Рішення

від 04.09.2008 по справі 8352-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8352-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

04.09.2008Справа №2-22/8352-2008

04 вересня 2008 року                     Справа №2-22/8352-2008

За позовом           Закрите акціонерне товариство „Кримметалторг і компанія” (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю „Діо-Крим-Плюс” (95034,

м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62)

про           стягнення 15 004,97 грн.

          Суддя: Калініченко А.А.

Представники сторін:           

Позивача :          не з'явився

Відповідача:          не з'явився

встановив:

Позивач – Закрите акціонерне товариство  „Кримметалторг і компанія” -  звернулось до Господарського суду АР Крим до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю  „Діо-Крим-Плюс” із заявою про стягнення 15 004,97 грн.

Позовні вимог мотивовані тим, що відповідач, у порушення умов договору несвоєчасно провів розрахунки за отриманий товар, у зв'язку із чим відповідач просить стягнути з нього пеню.

У судових засіданнях, які відбулись 24.07.2008 р. та 11.08.2008 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, у повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку  представника в судове засідання тричі  не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про час і місце проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

У порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає  можливим розглянути справу по наявними у ній матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, суд

                                                        встановив:

Між позивачем та відповідачем 12.01.2007 р. було укладено договір купівлі-продажу № 73,  відповідно до якого  Закрите акціонерне товариство „Кримметалторг і компанія”    прийняло на себе зобов'язання передати відповідачу продукцію, а останній був зобов'язаний її одержати та сплатити її вартість.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунки здійснюються у безготівковій формі  або готівкою через касу продавця ( п. 3.2).

Ціна товару є договірною, встановлюється у національній валюті України, зазначається у документах та є незмінною протягом двох банківських днів з моменту передачі покупцю рахунку, який відповідає рахунку, узгодженому сторонами у специфікації. ( п. 3.3 договору).

Покупець здійснює передоплату всієї вартості товару, зазначеної у специфікації (п.3.4 договору).

У випадку порушення строків  оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого товару  за кожний день прострочення.(п. 4.1 договору).

Згідно з накладними № 831 від 08.08.2007 р., № 899 від 29.08.2007 р., № 1427 від 26.12.2007 р., № 1422 від 03.01.2008 р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 199062,61 грн.

У порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за отриманий товар із простроченням. Крім того,  відповідач мав заборгованість  за попередній період у розмірі 117113,34 грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або  управлінсько -господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право  вимагати  від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Ст.  193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (ст. 217 ГК України). При цьому,  учасники господарських відносин відповідають  за  невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ст. 218 ГК України). У відповідності зі ст. 230 ГК України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні  їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.  Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України). Згідно зі ст. 343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,  яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, відповідач  порушує зазначену норму, не виконує належним чином умови вказаного договору, зокрема, по своєчасній сплаті за одержану продукцію.          

Ст. 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач провів оплату за отриманий від відповідача товар за накладними № 831 від 08.08.2007 р., № 899 від 29.08.2007 р., № 1427 від 26.12.2007 р.,  та № 1422 від 03.01.2008  із порушенням термінів, встановлених п. 3.4 договору. Заборгованість у загальній сумі  316175, 95 грн. погашена відповідачем згідно з виписом банку № 25 від 01.06.2007 р.  та приходними ордерами № 373 від 17.07.2007 р., № 550 від 09.11.2007 р, № 611 від 19.12.2007 р., № 160 від 27.03.2008 р., № 180 від 03.04.2008 р.  

Згідно з п.4.1 договору у випадку порушення строків  оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченого товару  за кожний день прострочення.(п. 4.1 договору).

У порядку, передбаченому ст. 33 ГПК України відповідач не надав суду доказів сплати пені за несвоєчасне виконане грошове зобов'язання.

Розмір пені в сумі 15004,97 грн.   нарахованої позивачем відповідно до вказаних пунктів договору, не перевищує передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Згідно зі ст. 49  ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,  82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1.  Позов  задовольнити .

           2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Діо-Крим-Плюс” (95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 62 п/р 26004008000026 СВ № 1 ВАТ «Родовідбанку» МФО 321712 ЄДРПОУ 32749500) на користь Закритого акціонерного товариства «Кримметалоторг і компанія» (95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10, п/р 26003110007 ВАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629 ЄДРПОУ 05512012 ІПН 055120101279) 15004, 97 грн., 151 грн. державного мита та 118 грн.  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.