8/130-2491
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" серпня 2008 р.Справа № 8/130-2491
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Гирили І.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Кооперативного підприємства «Теко»Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль
до відповідача: Кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства, вул. Крушельницької, 8а, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 5034,54 грн.
За участю представників:
позивача: Гуменної Н.С. –представника, довіреність № 284 від 06.08.2008 р.
відповідача: не прибув
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.
Суть справи:
Кооперативне підприємство «Теко»Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства, вул. Крушельницької, 8а, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в сумі 5034,54 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не належним чином, - не провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5034,54 грн. В підтвердження викладеного додає накладні № 341 від 12.09.2007 р., № 342 від 12.09.2007 р. та № 413 від 06.11.2007 р., довіреність серії ЯКП № 581887 від 06.11.2007 р., лист –вимогу № 7-юр від 11.02.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень (ухвал суду від 17.06.2008р. та від 07.08.2008р.) за № 1810180 від 24.06.2008р. та б/н від 12.08.2008р., які знаходиться в матеріалах справи.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як вбачається з матеріалів справи, Кооперативне підприємство «Теко»Тернопільської облспоживспілки передало, а Кооперативне підприємство «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства прийняло через Наконечного Ю.Д. на підставі довіреності серії ЯКП № 581887 від 06.11.2007 р.:
- згідно накладної № 341 від 12.09.2007 р. товар на загальну суму 1306,90 грн., в т.ч. 217,82 грн. ПДВ.
- згідно накладної № 342 від 12.09.2007 р. товар на загальну суму 3641,64 грн., в т.ч. 606,95 грн. ПДВ.
- згідно накладної № 413 від 06.11.2007 р. товар на загальну суму 86 грн., в т.ч. 14,33 грн. ПДВ.
Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і в частині оплати за отриманий товар.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк оплати вартості переданого товару сторонами встановлений не був, в порядку ст. 530 ЦК України позивачем на адресу відповідача було надіслано лист –вимогу за № 7 –юр від 11.02.2008 р. про сплату в семиденний строк заборгованості в сумі 5034,54 грн., яка останнім отримана 29.02.2008р., про що свідчить відповідний напис представника відповідача на повідомлені про вручення поштового відправлення, проте залишена без належного реагування та задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б засвідчували належне виконання ним взятих на себе зобов'язань, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар на загальну суму 5034,54 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Кооперативного підприємства «Мрія»Зборівського районного споживчого товариства, вул. Крушельницької, 8а, смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30135804 на користь Кооперативного підприємства «Теко»Тернопільської облспоживспілки, вул. Гайова, 42, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32220168:
- 5034 (п'ять тисяч тридцять чотири) грн. 54 коп. боргу;
- 102 (сто дві) грн. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –01.09.2008р.), через місцевий господарський суд.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2008 |
Оприлюднено | 05.10.2008 |
Номер документу | 2083275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Гирила І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні