Ухвала

від 19.09.2008 по справі 17/3655

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/3655

                                      ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                          

УХВАЛА

"19" вересня 2008 р.                                             м. Черкаси                            Справа  №   17/3655

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Сіріченко О.П. - по довіреності,        відповідача – Іванов А.Л. - засновник підприємства

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/3655

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний Дім "Маркет-Груп"

доприватного підприємства "Невський"

простягнення 8 368 грн. 33 коп.,

                                                         ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торгівельний Дім "Маркет-Груп" (далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з приватного підприємства "Невський" (далі-відповідач) 8 368,33 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки від 10.11.2006 року № Е-22, з них: 6 018,58 грн. основної заборгованості, 1 264,75 грн. пені, 973,55 грн. інфляційних та 104,45 грн. річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару (алкогольні напої) згідно договору поставки від 10.11.2006 року № Е-22.

У судовому засіданні 07.08.2008 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив задовольнити. Відповідач –приватне підприємство "Невський" проти позову заперечував через безпідставність заявлених вимог.

У судовому засіданні 16.09.2008 року представник позивача користуючись право, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача 4 978,21 суми основного боргу, 110,99 грн. - 3 % річних та 1 047,18 грн. пені, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем своєї заборгованості.

У судовому засіданні 16.09.2008 року оголошувалась перерва до 19.09.2008 року для надання можливості відповідачу сплатити залишок заборгованості.

У судовому засіданні 19.09.2008 року представник позивача подав суду заяву про відмову від позову у зв'язку з погашенням відповідачем свої заборгованості в сумі 4 978,21 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд припиняє провадження у справі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки від 10.11.2006 року № Е-22, за умовами пункту 1.1 якого позивач зобов'язався у зумовлені строки поставляти відповідачу алкогольні напої, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідач відповідно пункту 7.2. договору зобов'язувався оплатити поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.  

Відповідно вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами, договір сторонами виконується, і відповідно до пункту 9.1 договір діяв до 31.12.2007 року.

Між позивачем і відповідачем була підписана додаткова угода від 24.12.2007 до договору поставки від 10.11.2007 року № Е-22, в якій сторони погодили між собою змінити пункт  9.1. договору, що передбачає продовження поставки товару до 31 грудня 2008 року позивачем, та виконання зобов'язань відповідачем за умовами основного договору поставки від 10.11.2006 року № Е-22.  

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставляв відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № 14-0004137 від 14.12.2007 року на суму 499,92 грн., № 14-0003855 від 27.11.2007 року на суму 1 694,54 грн., № 14-0004021 від 07.12.2007 року на суму 4 124,12 грн.

Таким чином позивач поставив товар на загальну суму 6 318,58 грн. (499,92+1 694,54+4 124,12=6 318,58 грн.), відповідач частково сплатив поставлений товар на суму 300,00 грн.

Сторони в пункті 7.3 договору встановили, що порядок оплати за отриманий товар здійснюється  у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором поставки від 10.11.2006 року № Е-22 виконав частково, сплативши позивачу лише 300 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 6 018,58 грн., яку відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом не сплатив.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Крім того, за змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.2 договору, в якому сторонами встановлено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% (один) відсоток від суми за кожен день прострочення.

Тому позивачем було правомірно нараховані 1 264,75 грн. пені, 973,55 грн. інфляційних та 104,45 грн. річних.

Проте, у судовому засіданні 19.09.2008 року представник позивача подав суду заяву про відмову від позову у зв'язку з погашенням відповідачем свої заборгованості в сумі 4 978,21 грн., що підтверджується наданим суду платіжним дорученням № 161 від 16.09.2008 року, тому суд припиняє провадження у справі.

У зв'язку з тим, що відповідач сплатив заборгованість після порушення провадження у справі, тобто позов був поданий правомірно, суд на підставі статті 49 ГПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 7 грн. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки ці витрати не є судовими витратами в розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

          УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 17/3655 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний Дім "Маркет-Груп" до приватного підприємства "Невський" про стягнення 8 368,33 грн. –припинити.

Стягнути з приватного підприємства "Невський" (м. Черкаси, Соснівський район, вул. Невського, буд. 15/1,  р/р 260030967 в ЧФ ВАТ АКБ «Укргазбанк», м. Черкаси, МФО 354842, код ЄДРПОУ 14189248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торгівельний Дім "Маркет-Груп" (м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 249, р/р 26007050512700 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33114291) в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита - 102 грн. і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Ухвала може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.С.Боровик