Рішення

від 10.01.2012 по справі 24-22/17-3346-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРС Р

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р. Справа № 24-22/17-3346-2011

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Одесь кого експлуатаційно-технічн ого вузла зв'язку

про визнання права власн ості та витребування майна з чужого незаконного володінн я

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - пр едставник за довіреністю № 2492 від 26.07.2011р.;

Від відповідача: -не з'явивс я;

СУТЬ СПОРУ: Фізична осо ба-підприємець ОСОБА_1 зв ернувся до господарського су ду Одеської області з позово м до відповідача Одеського експлуатаційно-технічног о вузла зв'язку про визнання права власності та витребува ння майна з чужого незаконно го володіння.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 26.08.2011 р. порушено провадження по спр аві № 24-22/17-3346-2011.

Згідно автоматизованої си стеми документообігу суду сп раву №22/17-3346-2011 передано на розгля д судді Оборотової О.Ю.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 26.10.2011р. прийнято справу №22/17-3346-2011 до свог о провадження та присвоєно с праві №24-22/17-3346-2011.

Від представника позивача надано до господарського су ду Одеської області клопотан ня про продовження строку ро згляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського су ду Одеської області від 21.12.2011р. продовжено строк розгляду сп рави на п' ятнадцять днів до 10.01.2012р.

Відповідач у судові засіда ння не з' явився, про поважні сть причин відсутності не по відомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не на дав, право на захист не викори став, хоч і повідомлявся про ч ас та місце проведення судов ого засідання належним чином , шляхом надсилання ухвал суд у на адресу реєстрації. Отже, в ідповідно до ст. 64 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, у разі відсутності за такою адресою відповідача, с уд вважає, що ухвала про поруш ення провадження у справі вр учена відповідачу належним ч ином.

Крім того, суд зазначає, що з гідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнахо дженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які від повідно до установчих докуме нтів юридичної особи чи зако ну виступають від її імені. Пр и цьому, до повноважень госпо дарських судів не віднесено установлення фактичного міс цезнаходження юридичних осі б або місця проживання фізич них осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих ч и інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезна ходження юридичної особи - уч асника судового процесу з як ихось причин не відповідає ї ї місцезнаходженню, визначен ому згідно з законом, і дана ос оба своєчасно не довела про ц е до відома господарського с уду, інших учасників процесу , то всі процесуальні наслідк и такої невідповідності покл адаються на цю юридичну особ у.

Крім того, у пункті 32 Інформа ційного листа ВГСУ від 29 верес ня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі пита ння, порушені в доповідних за писках господарських судів У країни у першому півріччі 2009 р оку щодо застосування норм Г осподарського процесуально го кодексу України” викладен а правова позиція, згідно яко ї відмітка про відправку про цесуального документа суду н а зворотньому аркуші у лівом у нижньому куті першого прим ірника процесуального докум ента є підтвердженням розсил ання процесуального докумен та сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у спр аві, а коли йдеться про ухвалу , де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвер дженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що н еобґрунтоване затягування р озгляду справи суперечить ви могам ст. 6 Конвенції про захис т прав людини і основоположн их свобод 1950 року, учасником як ої є Україна, стосовно права к ожного на розгляд його справ и судом упродовж розумного с троку.

Справа розглядається в пор ядку ст. 75 Господарського проц есуального кодексу України, за наявними в ній матеріалам и.

У судовому засіданні 10.01.2012 р. п ісля виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено всту пну та резолютивну частини р ішення.

Розглянувши у відкр итому судовому засіданні мат еріали справи та заслухавши пояснення представника пози вача суд встановив:

01.05.2002 р. між Одеським експ луатаційно-технічним вузлом зв'язку по дорученню Одесько го обласного виробничого упр авління по водному господарс тву (Орендодавець) та Суб'єк том підприємницької діяль ності ОСОБА_1 (Орендар) укл адено договір оренди №05/2000, від повідно до умов якого, Орендо давець передає, а Орендар при ймає в строкове платне корис тування відкриту площадку п лощею 1812 кв.м. та частину навіса площею 96 кв.м. за адресою: АДР ЕСА_1, вартість яких визначе на відповідно до звіту про ек спертну оцінку нерухомого ма йна станом на 13.03.2001р. і становит ь: відкрита площадка - 96679грн., навіс -8232грн., з метою розміщенн я транспортних засобів.

Відповідно до договору оре нди №05/2000 від 01.05.2002р. цей договір д іє з 1 травня 2002р. до 1 травня 2003р.

26 грудня 2002 року з між Одеськи м експлуатаційно-технічним в узлом зв'язку по дорученню Од еського обласного виробничо го управління по водному гос подарству (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Оренд ар) укладено договір оренди № 05/2000, відповідно до умов якого, О рендодавець передає, а Оренд ар приймає в строкове платне користування відкриту площ адку площею 604 м. кв. та частину навісу площею 144 м. кв. по АДРЕ СА_1, вартість яких визначен а відповідно до звіту про екс пертну оцінку нерухомого май на станом на 13.03.2001р. і становить : відкрита площадка - 96679грн., н авіс -8232грн., з метою розміщення транспортних засобів.

Відповідно до договору оре нди №05/2000 від 26.12.2002р. цей договір д іє з 1 січня 2003р. до 1 січня 2004р.

30.12.2003р. між Одеським експлуат аційно-технічним вузлом зв'я зку по дорученню Одеського о бласного виробничого управл іння по водному господарству (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльнос ті ОСОБА_1 (Орендар) укладе но додаткову угоду до догово ру оренди від 26.12.2002р., відповідн о до якої, сторони продовжили на той самий строк і на тих ум овах, які були передбачені ви щевказаним Договором - дого вірні відношення.

За домовленістю з керівниц твом відповідача, на орендов аній земельній ділянці Суб 'єктом підприємницької дія льності ОСОБА_1 був встано влений металевий гараж (5.50 х 3.50 h = 2.50), який був придбаний 12.11.2002 р. у П риватного підприємства „Югт орг-М".

Відповідно до накладної №107 від 12.11.2002 р. та квитанції до приб уткового касового ордеру №78 в ід 12.11.2002 р. підтверджується факт придбання Суб'єктом підп риємницької діяльності ОС ОБА_1 у Приватного підприєм ства „Югторг-М" металевого га ражу за 1800 грн.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 продов жував користуватися територ ією по АДРЕСА_1 на підстав і щорічно укладаємих договор ів про надання стоянки для ав томобіля або договорів на ст оянку автотранспорту від 04.04.200 7р., 01.01.2008р., 01.01.2009р., 01.01.2010р., 29.12.2010р.

22.08.2011р. позивач звернувся на адресу відповідача з вимого ю повернути гараж.

Одеський експлуатаційний -технічний вузол зв'язку лист ом від 22.08.2011р. повідомив, що гара ж був внесений в технічний па спорт ЕТВЗ як будівля 16.11.2004р. Зг ідно технічного паспорта в 2006 р. гараж був прийнятий на бала нс - інвентарний №10310017 Гараж (Л ), площа 19,3 кв.м., з балансовою вар тістю 14 388 грн.

Як зазначено позивачем у п озовній заяві, неправомірні дії відповідач обґрунтовує п еревіркою КРУ, за результата ми якої він оприбуткував на б алансі все майно, яке знаходи лось на його території. Метал евий гараж відповідачу Суб 'єкт підприємницької діяль ності ОСОБА_1 не відчужува в, згоду на оприбуткування св ого майна на балансі відпові дача не надавав. Про перевірк у КРУ та її результати ніхто н е повідомляв. Крім того, метал евий гараж це не капітальна б удівля, він не пов'язаний фунд аментом з землею, а тому не мож е бути внесений в технічний п аспорт ЕТВЗ, як будівля. Відно вити порушені права, зокре ма зняти гараж з балансу відповідача та фактично передати його Суб'єкту пі дприємницької діяльності ОСОБА_1, керівництво Одеськ ого експлуатаційно-технічно го вузлу зв'язку відмовляєть ся.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи , подані позивачем докази та в икладену його правову позиці ю, суд, вважає заявлені Фізичн ою особою-підприємцем ОСОБ А_1 позовні вимоги щодо визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, таки ми, що відповідають дійсними обставинам справи з врахува нням наступних положень зако нодавства.

Статтями 15, 16 ЦК України пе редбачено, що кожна особа ма є право на захист свого цивіл ьного права у разі його поруш ення, невизнання або оспорюв ання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним зас адам цивільного законодавст ва. Кожна особа має право звер нутися до суду за захистом св ого особистого немайнового а бо майнового права та інтере су. Способами захисту цивіль них прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визна ння правочину недійсним; 3) при пинення дії, яка порушує прав о; 4) відновлення становища, як е існувало до порушення; 5) при мусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношен ня; 7) припинення правовідноше ння; 8) відшкодування збитків т а інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодуван ня моральної (немайнової) шко ди; 10) визнання незаконними рі шення, дій чи бездіяльності о ргану державної влади, орган у влади Автономної Республі ки Крим або органу місцевог о самоврядування, їхніх поса дових і службових осіб. Суд мо же захистити цивільне право або інтерес іншим способом, щ о встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі поруш ення нею положень частин дру гої - п'ятої статті 13 цього Коде ксу.

Згідно ст. 41 Конституції Укр аїни ніхто не може бути проти правно позбавлений права вл асності, право приватної вла сності є непорушним. Конфіск ація майна може бути застосо вана виключно за рішенням су ду у випадках, обсязі та поряд ку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК Укра їни, правом власності є право особи

на річ (майно), яке вона здійс нює відповідно до закону за с воєю волею, незалежно від вол і інших осіб. Власникові нале жать права володіння, корист ування та розпорядження свої м майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Та к, право володіння означає юр идично забезпечену власнико ві можливість мати майно у св оєму безпосередньому фізичн ому чи юридичному віданні, у с фері свого фактичного господ арського чи іншого впливу. Пр аво користування - юридично з акріплена можливість власни ка щодо використання майна т а вилучення з нього корисних властивостей, а право розпор ядження - юридично закріплен а можливість власника самост ійно вирішувати юридичну та фактичну долю майна.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користуєтьс я, розпоряджається своїм май ном на власний розсуд. Власни к має право вчиняти щодо свог о майна будь-які дії, які не су перечать закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є не порушним. Ніхто не може бути п ротиправно позбавлений цьог о права чи обмежений у його зд ійсненні.

Як зазначено в ч. 1 ст. 386 ЦК Укр аїни, держава забезпечує рів ний захист усіх суб'єктів пра ва власності. За статтею 15 ЦК У країни, кожна особа має право на захист свого цивільного п рава у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Згідно ст. 392 ЦК України влас ник майна може пред'явити поз ов про визнання його права вл асності, якщо це право оспорю ється ,або не визнається іншо ю особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує йо го право власності.

Відповідно до ст. 387 ЦК Україн и, власник має право витребув ати своє майно від особи, яка н езаконно, без відповідної пр авової підстави заволоділа н им. Власник майна має право ви магати усунення перешкод у з дійсненні ним права користув ання та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має п раво звернутися до суду за за хистом свого особистого нема йнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України т а ст. 20 ГК України.

Одним із способів захисту ц ивільних прав та інтересів є визнання права. Крім того, як зазначено вище, власник впра ві витребувати своє майно ві д особи, у якої воно фактично з находиться у незаконному вол одінні.

Відповідно до роз'яснень Пр езидії Вищого арбітражного с уду України „Про деякі питан ня вирішення спорів, пов'язан их з судовим захистом права д ержавної власності" від 02.04.1994 р. не є безспірним доказом нале жності майна юридичній особі на праві власності, на праві п овного господарського відан ня чи праві оперативного упр авління перебування майна на її балансі, оскільки останні й є формою ведення бухгалтер ського обліку.

Згідно ст.32 ГПК України дока зами у справі є будь-які факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Статтею 33 ГПК України перед бачено, що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладен е, на думку суду, заявлені Фізи чною особою-підприємцем ОС ОБА_1 позовні вимоги щодо ви знання права власності та ви требування майна з чужого не законного володіння є обґрун тованими та правомірними, з д отриманням норм та правил, у з в' язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК Укр аїни витрати по сплаті держм ита та інформаційно-технічно го забезпечення судового про цесу віднести за рахунок від повідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Г ПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимог и Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача О деського експлуатаційно-т ехнічного вузла зв'язку про в изнання права власності та в итребування майна з чужого н езаконного володіння - задо вольнити.

2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) право власності на металеви й гараж (5.50 х 3.50 h = 2.50).

3. Зобов' язати Одеський екс плуатаційно-технічний вузол зв'язку (65078, м. Одеса, вул. Гайдар а, 13, код ЄДРПОУ 04528264) повернути Фі зичній особі-підприємцю ОС ОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕ Р_1) металевий гараж (5.50 х 3.50 h = 2.50), який знаходиться на територі ї АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Одеського експлуатаційно-технічного в узла зв'язку (65078, м. Одеса, вул. Га йдара, 13, код ЄДРПОУ 04528264, р/р 31258273211242 з а кодом надходження 2407050/273 в ГУД КУ в Одеській обл., МФО 828011) на користь Фізичної особи-п ідприємцем ОСОБА_1 (АДРЕ СА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕ Р_2 Одеський ОФ АКФ „Укрсоцб анк”, МФО 328016) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн., в итрати на інформаційно - техн ічне забезпечення судового п роцесу в сумі 236грн.

Рішення господарсько го суду може бути оскаржене ш ляхом подання апеляційної ск арги до Одеського апеляційно го господарського суду, яка п одається через місцевий госп одарський суд протягом 10-ден ного строку з моменту складе ння та підписання повного те ксту рішення.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку на пода ння апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну ск аргу. У разі подання апеляцій ної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законн ої сили після розгляду справ и апеляційним господарським судом.

Накази видати згідно ст. 116 Г ПК України.

Суддя О.Ю. Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.01. 2012р.