Постанова

від 16.09.2008 по справі 13/178а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/178А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.08                                                                                           Справа№ 13/178А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1:  ТзОВ „Профліга”, м.Львів

до відповідача-2: ТзОВ „СЕБ Фінансові послуги”, м.Київ

про визнання недійсним господарського зобов”язання на суму 5532200грн. та застосування юридичних наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кармелюк Т.Б. –гол.держ.под.інсп.юр.від.

Від відповідача-1,2: не з”явився

Відкрито провадження у справі за позовом ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів до відповідача-1: ТзОВ „Профліга”, м.Львів до відповідача-2: ТзОВ „СЕБ Фінансові послуги”, м.Київ про визнання недійсним господарського зобов”язання на суму 5532200грн. та застосування юридичних наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

Позивачем в судовому засіданні позов підтримано.

Відповідачем-1 та 2 явки представників в судовому засіданні не забезпечено, пояснень по суті позову не подано. Направлена ТзОВ „СЕБ Фінансові послуги” кореспонденція повернута органом зв”язку в зв”язку із незнаходженням його за юридичною адресою.

З”ясовано:

між ТзОВ '"СЕБ Фінансові послуги" та ТзОВ "Профліга" проведено ряд господарських операцій на загальну суму 5 532 200 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 922 033,33 грн., що підтверджується податковою накладною від 22.12.2006 р. № ИК-120051.

ТзОВ "Профліга" суми ПДВ віднесено до податкового кредиту на підставі зазначеної податкової накладної, отриманої від ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги".

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 30.07.2007 року визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" з моменту реєстрації. Зокрема, судом було встановлено, що громадянка Плачендовська Оксана Едуардівна, яка зазначена як засновник підприємства, в червні 2006 року познайомилась з чоловіком на ім'я Валерій, який у свою чергу запропонував їй зареєструвати за грошову допомогу, без мети ведення підприємницької діяльності, товариство з обмеженою відповідальністю. За вказівками Валерія, не усвідомлюючи своїх дій, Плачендовська О.Е., підписала у нотаріуса документи щодо реєстрації підприємства, не маючи на меті здійснювати підприємницьку діяльність. Статутний фонд ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" не формувала.

За юридичною адресою, зазначеною в реєстраційних документах, підприємство не знаходиться, інші документи, які б вказували на фактичне місцезнаходження підприємства, відсутні, що підтверджується актом про відсутність підприємства за юридичною адресою від 21.06.2007 р., складеним оперуповноваженим ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м.Києва та за участі генерального директора ВАТ „ВБК Кібер", на балансі якого знаходиться будинок по вулиці Новоконстянтинівська, 4а в м. Києві.

Крім цього, згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30.07.2007 року свідоцтво платника податку на додану вартість ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" анульовано з моменту внесення його в реєстр платників податку.

При винесенні рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

як поінформовано п.11 роз”яснення президії ВАС України від 12.03.99р. №02-5/111 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнанням угод недійсними” до угод, що підпадають під ознаки ст.49 ЦК України, що рівнозначна ст.ст.207,208 ГК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування підприємствами, установа ми, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), —шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Ст.173 ГК України визначає поняття "господарського зобов'язння": господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, передбачених ст.174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Зазначені факти, які встановлені Оболонським районним судом в процесі судового дослідження обставин справи та не потребують додаткового чи повторного доведення, вказують на те, що податкові накладні, видані ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги", підписані особами, які не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку і, відповідно, не можуть підтверджувати факт проведення господарських операцій між належними суб'єктами та їх взаємне виконання. Таким чином, податкові накладні, видані від імені ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" підписані не уповноваженою особою, що порушує вимоги п. 18 Наказу ДПА України від 30.05.97р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", відповідно до якого усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця та позбавляє ТзОВ "Профліга" права використовувати їх у податковому обліку, а саме при формуванні податкового кредиту, оскільки згідно п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного період}, тобто сума податкового кредиту зменшує розмір сплаченого платником податку до бюджету. В даному випадку завищення податкового кредиту призвело до ненадходження податку до бюджету.

У відповідності із п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056 зазначено, що до угод, які укладені з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Також, у вказаній постанові зазначено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути надані податковими органами відомості про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів.

Таким чином, обставини, які встановлені рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 30.07.2007 року підтверджують, що господарське зобов'язання між відповідачами вчинено з метою приховання ухилення від сплати податків, отже є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інша угода.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної подагкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Згідно ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи викладене, господарське зобов'язання між ТзОВ "Профліга" та ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги" є таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки по його наслідках у ТзОВ "Профліга" виникає право на податковий кредит, яке із врахуванням викладених обставин, а саме у зв'язку із відсутністю права у його постачальника (ТзОВ "СЕБ Фінансові послуги") на виписування податкових накладних та нікчемністю правочину, укладеного між вказаними суб'єктами господарювання, є таким, що задекларовано неправомірно.

При цьому, відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом. Проте, зазначені штрафні санкції стосуються випадків, коли їх застосування здійснюється органами державної влади або місцевого самоврядування, а не за рішенням суду. При цьому, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у десять років.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                   п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати недійсним господарське зобов”язання, яке виникло між ТзОВ '"СЕБ Фінансові послуги" та ТзОВ "Профліга" на загальну суму 5 532 200 грн. та застосувати наслідки, передбачені ст.208 ГК України.

3.Стягнути з ТзОВ '"СЕБ Фінансові послуги" (м.Київ, вул.Новокостянтинівська,4а, код ЄДРПОУ 34477639) на користь ТзОВ „Профліга” (м.Львів, вул.Художня,4, код ЄДРПОУ 32327825) 5532200 грн.

4.Стягнути з ТзОВ „Профліга” (м.Львів, вул.Художня,4, код ЄДРПОУ 32327825) в доход державного бюджету 5532200 грн.

5.Виконавчі листи видати після вступу постанови в законну силу.

6.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.