Рішення

від 17.09.2008 по справі 28/17(т33/1157-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/17(Т33/1157-08)

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.09.08 р.                                                                                    Справа № 28/17(Т33/1157-08)                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом  Приватного підприємства „ТрубоТЕК”, ЄДРПОУ 24443274,

                    м. Новомосковськ

до відповідача  Приватного підприємства „Компанія „Сталь Донбасу”,

                           ЄДРПОУ 34723107, м. Донецьк       

Про  стягнення 24386 грн. 36 коп.

Представники:

від позивача:  Заблуда А.П. представник   за  довіреністю б/н від 20.06.2008 р.

від відповідача: Патенко В.М. представник за довіреністю № 002/08 від 14.07.2008 р.

                           Мильштейн Л.А. представник за  довіреністю  № 001/08 від 14.07.2008 р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство „ТрубоТЕК”, м. Новомосковськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Компанія „Сталь Донбасу”, м. Донецьк,  про стягнення надлишково перерахованих грошових коштів відповідно до договору купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р. у розмірі 24386 грн. 36 коп. шляхом накладання арешту на рахунок відповідача на суму позову.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р.,   специфікацію № 1 від 19.02.2007 р. до договору купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р., рахунок-фактуру № СФ – 0000008 від 19.02.2007 р., платіжне доручення № 34 від 28.02.2007 р., видаткову накладну № РН-0000005 від 03.03.2007 р.,  податкову накладну № 5 від 28.02.2007 р., листи-вимоги № 61 від 18.04.2007 р. та № 77 від 04.06.2007р., претензії № 95 від 17.08.2007 р. та  № 111 від 12.12.2007 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.07.2008р. було порушено провадження по справі №28/17(Т33/1157-08) та призначено її розгляд на 28.07.2008р.

Позивач  у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги.

28.07.2008 р. в судовому засіданні позивач змінив предмет позову відповідно до додатку до позовної заяви від 28.07.2008 р. та просив суд стягнути з відповідача надлишково перераховані грошові кошти відповідно до договору купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р. у розмірі 24386 грн. 36 коп.

Відповідачем в судовому засіданні 28.07.2008 р. було заявлене клопотання про відкладання розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву та надання  витребуваних судом документів.  

         Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України від позивача надійшли доповнення б/н від 12.08.2008 р.  до позовної заяви в яких він змінює предмет позову, а також заявляє додаткові позовні вимоги, а саме просить суд стягнути залишок грошових коштів за недопоставлений товар в розмірі 24386 грн. 36 коп.,  три відсотки  річних    від    простроченої  суми  в  розмірі  1071 грн. 19 коп.,  пеню в розмірі 7118 грн. 98 коп., інфляційні нарахування на суму боргу в розмірі  8097 грн.22 коп.     

Таким чином, позивач змінив предмет позову, а також пред'явив додаткові позовні вимоги, зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами. Суд приймає  до уваги  доповнення б/н від 12.08.2008р.  до позовної заяви та розглядає справу по суті.

       Сторонами були надані пояснення № 53 від 11.08.2008 р. щодо відсутності інших договірних відносин між ними.  

       Відповідачем до суду був наданий відзив від 13.08.2008 р., відповідно до якого  відповідач визнав позовні вимоги в розмірі 24 386 грн. 36 коп.  та просив суд  розстрочити виконання рішення строком на 1 рік з помісячним погашенням боргу рівними частинами, строк сплати – до 10 числа поточного місяця.  

       До суду відповідачем також був направлений відзив  від 28.08.2008 р. на  доповнення  до позовної заяви щодо збільшення позовних вимог, відповідно до якого відповідач заперечує щодо періоду нарахування  інфляційних витрат боргу,  3 % річних, а також нарахованої пені за недопоставку товару.                     

       02.09.2008 р. від позивача надійшли пояснення відповідно до яких в обґрунтування своїх вимог він посилається на ст.ст. 670, 536, 693 Цивільного кодексу України.  Позивач   в цих поясненнях вказує на те, що лист-вимога № 61 від 18.04.2007 р. направлялась відповідачу факсом. Також, в даному поясненні позивач заперечує  проти розстрочення  виконання рішення.  

Від позивача відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України до суду 10.09.2008 р. надійшов лист № 57 від 03.09.2008 р. з перерахунком індексу інфляції, а також 3 % річних за використання неповернених грошових коштів, на підставі даного листа позивач зменшив суму інфляційних витрат до 7788 грн. 67 коп., та зменшив 3% річних  за використання неповернених грошових коштів до 941 грн. 65 грн.  

Суд приймає  до уваги даний лист  та розглядає справу по суті.

17.09.2008р. до господарського суду Донецької області надійшли пояснення б/н від 17.09.2008р. позивача, відповідно до яких позивач повідомив суд про те, що відповідачем платіжним дорученням № 112 від 16.09.2008 р. було частково, а саме в сумі 2000 грн. 00 коп. повернено залишок грошових коштів за недопоставлений товар.

У зв'язку з необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів, суд відкладав розгляд справи відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до клопотання сторін від 02.09.2008 р. розгляд справи ухвалою суду від 02.09.2008 р. відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений до 15.10.2008 р.

Позивачем неодноразово в судових засіданнях було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суму грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку відповідача на суму позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:                   

Між позивачем, Приватним підприємством  „ТрубоТЕК”, м. Новомосковськ та Приватним підприємством „Компанія „Сталь Донбасу”, м. Донецьк, відповідачем,    19.02.2007 р. було укладено договір купівлі-продажу № 06/02-07, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки. Згідно з п.1.1 вказаного договору продавець (відповідач) зобов'язався  передати у власність, а покупець (позивач) зобов'язався   прийняти та сплатити вартість труб (далі-товар) відповідно до специфікацій. Загальна сума договору відповідно до п. 2.3. договору складає 548033 грн. 30 коп., в тому числі ПДВ в розмірі 91338 грн. 88 коп. Порядок розрахунків -  100%  попередня оплата  (п. 4.1. договору).   

Згідно з специфікацією № 1 від 19.02.2007 року до договору № 06/02-07 від 19.02.2007 р.  відповідач зобов'язався поставити труби 530х10 К-52 ст 13 ГС ТУ У 322-8-10-95  та труби 720х11 К -55 ст 13 Г1СУ ТУУ 322-8-10-95   на загальну суму 548033 грн. 30 коп. в тому числі ПДВ – 91338 грн. 88 коп.  

 Відповідно до пояснень сторін від 11.08.2008 р. № 53  ніяких  договорів  між позивачем та відповідачем, крім договору купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р., укладено не було.

 Відповідачем на адресу позивача був виставлений  рахунок-фактура № СФ-0000008 від 19.02.2007 р. на суму 548033 грн. 30 коп.,  відповідно до якого позивачем платіжним дорученням № 34 від 28.02.2007 р. на рахунок відповідача  була здійснена  попередня оплата товару на суму 548033 грн. 30 коп. (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).   

        Відповідно до п. 3.3  договору купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р. строк поставки товару протягом 15 календарних днів з моменту зарахування 100 % попередньої оплати на поточний рахунок відповідача.  Таким чином, остаточний строк поставки товару позивачу встановлений до 15.03.2007 р.

Факт поставки відповідачем - Приватним підприємством  „Компанія „Сталь Донбасу”, м. Донецьк  (постачальник) товару  на загальну суму 518646 грн. 94 коп. та його отримання позивачем - Приватним підприємством „ТрубоТЕК”, м. Новомосковськ, (покупець) підтверджується видатковою  накладною  № РН -0000005 від 03.03.2007 р.,  яка підписана обома сторонами, податковою накладною,  копії яких долучені до матеріалів справи.

         За твердженням позивача, відповідач поставив товар загальною вартістю 518646 грн. 94 коп.

           У зв'язку з  перевищенням суми попередньої оплати вартості поставлених товарів  сплачених коштів, позивач зазначає, що  відповідач недопоставив товар на загальну суму  29386 грн. 36 коп.  

        26.12.2007 р.  відповідачем на рахунок позивача платіжним дорученням № 121 від 26.12.2007 р. були перераховані грошові кошти в розмірі 5000 грн. 00 коп. (копія банківської виписки наявна в матеріалах справи), з призначенням платежу:  часткове повернення  надлишково перерахованих грошових коштів відповідно до листа-претензії від 17.08.2007 р. № 65

        Таким чином, позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви сума   залишку грошових коштів за недопоставлений товар  складає  24386 грн. 36 коп.

Крім того, як вказувалось вище, 17.09.2008р. до господарського суду Донецької області надійшли пояснення б/н від 17.09.2008р. позивача, відповідно до яких позивач повідомив суд про те, що відповідачем частково, а саме в сумі 2000 грн. 00 коп., було повернено залишок грошових коштів за недопоставлений товар.

В підтвердження вищезазначеного до матеріалів справи відповідачем було надано платіжне доручення №112 від 16.09.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача залишку  грошових коштів за недопоставлений товар в сумі 2000 грн. 00 коп. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наведеного вбачається, що позивач добросовісно виконав свої зобов`язання за договором, здійснивши 100% передоплату за належний до поставки товар.

У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

        Згідно до приписів ст. 670 Цивільного кодексу України якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо  він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

        Частиною 2   ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

         Позивач неодноразово направляв відповідачу листи-вимоги  та претензії  щодо повернення  попередньої оплати в розмірі 29387 грн. 36 коп. (відповідні документи містяться в матеріалах справи).

        Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

        Оскільки відповідачем не представлено суду доказів перерахування на рахунок позивача залишку грошових коштів за недопоставлений товар за договором купівлі-продажу № 06/02-07 від 19.02.2007 р. в розмірі  22386 грн. 36 коп., суд робить висновок, що дана сума не перерахована до теперішнього часу, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача залишку грошових коштів в сумі 22386 грн. 36 коп. за недопоставлений товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.

 Відповідно до доповнення б/н від 12.08.2008р. до позовної заяви позивач з урахуванням листа № 57 від 03.09.2008 р.  просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 7788  грн. 67 коп.,  а також три відсотки річних  від  простроченої  суми в розмірі 941 грн. 65 коп. за період з  11.06.2007 р. по 12.08.2008 р.

         Згідно до приписів  ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач посилається на те, що лист вимога № 61 від 18.04.2007 р. була направлена відповідачу факсом, але документи, що підтверджують відправлення цього листа до суду позивачем не надані, таким чином суд не приймає його до уваги.  

Одночасно, відповідачем була надана довідка № 118-09/08 від 03.09.2008 р., відповідно до якої відповідач підтверджує, що  лист  № 61 від 18.04.2007 р. позивача він не отримував.

В матеріалах  справи є лист позивача від 04.06.2007 р. № 77 з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу  з вимогою сплатити попередню оплату в сумі 29386 грн. 36 коп.

Відповідно до листа позивача від 03.09.2008 р. інфляційні витрати та 3 % річних  позивач розраховував за період  з 11.06.2007 р. по 12.08.2008 р. Суд вважає, що на підставі ст.  530 Цивільного кодексу України  здійснювати розрахунок інфляційних витрат та 3% річних необхідно саме  з  12.06.2007 р., тобто  після закінчення  семиденного строку  від  дня  пред'явлення позивачем вимоги  від 04.06.2007 р. № 77 щодо повернення грошових коштів.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 7788 грн. 67 коп. та 3% річних в сумі 941 грн. 65 коп. підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні нарахування  в сумі 7788 грн. 67 коп. за період з 12.06.2007р. по 12.08.2008р. та 3% річних в сумі 938 грн. 00 коп. за період з 12.06.2007р. по 12.08.2008р.

Крім того, відповідно до доповнення б/н від 12.08.2008р. до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за недопоставку товару відповідно до п. 7.3. Договору № 06/02-07 від 19.02.2007 р. за період з 16.03.2007 р. по 12.08.2008 р. в сумі 7118 грн. 98 коп.

        Відповідач відповідно до відзиву на додаткову позовну заяву від 12.08.2008 р. заперечує проти  нарахування позивачем пені за порушення строків поставки на підставі того, що пеня це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен  день прострочення (ст. 549 Цивільного кодексу України).

  Пунктом  7.3 договору купівлі-продажу № 06/02-07 від  19.02.2007 р. передбачено, що за порушення строків поставки, передбачених цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період її нарахування, від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити  від  положень актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити  від  положень  актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у  разі,  якщо  обов'язковість  для  сторін  положень  актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.                                                                                

         Таким чином,  Цивільний кодекс України дозволяє сторонам в договорі відступати від положень актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд, якщо немає прямої заборони.

          Враховуючи те, що  сторони в договорі купівлі-продажу № 06/02-07 від  19.02.2007р. передбачили нарахування пені за недопоставку товару, суд вважає правомірним стягнення пені з відповідача.   

         При цьому, суд вважає, що з моменту звернення позивача до відповідача з вимогою сплатити залишок грошових коштів за недопоставлений товар (лист № 77 від 04.06.2007р.),  він втрачає право на поставку товару та відповідно на нарахування штрафних санкцій за недопоставку товару.

Згідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписом ч.2 ст.258 Цивільного кодексу  України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідної заяви сторонами не надано, суд розглядає позовні вимоги без застосування строку позовної давності.

Таким чином,  суд перерахував суму пені за період з 16.03.2007 р. по  04.06.2007 р., та вважає що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1105 грн. 48 коп.  

Позивачем неодноразово в судових засіданнях було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти,  що знаходяться на поточному  рахунку відповідача, на суму позову.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

        Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказані заяви, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказані заяви засновані лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.

       Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач просив суд в зв'язку з наявністю простроченої заборгованості перед ЗАТ „Донгорбанк” розстрочити виконання рішення по справі № 28/17 (Т33/1157-08) строком на 1 рік  з помісячним погашенням боргу рівними частинами, строк сплати – до 10 числа поточного місяця.  

Позивач проти заявленого відповідачем клопотання заперечував.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймаючи рішення має право розстрочити  виконання рішення.  

Суд, розглянувши та оцінивши надане клопотання відповідача, вважає його таким, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що відповідач протягом року ухиляється від виконання своїх обов'язків перед позивачем. Крім того, відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України надання розстрочки  виконання рішення є правом суду, а не обов'язком.           

Відповідно до норм ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись  ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 69, 77, п.1-1 ч.1 ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства „ТрубоТЕК”, м. Новомосковськ до Приватного підприємства „Компанія „Сталь Донбасу”, м. Донецьк в частині стягнення залишку грошових коштів за недопоставлений товар в розмірі  2000 грн. 00 коп. припинити.

Позов Приватного підприємства „ТрубоТЕК”, м. Новомосковськ до Приватного підприємства „Компанія „Сталь Донбасу”, м. Донецьк про стягнення залишку грошових коштів за недопоставлений товар  в розмірі 22386 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7788 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 941 грн. 65 коп. та пені за недопоставку товару в сумі 7118 грн. 98 коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Компанія „Сталь Донбасу” (83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, ЄДРПОУ 34723107, р/р №260010715980 в АБ „Український Бізнес Банк” м.Донецьк, МФО 334969) на користь Приватного підприємства „ТрубоТЕК” (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Радянська, 55А, ЄДРПОУ 24443274, р/р №26004034067100 в АКИБ „УкрСіббанк”, МФО 351005) залишок грошових коштів  за недопоставку товару в сумі 22386 грн. 36 коп., інфляційні нарахування в сумі 7788 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 938 грн. 00 коп., пеню за недопоставку товару в сумі 1105 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 342 грн. 19 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 100 грн. 35 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін в судовому засіданні 17.09.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.09.2008р.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.