Рішення

від 04.09.2008 по справі 17/16(14/636(3/649))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/16(14/636(3/649))

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.08                                                                                 Справа № 17/16(14/636(3/649))

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, м. Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Ремонтник”, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 155790 грн. 42 коп.

Суддя   Фонова О.С.                                                

                                                        Представники:

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув.

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості  по відшкодуванню сум виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. ”а” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” у сумі 159345 грн. 36 коп.

Заявою, зданою до суду 19.01.06, позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 155790 грн. 42 коп., посилаючись на те, що на час розгляду справи у позивача відсутні довідки, уточнюючі особливий  характер праці та довідки про фактично виплачену пенсію громадянам, які мешкають за межами м. Рубіжне.

Вказана заява судом розглянута, позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості  по відшкодуванню сум виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. ”а ” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” у сумі 155790 грн. 42 коп.

          Відповідач  відзивом на позовну заяву від 09.12.2005 (а.с.75-76), доповненнями до відзиву від 06.01.2006, від 16.01.2006, від 19.01.2006, додатковими поясненнями від 24.01.06 та від 25.01.2006 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне: повідомлень про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах та вимог про відшкодування сум сплачених позивачем пенсій  на пільгових умовах позивач не направляв відповідачеві; у відповідача не існувало підстав відшкодовувати ці кошти; відповідач не має виробництва зі шкідливими умовами; позивач необґрунтовано прагне стягнути з відповідача 100 % призначених пенсій на пільгових умовах, тоді як законодавством передбачена  - 20 % за перший рік з наступним збільшенням щороку на 10 %; звіт є неналежним та недопустимим доказом виникнення заборгованості відповідача;  у заявлений період відповідач не нараховував заробітну плату робітникам, фактично були відсутні джерела фінансування; таких працівників, як Кулікова Т.В.  та Демченко Т.С. відповідач не мав, хоча позивач посилається на отримання ними відповідних повідомлень про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій від імені відповідача, тобто зобов'язання відповідача по відшкодуванню фактичних витрат  на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах не виникло, оскільки позивач не направляв, а відповідач не отримував ці повідомлення, тоді як законодавством передбачено, що зобов'язання підприємства по відшкодуванню фактичних витрат  на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах виникає з моменту направлення підприємству відповідного повідомлення органами ПФУ; Міщенко І.В. працює на підприємстві відповідача на посаді архіваріуса, та відповідач не уповноважував її на отримання відповідних повідомлень за період квітень-серпень 2005 від позивача.

Однак, листом б/н від 04.09.2008 зданим представником відповідача  до канцелярії суду, він зазначив, що позивач 07.08.2007 звернувся до відповідача з претензією щодо сплати  заборгованості по відшкодуванню  фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,  призначених на пільгових умовах відповідно до п. ”а” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з 25.06.2004 по 25.12.2006 на суму 435253,87 грн. Зазначену претензію відповідач визнав повністю.

Отже, як зазначає відповідач, у позивача виникло право стягнення з відповідача визнаної заборгованості, шляхом звернення до державної виконавчої служби  щодо порушення виконавчого провадження відповідно до частин 4 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), а також шляхом звернення до установи банку з відповідним розпорядженням про безспірне списання коштів з рахунку боржника, відповідно до частини 5 статті 8 ГПК України. Заборгованість, що розглядається судом у даній справі є складової заборгованості, яку відповідач визнав за вищезазначеною претензією. Це свідчить про те, що предмету спору між позивачем та відповідачем по даній справі не існує. З огляду на викладене,   вимоги позивача по даній справі є безпідставними.     

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до п. 2 Заключних положень Закону України від 09.07.03 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. „а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення  і сплати страхувальниками та застрахованими особами  внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування до Пенсійного  фонду України», затвердженої постановою ПФУ  № 21-1 від 19.12.2003 року,   в редакції, що діяла на час виникнення боргу (далі –Інструкція), підприємство відповідача зареєстровано платником збору в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області.    

Згідно з розрахунком позивача заборгованість у розмірі 155790 грн. 42 коп. по відшкодуванню сум виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах, що пред'явлена до стягнення, виникла за період з червня 2004 по серпень 2005.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до вимог Інструкції, представнику відповідача були вручені повідомлення-розрахунки на суму заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача - 155790 грн. 42 коп.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 6.4 Інструкції  передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про  розрахунок  сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно  до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються  підприємствам до 20-січня поточного року та протягом 10 днів  з новопризначених пенсій.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.  

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вручені відповідні повідомлення за період квітень-серпень 2005 на суму  640 грн. 23 коп. представнику підприємства відповідача –Міщенко І.В., яка працювала на підприємстві відповідача, що останнім не заперечується.  

При цьому, відповідачем оспорюється суду факт направлення чи вручення йому решти повідомлень на суму 155150 грн. 19 коп.

Позивач посилається на  вручення відповідних повідомлень Демченко Т.С., яка  була працівником іншого підприємства –ТОВ „Завод органічного синтезу”. Її пояснення про отримання повідомлень містяться у матеріалах перевірки Рубіжанського МВ УМВС України у Луганській області по заяві позивача щодо можливості порушення кримінальної справи відносно Демченко Т.С.

Також Демченко Т.С. отримувала від керівництва відповідача та ТОВ „Завод органічного синтезу”, (керівником та головним бухгалтером відповідача та ТОВ „Завод органічного синтезу є одні і ті ж особи, а саме: Пометов В.П. –директор та  Шелегеда О.С. –головний бухгалтер) щомісячні звіти (Додаток 23 Інструкції) та надавала  їх до позивача. Ці факти Демченко Т.С. та Шелегедою О.С. не заперечуються, що також зазначено у постанові  Рубіжанського МВ УМВС України у Луганській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.02.2006 (т.4, а.с.96)

Розглянувши матеріали справи, суд вважав за необхідне на підставі ст. 30 Господарського процесуального кодексу України викликати для дачі пояснень з питання щодо отримання повідомлень про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах та вимог про відшкодування сум сплачених позивачем пенсій на пільгових умовах (далі повідомлень)  на суму 155150 грн. 19 коп. головного бухгалтера ТОВ “Завод органічного синтезу” та ТОВ „Рубіжанський ремонтник” – Шелегеду О.С. та бухгалтера ТОВ “Завод органічного синтезу” –Демченко Т.С.

При цьому, оскільки за адресою, що знаходиться  в матеріалах справи, поштове відправлення, адресоване ТОВ “Завод органічного синтезу”(м. Рубіжне) повернулося  з поміткою “за зазначеною адресою не значиться” та згідно довідки Луганської дирекції Центру поштового зв'язку  від 15.01.2008 № 17, наданої позивачем, ТОВ “Рубіжанський ремонтник”(м. Рубіжне) за адресою, що міститься в матеріалах справи, відсутнє, у суду виникла необхідність направити відповідні запити до Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради для уточнення юридичних адрес вказаних товариств.  

По результатах запитів встановлено, що відносно ТОВ “Рубіжанський ремонтник” в Єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено інформацію  щодо відсутності  юридичної особи  за вказаною адресою, а саме: м. Рубіжне Луганської області, пров. Першотравневий, 37-б.  Іншої адреси, за якою б можна було встановити місцезнаходження відповідача, в матеріалах справи не міститься.

Відносно ТОВ “Завод органічного синтезу” у довідці з  Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, отриманої на час розгляду справи 11.08.2008 вказана адреса підприємства: Луганська область, м. Рубіжне, провулок Першотравневий, будинок 37-б. В матеріалах справи міститься адреса: м. Рубіжне Луганської області, вул. Мендєлєєва, 2-а, однак, відправлена за цією адресою ухвала від 07.07.2008 про призначення справи до розгляду, повернулась у зв'язку з тим, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться.

Судом вжито всіх заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ „Завод органічного синтезу” та викликання для дачі пояснень його працівників –головного бухгалтера Шелегеду О.С. та бухгалтера Демченко Т.С., однак у зв'язку відсутністю підприємства за адресами, що маються в матеріалах справи, дослідити пояснення зазначених осіб не має можливості. Отже, суд при винесенні рішення буде спиратись на системний аналіз матеріалів справи та доказів, що надані сторонами на підтвердження своїх доводів.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, та вбачається з постанови  Рубіжанського МВ УМВС України у Луганській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.02.2006 (а.с.96), Демченко Т.С. є інженером з праці та заробітної плати ТОВ „Завод органічного синтезу”. До серпня 2005 року вона дійсно отримувала та здавала звітність за ТОВ „Завод органічного синтезу” та за ТОВ „Рубіжанський ремонтник”. Документи, що стосуються останнього, вона підшивала у папку „Звіти по Пенсійному фонду” ТОВ „Рубіжанський ремонтник”. Крім того, керівником та головним бухгалтером ТОВ „Рубіжанський ремонтник” (відповідач) та ТОВ „Завод органічного синтезу є одні і ті ж особи, а саме: Пометов В.П. –директор та  Шелегеда О.С. –головний бухгалтер.

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.  Наведені норми не містять посилань на конкретний порядок вручення підприємствам повідомлень.

Порядок вручення вимоги є одним з етапів процесу відшкодування витрат понесених УПФ на виплату та доставку пенсій, однак правових підстав для висновку про те, що порушення порядку вручення вимоги є підставою для звільнення відповідача  від виконання зобов'язання, що виникло на підставі закону, немає.

Крім того, в матеріалах справи міститься звіт відповідача за серпень 2005 року, у якому  самим  відповідачем  вказана заборгованість у розмірі 159 345, 36 грн., що відповідає первісним розрахункам позивача.

Листом б/н від 04.09.2008 зданим представником відповідача  до канцелярії суду, він зазначив, що позивач 07.08.2007 звернувся до відповідача з претензією щодо сплати  заборгованості по відшкодуванню  фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,  призначених на пільгових умовах відповідно до п. ”а” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” за період з 25.06.2004 по 25.12.2006 на суму 435253,87 грн. Зазначену претензію відповідач визнав повністю.

Отже, як зазначає відповідач, у позивача виникло право стягнення з відповідача визнаної заборгованості, шляхом звернення до державної виконавчої служби  щодо порушення виконавчого провадження відповідно до частин 4 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), а також шляхом звернення до установи банку з відповідним розпорядженням про безспірне списання коштів з рахунку боржника, відповідно до частини 5 статті 8 ГПК України. Заборгованість, що розглядається судом у даній справі є складової заборгованості, яку відповідач визнав за вищезазначеною претензією. Це свідчить про те, що предмету спору між позивачем та відповідачем по даній справі не існує.

Посилання відповідача на визнання у відповіді на претензію від 10.08.2007  загального боргу, складовою частиною якого є сума боргу, яка є предметом розгляду  у даній справі, що дає можливість позивачу звернутись до державної виконавчої служби  щодо порушення виконавчого провадження відповідно до частин 4 статті 8 ГПК України,  у зв'язку з чим спору між сторонами не існує і провадження у справі підлягає припиненню, є помилковими.

Визнання у претензії в тому числі і суми боргу, що є предметом розгляду по даній справі, тільки підтверджує отримання повідомлень відповідачем та відсутність сплати вказаних у них сум.

Однак, згідно чинного господарського процесуального законодавства, частина 4 статті 8 ГПК України не передбачає можливості звернення з визнаною претензією до органів державної виконавчої служби, як з виконавчим документом. Закон України „Про виконавче провадження” в чинній редакції  також не передбачає такого виконавчого документу, як визнана претензія.      

З огляду на вищезазначене, матеріалами справи, проаналізованими у сукупності, підтверджується наявність за відповідачем заборгованості у сумі  155790 грн. 42 коп. по відшкодуванню сум виплачених пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. ”а” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

На підставі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вказаних обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю  з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі  викладеного,  керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

      в и р і ш и в:

 1. Позов задовольнити.

             2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Ремонтник”, Луганська область, м. Рубіжне , пров. Першотравневий, 37 Б, код 00205893,

              - на користь Управління Пенсійного фонду України  в місті Рубіжному  Луганської області, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 4, код 21792436,  155790 грн.  42 коп. –фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, видати наказ,

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006,   МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 1557 грн. 90 коп., видати наказ Рубіжанській ОДПІ;

- в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.,  видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

     Суддя                                                                                                          О.С. Фонова