Рішення

від 18.09.2008 по справі 8257-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8257-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2008Справа №2-7/8257-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506)

До відповідача  Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія» (97570, с. Чистеньке,  Сімферопольський район, вул. Радянська, 25, ідентифікаційний код 30833841)

Про стягнення 255 197, 77  грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача –  Міркін А.Л. – предств., дов. №   18  від 07.08.2008 р.

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулось  до Господарського суду Автономної Республіки Крим  з позовом  до Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія»  про  стягнення 255 197, 77  грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті наданих йому позивачем за договором № 1960 від 01.02.2008 р. послуг з водопостачання та водовідведення, через що заборгованість Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія» перед Кримським  республіканським  підприємством  «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» за період з 19.02.2008 р. по 30.05.2008 р. складає 246 162, 91 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному поряду не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 655, 14  грн., 3 314, 87 грн. інфляційних втрат та пеню у сумі 5 064, 85  грн.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.02.2008 р. між Кримським  республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» (Водоканал) та Управлінням  житлово–комунального господарства  «Екологія» (Абонент) був укладений договір № 1960, згідно з п. 2.2. якого передбачено, що Водоканал приймає на себе зобов'язання забезпечувати Абонента питною водою, при наявності води в джерелах та здійснювати водовідведення, а Абонент приймає на себе обов'язок споживати вказані в цьому пункті послуги в кількості не більше встановленого ліміту.

Розрахунки за послуги, що надаються Водоканалом, здійснюється за тарифами, передбаченими в п. 4.1. Договору.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору оплата здійснюється шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок. Остаточний розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється  до припинення поточного звітного місяця. Звітним місяцем вважається місяць, в якому безпосередньо надавалися послуги за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вказаного Договору позивачем  надавалися послуги з водопостачання та водовідведення, на оплату яких щомісяця виставлялись відповідні рахунки із зазначенням обсягу наданих послуг, тарифів та загальної суми, що підлягає сплаті. Так, за надані послуги за період з 19.02.2008 р. по 30.05.2008 р.  позивачем були виставлені наступні рахунки:

-          рахунок № 1960 від 20.03.2008 р. на суму 54 537, 77 грн.;

-          рахунок № 1960 від 22.04.2008 р. на суму 70 400,  94  грн.;

-          рахунок № 4570 від 30.05.2008 р. на суму 121 224, 20 грн.;

          Отже, загальна сума наданих послуг складає 246 162, 91  грн. Рахунки містять підпис Абонента про їх одержання та згоду з  вартістю отриманих послуг.

Крім того, на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення  позивачем та відповідачем були складені та підписані акт виконаних робіт за березень 2008 року, квітень 2008р та травень 2008р. (а.с. 11, 14, 17).

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитих послуг КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» звернулося до суду з позовом про стягнення в примусовому порядку з Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія» заборгованості у розмірі 246 162, 91  грн., яка виникла за період з 19.02.2008 р. по 30.05.2008 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

 Відповідач  не представив суду доказів оплати заборгованості у зазначеному вище розмірі, у той час як згідно з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих йому послуг за договором № 1960 від 01.02.2008 р., через що  стягненню з відповідача на користь КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягає заборгованість у розмірі 246 162, 91 грн.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 11.1.1. п.11.1. Договору сторони передбачили, що за  несвоєчасне внесення плати за послуги водопостачання та водовідведення відповідача сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що сума заявленої до відшкодування пені у розмірі 5 064, 85 грн. обчислена позивачем правомірно, через що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія»  3314, 87  грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 655, 14  грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суми інфляційних втрат та 3% річних також розраховані позивачем правомірно, через що підлягають стягненню з відповідача.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління  житлово–комунального господарства  «Екологія» (97570, с. Чистеньке,  Сімферопольський район, вул. Радянська, 25, ідентифікаційний код 30833841)  на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506, р/р 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль». МФО 324021 ) суму заборгованості у розмірі 246 162, 91 грн., 3% річних у сумі  655, 14 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 3 314, 87 грн., пеню у розмірі 5 064, 85 грн.,  139, 35 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.