Рішення

від 16.09.2008 по справі 53/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/193-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2008 р.                                                            Справа № 53/193-08

вх. № 5579/1-53

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Сербан В.Ф., за дов.  відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тридента Агро", м. Київ  

до  ТОВ "Еталон - агро", с. Кутьківка  

про стягнення 30490,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних по договору купівлі-продажу насіння с/г культури № 73.04.2006/БФ від 10.04.2006 року та відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 30490,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням поданих уточнень.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив у зв'язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд. вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.

15 серпня 2007 року ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №533) про стягнення із ТОВ „Еталон -Агро" суми заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №73.04.2006/БФ від 10 квітня 2006 року (далі - Договір).

27 вересня 2007 року Господарським судом Харківської області рішенням по справі №42/301-07 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон -Агро" про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №73.04.2006/БФ від 10 квітня 2006 року задоволено у повному обсязі.

Відповідно до вказаного рішення підлягає стягненню із ТОВ „Еталон -Агро" на користь ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" 91 941, 12 грн. (62 331,80 грн. сума основного боргу, 16 883,47 грн.  пені, 1 730,40 грн. 3% річних, 6 411,08 грн. інфляційних витрат, 4 584,37 грн. штрафу), 919,41 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

ТОВ „Еталон -Агро" у порушенні норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору не лише не оплатило поставлений Товар відповідно до умов Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №73.04.2006/БФ від 10 квітня 2006 року у розмірі 62 331,80 грн., а й не виконало рішення Господарського суду Харківської області по справі №42/301-07 від 27 вересня 2007 року.

З огляду на вищезазначене ТОВ „Еталон -Агро" протягом тривалого періоду ухиляється від виконання покладених та взятих на себе зобов'язань відповідно до норм чинного законодавства України та умов Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №73.04.2006/БФ від 10 квітня 2006 року.

Відповідно до змісту ст.115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення,   ухвали,   постанови   господарського   суду,   що   набрали   законної   сили,   є обов'язковими на всій території України. Проте, рішення Господарського суду Харківської області по справі №42/301-07 від 27 вересня 2007 року не виконано до цього часу.

Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно п. 8.3. Договору, Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, нарахування штрафних санкцій згідно купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №73.04.2006/БФ від 10 квітня 2006 року, здійснено позивачем за період із 16 серпня 2007 року (наступного дня після написання позову до суду, згідно якого було прийнято рішення) по 02 липня 2008 року (день звернення до суду із даною позовною заявою), враховуючи та посилаючись на ті обставини, що були дослідженні та доведені судом в процесі розгляду спору.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року за №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1).

Разом із тим ст. 3 зазначеного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги той факт, що розмір пені передбачений Договором, у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, пеню позивачем нараховано виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Сума нарахованих штрафних санкцій (пені) становить: 10 092,24 грн.(додаток №1 до позовної заяви).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума нарахованих 3% річних становить 1 648,64 грн. (додаток №2 до позовної заяви).

Відповідно до листа ВСУ від 03.04.1997 року нарахування  інфляційних витрат здійснено позивачем із серпня 2007 року по травень 2008 року, тобто за останній повний місяць перед зверненням із позовом до суду на суму 16500,11 грн..

Згідно ч. 1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Таким чином Відповідачем було грубо порушені умови договірних зобов'язань, а також ст. ст. 509, 526, 655 Цивільного Кодексу України.

В силу положень Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються також витрат на  послуги адвоката.

Згідно Договору №133/06/08 від 13 червня 2008 року про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт, працівник ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ»Багатченко Ю.В. здійснював необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних зі стягненням з відповідача заборгованості та відповідно є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА Компанія" є адвокатська діяльність, про що свідчить КВЕД 74.11.1, зазначений в довідці ЄДРПОУ Товариства.

Витрати, які поніс позивач сплативши за юридичні послуги, складаються з 2250,00 грн., які в розумінні ст.44 ГПК України є адвокатськими витратами. Сплата адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за Договором.

Таким чином Відповідачем було грубо порушені умови договірних зобов'язань, а також ст. ст. 509, 526, 655 Цивільного Кодексу України.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення  суми боргу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та витрати на адвокатські послуги покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 282,41 грн. , витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. та витрати на адвокатські послуги у сумі 2250,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

Відповідно до викладеного вище, керуючись ст.ст. 20, 509, 526, 610, 611, ч.1 ст. 612, 623, 625, 655, Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 224, 225, 226, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон-Агро" (Адреса: 62730, Харківська обл., Дворічанський р-н, с. Кутьківка, вул. Перемоги, 1, р/р 26004004714 в ХОД АППБ «Райффайзен банк Аваль», МФО 350589, Код ЄДРПОУ 32522328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, фактична адреса: 03040, м.Київ, вул. М.Стельмаха, 3, р/р 26009100280101 в ЗАТ „СВЕДБАНК ІНВЕСТ", м. Києві, МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) 10092,24 грн. пені, 1648,64 грн. 3% річних, 16500,11 грн. інфляційних, 2250,00 грн. витрат на послуги адвоката, 282,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя