Рішення

від 16.09.2008 по справі 32/118пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/118пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.09.08 р.                                                                                                    Справа № 32/118пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М. при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Ізотова Г.Я. довіреність від 14.05.08р.

від в?ідповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився  

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мігоск” м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації

м. Донецька” м. Донецьк

третя особа у справі: Ларинська селищна рада с. Ларине

про визнання права власності.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мігоск” м. Донецьк, 22.07.08р. звернувся до господарського  суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”  м. Донецьк про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач відмовляється від реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ „Мігоск” у зв'язку з тим, що договір купівлі – продажу цього майна нотаріально не засвідчений, та здійснена самочинна перебудова будівлі дитячого садка у магазин.

28.08.08р. господарським судом отримана пояснювальна записка, в якій позивач просить визнати право власності на нерухоме майно „Магазин”, що знаходиться по вул. Першотравнева, 41 у смт. Ларине, Будьоннівського району м. Донецька.

12.09.08р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд визнати право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення та надвірні будівлі, що знаходиться за адресою: 83091, м. Донецьк, смт. Ларине, вул. Першотравнева, 41. Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві зазначив, що БТІ не оспорює права власності позивача на спірне майно, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними. Щодо відмови БТІ у реєстрації права власності – зазначив, що позивачем вона (відмова) не була оскаржена у встановленому законом порядку.

Ухвалою від 04.08.08р. судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена Ларинська селищна рада, яка у листі № 187 від 12.09.08р. зазначила, що не заперечує проти задоволення вимог позивача, та що ТОВ „Мігоск” використовує належне йому майно відповідно до умов договору купівлі –продажу № 1589 від 15.02.1996р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України було видано наказ № 7431 від 25.12.1995р. „Про реалізацію нежитлового приміщення з надвірними прибудовами, розташованого за адресою: с. Ларине, вул. Першотравнева, 41”.

На підставі зазначеного наказу на Донецькій товарній біржі були проведені відкриті (аукціонні) торги з продажу об'єктів приватизації, про що свідчить протокол № 5/2 від 15.02.1996р. (арк. справи 59)

За результатами проведених торгів між Ларинською селищною радою народних депутатів та позивачем 15.02.1996р. був укладений договір купівлі-продажу державного майна № 1589, відповідно до якого останній набув у власність нежитлову споруду з надвірними прибудовами, що знаходиться на балансі Ларинської селищної ради та розташовані за адресою: 343890, м. Донецьк, с. Ларине, вул. Першотравнева, 41, на земельній ділянці 0,25га з подальшим оформленням в оренду відповідно до умов, які визначені договором. Також, договором було передбачено, що покупець (позивач у справі) зобов'язаний забезпечувати населення (торгівля) хлібобулочними виробами.

Частиною 1 ст. 128 ЦК УРСР (що діяла на момент укладання угоди) встановлено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

У п. 1.2. договору зазначено, що право власності на відчужене (спірне) майно перейшло до покупця (позивача у справі) на підставі протоколу аукціону № 5/2 від 15.02.1996р. Донецької товарної біржі.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо відсутності нотаріального посвідчення зазначеного вище договору, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст.154 ЦК УССР передбачено, що коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

Крім того, зі змісту ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” вбачається, що біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі.

Як вбачається з договору купівлі – продажу державного майна № 1589 від 15.02.1996р. дана угода зареєстрована на Донецькій товарній біржі за номером 123 15.02.1996р. (оборот арк. справи 64).

Отже, в силу закону даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню, тому посилання відповідача на відсутність нотаріального посвідчення договору та, як слід – відмова в реєстрації права власності, є безпідставними.

Щодо зміни цільового призначення спірного майна суд зазначає, що в силу               п. 5.2.а договору купівлі – продажу державного майна № 1589 від 15.02.1996р. спірне майно реалізовувалось з метою забезпечення населення (торгівля) хлібобулочними виробами.

Спірне майно було проінвентарізоване БТІ, про що складені відповідні технічні паспорти.

Також, позивачем підставі довідки № Ю – 01/2002 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої Управлінням земельних ресурсів у м. Донецьку, сплачується податок за землю, на якій розташоване спірне майно, та заборгованості по платежам до бюджету не існує.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З урахуванням приписів ст. 392 ЦК України, ст.ст. 128, 154 ЦК УРСР, обставин справи та наданих  доказів, вимоги позивача  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 392 ЦК України, ст.ст. 128, 154 ЦК УРСР, ст. 15 Закону України „Про товарну біржу”, керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мігоск” м. Донецьк до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” м. Донецьк, третя особа у справі -  Ларинська селищна рада про визнання права власності.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „Мігоск” (83000, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 39,35; ЄДРПОУ 21968361)                       на нерухоме майно, нежитлове приміщення та надвірні будівлі, що знаходиться за адресою: 83091, м. Донецьк, смт. Ларине, вул. Першотравнева, 41.

Рішення набирає законної сили 29.09.08р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.       

               Суддя