Рішення

від 15.09.2008 по справі 7823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7823-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

15.09.2008Справа №2-7/7823-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАО» (95034, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 12, к. 40, ідентифікаційний код 32178059)

До відповідача Бахчисарайської районної державної адміністрації (98400, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 5)

Про визнання права на розроблення проекту землеустрою та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача  – Сулава Д. О., предст., дов. від 07.07.2008 р.

Від відповідача –  Халікова К. В., предст., дов. №02.1-23/48 від 18.01.2008 р.

        Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАО» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Бахчисарайської районної державної адміністрації, в якому просить визнати за ним право на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0789 га за адресою: Бахчисарайський район, с. Новопавловка, вул. Севастопольська, 134, для обслуговування ресторану «Верста» для створення необхідної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади. Крім того, позивач просить зобов'язати Бахчисарайську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «БАО» дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0789 га за адресою: Бахчисарайський район, с. Новопавловка, вул. Севастопольська, 134, для обслуговування ресторану «Верста» для створення необхідної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади, з подальшим затвердженням проекту районною державною адміністрацією, та з укладенням договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БАО» є користувачем земельної ділянки площею 0,2500 га, відведеної для будівництва та експлуатації торгівельного центру з рестораном на території Почтовської сільської ради. Позивач стверджує, що у зв'язку з необхідністю отримання в користування додаткової земельної ділянки площею 0,0789 га він звернувся до Республіканського комітету АР Крим по лісному та мисливському господарству та Почтовської сільської ради з відповідними клопотаннями, після чого розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації №2113 від 26.10.2007 р. позивачеві був наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місяця розташування земельної ділянки. Однак, після складання позивачем відповідного акта, погодженого з усіма органами, відповідачем клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БАО» було направлено  до Ради Міністрів АР Крим. Позивач вважає, що вказаними діями Бахчисарайська районна державна адміністрація фактично ухиляється від вирішення питання про надання земельної ділянки у користування, оскільки, на думку позивача, відповідно до положень земельного законодавства розпорядження запитуваною земельною ділянку повинно здійснюватися Бахчисарайською районною державною адміністрацією.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заперечення на відзив відповідача, які були прийняті судом до розгляду.

          Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

          Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

В 2003 році між Бахчисарайською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАО» (Орендар) був укладений договір оренди землі, розділом 1 якого передбачено, що Орендодавець виділяє, а Орендар приймає в платне користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку площею 0,2500 га для обслуговування територіальної громади, під будівництво торговельного центру з рестораном, розташовану на території Почтовської сільської ради, план (схема) якої є невід'ємною частиною цього Договору.

У зв'язку з необхідністю отримання в користування додаткової земельної ділянки позивач звернувся до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, який надав висновок №05-1/127 від 31.08.2007 р. про можливість передачі в користування зі зміною цільового призначення земельної ділянки ДП «Бахчисарайське лісове господарство» Привільного лісництва квартал 61 вид. 1 площею 0,0789 га Товариству з обмеженою відповідальністю «БАО» для будівництва та експлуатації торговельного центру з рестораном відповідно до Земельного кодексу України.

Після цього, листом №33 від 06.09.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БАО» звернулось до Почтовської сільської ради з проханням про виділення у користування  додаткової земельної ділянки площею 0,0789 га для експлуатації ресторану «Верста», збудованого для потреб територіальної громади.

27.09.2007 р. Почтовська сільська рада прийняла рішення №05/15-276, пунктом 1 якого передбачено клопотати перед Бахчисарайською районною державною адміністрацією про додаткове виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0789 га для обслуговування територіальної громади, ресторану «Верста» для створення необхідної ресурсної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади, розташованої на території Почтовської сільської ради за межами с. Новопавлівка.

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України №107-УІ від 28.12.2007 р.) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Стаття 21 цього Закону передбачає, що місцева державна адміністрація, серед іншого, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Таким чином, вирішення питання щодо вилучення земельної ділянки, розташованої на території Почтовської сільської ради за межами с. Новопавлівка, орієнтовною площею 0,0789 га, належить до компетенції Бахчисарайської районної державної адміністрації.

На підставі клопотання позивача №52 від 12.10.2007 р. Бахчисарайською районною державною адміністрацією було винесено розпорядження №2113 від 26.10.2007 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «БАО» був наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування та розмірів земельної ділянки орієнтовною площею 0,0789 га з прилеглих земель до земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ТОВ «БАО» відповідно до договору оренди землі, зареєстрованого 03.10.2003 р. за №14/4, для обслуговування ресторану «Верста» на території Почтовської сільської ради.

Після цього, відповідно до Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N427, був складений акт вибору та обстеження земельної ділянки в натурі, який був погоджений з усіма необхідними державними органами та службами, та з суміжними землекористувачами.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до частин 3-5 статті 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Однак, листом №02.1-9/332 від 06.03.2008 р. повідомило позивача про те, що ним було направлено до Ради Міністрів АР Крим клопотання про надання ТОВ «БАО» запитуваної земельної ділянки в довгострокову оренду.

Позивач вважає, що Бахчисарайська районна державна адміністрація фактично ухиляється від надання земельної ділянки в оренду ТОВ «БАО», оскільки розпорядження запитуваною земельною ділянку повинно здійснюватися Бахчисарайською районною державною адміністрацією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БАО» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок та умови набуття права власності на земельну ділянку встановлено Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (с. 2 ст. 149 ЗК України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Причому, згідно з частиною 8 статті 149 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Згідно з частиною 9 цієї статті Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 5.2 Розділу ІУ Регіональних правил забудови та використання територій в Автономній Республіці Крим, затверджених Постановою Верховної Ради АР Крим №241-3/02 від 18.09.2002 р., які є додатком до Постанови Верховної Ради АР Крим №610-5/07 від 24.10.2007 р., райдержадміністрації надають (вилучають), передають у власність, в постійне користування (оренду) із земель державної власності земельні ділянки за межами населених пунктів:

- для сільськогосподарського використання;

- для ведення лісового і водного господарства, окрім випадків, визначених в підпунктах 5.3 і 5.4 даного пункту (до розмежування земель державної і комунальної власності);

- для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, установ культури, лікарень, підприємств торгівлі і т. п.).

Відповідно до п. 5.3. Регіональних правил забудови та використання територій в АР Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає (вилучає), передає у власність, в постійне користування (оренду) із земель державної власності земельні ділянки за межами населених пунктів для всіх потреб, окрім випадків, визначених в підпунктах 5.2 і 5.4 справжнього пункту.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що згідно з рішенням Почтовської сільської ради №05/15-276 від 27.09.2007 р. вилучення позивачем додаткової ділянки здійснюється для створення необхідної ресурсної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади, суд вважає, що повноваження щодо надання запитуваної позивачем земельної ділянки у користування належать саме Бахчисарайській районній державній адміністрації, у зв'язку з чим направлення відповідачем клопотання до Ради Міністрів АР Крим не є правомірним.

Стосовно посилань відповідача на статтю 57 Лісового кодексу України суд зазначає наступне.

Так, цією статтею передбачено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Таким чином, оскільки, як вже було вказано раніше, повноваження щодо відведення спірної земельної ділянки належать Бахчисарайській районній державній адміністрації, а згода Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства на вилучення земельної ділянки підтверджується висновком №05-1/127 від 31.08.2007 р., посилання відповідача на статтю 57 Лісового кодексу суд вважає непереконливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

 Статтею 119 Конституції України передбачено, що місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, у тому числі, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян.

Аналогічні положення містяться в статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в якій акцентується, що місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують, зокрема, виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.

Причому місцеві державні адміністрації, згідно з приписами статті 3 вищевказаного Закону, діють, у тому числі, на засадах верховенства права та законності. Принципи законності та верховенства права визнаються судом такими, що кореспондуються зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Проте, відповідач не надав суду доказів належних та допустимих доказів, які свідчили про неможливість надання позивачу дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки при фактичність відсутності будь-яких перешкод для цього.

В частині 9 статті 123 Земельного кодексу України закріплено, що відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Крім того, ст. 22 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що землеустрій здійснюється, у тому числі, на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту прав та інтересів судом, встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, передбачені, зокрема, і такі способи, як визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджуються вчинення позивачем всіх необхідних дій, передбачених земельним законодавством України в якості необхідних для отримання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки. В свою чергу, бездіяльність відповідача порушує право Товариства з обмеженою відповідальністю «БАО» на придбання в оренду земельної ділянки, яке гарантоване статтею 14 Конституції України та передбачено статтею 35 Земельного кодексу України.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання за ним права на розроблення проекту землеустрою та спонукання відповідача прийняти розпорядження про надання дозволу на складання землевпорядної документації засновані на положеннях чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

У той же час, п. 3 прохальної частини позову містить вимогу про спонукання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою «з подальшим затвердженням проекту райдержадміністрацією, та укладенням договору оренди». Однак, суд зазначає, що зі змісту статей 15 Цивільного кодексу України та 1 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що особи мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів. Отже, факт порушення/оспорювання права повинен існувати до моменту звернення до суду. Проте, предметом розгляду цієї справи є встановлення правомірності дій відповідача щодо ненадання дозволу на складання проекту землеустрою та направлення відповідного клопотання до Ради Міністрів АР Крим, тобто відносини щодо затвердження проекту землеустрою та укладення договору оренди виходять за межі предмета спору через відсутність складеної землевпорядної документації як такої. Таким чином, враховуючи те, що права позивача на затвердження проекту відведення та укладення договору оренди жодним чином не порушені, пункт 3 прохальної частини позову підлягає задоволенню виключно в частині спонукання надати дозвіл на розроблення проекту, без зазначення про подальше затвердження та укладення договору оренди.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БАО» підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «БАО» (95034, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 12, к. 40, ідентифікаційний код 32178059) право на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0789 га за адресою: Бахчисарайський район, с. Новопавловка, вул. Севастопольська, 134, для обслуговування ресторану «Верста» для створення необхідної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади.

3.          Зобов'язати Бахчисарайську районну державну адміністрацію (98400, м. Бахчисарай, вул. Радянська, 5, ідентифікаційний код 04055771) прийняти розпорядження про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «БАО» (95034, м. Сімферополь, просп. Перемоги, 12, к. 40, ідентифікаційний код 32178059) дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0789 га за адресою: Бахчисарайський район, с. Новопавловка, вул. Севастопольська, 134, для обслуговування ресторану «Верста» для створення необхідної бази з метою всебічного задоволення побутових потреб та розвитку соціальної інфраструктури територіальної громади.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.