Рішення

від 21.08.2008 по справі 8/301-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/301-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.08           Справа № 8/301-08.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", м. Київ в особі "Сумська регіональна дирекція» філії ВАТ Страхове товариство Гарантія", м. Суми

До відповідача: Приватного підприємства "Автодіагностика", м. Суми

про стягнення 5 938 грн. 05 коп.

                                                                      Суддя  МИРОПОЛЬСЬКИЙ с.о.

Представники сторін:

Від позивача: Щербакова С.В.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Міщенко Т.М.

Суть спору: позивач просив стягнути з відповідача на свою корись надану   поворотну фінансову допомогу в розмірі 5500 грн., а також пеню в сумі 383 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 54 грн. 55 коп. та витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав в судове засідання не з'явився, тому справа на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази у справі, суд встановив:

28.12.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання тимчасової поворотної фінансової допомоги в сумі 5500 грн. 00 коп., відповідно до умов якого позивач надав відповідачу тимчасову поворотну фінансову допомогу, а відповідач в свою чергу був зобов'язаний відповідно до умов договору повернути надану тимчасову поворотну фінансову допомогу.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідач в порушення умов договору своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення наданої тимчасової поворотної фінансової допомоги не здійснив.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв відповідачу претензію з вимогою повернути отриманні за договором кошти, які відповідачем залишена без відповіді.   

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 5500 грн. 00 коп., що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах справи.

Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачена ст. 198 Господарського кодексу України та 3.1. договору. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним.

Згідно розрахунку позивача, пеня яку належить стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання за договором становить 383 грн. 50 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 383 грн. 50 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 54 грн. 55 коп. – 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не було надано доказів підтверджуючих сплату ним боргу в сумі 5500 грн., а також пені в сумі 383 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 54 грн. 55 коп., або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог. Отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5500 грн. боргу, пені в сумі 383 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 54 грн. 55 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.  

2. Стягнути з Приватного підприємства "Автодіагностика" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код 21130155) на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія", м. Київ в особі "Сумська регіональна дирекція» філії ВАТ Страхове товариство Гарантія" (40030, м. Суми, вул. Козацький Вал, 2, код 33688622) 5500 грн. боргу, 383 грн. 50 коп. пені та 3% річних у розмірі 54 грн. 55 коп., 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.