя

                                                         В.І.Пінчук

дата підписання повного тексту рішення 13.01.2012 р.