Постанова

від 27.06.2006 по справі 5/1966

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1966

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" червня 2006 р.                                                     Справа № 5/1966

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Бєляєв О.М., дор. № 06-1033/1197 від 01.11.05р.

від відповідача Готьє Н.М., дор. № 209 від 26.06.06р.

Розглянув справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)  

до Брусилівського виробничого підприємства житлово-комунального господарства (смт.Брусилів)

про стягнення 3683,33 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь з відповідача 3683,33 грн. штрафних санкцій за недотримання нормативу по працевлаштуванню інвалідів.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив, що відповідач не створив місця для працевлаштування інвалідів, оскільки  у звітах Форми -3ПН не зазначав про такі місця.

Представник відповідача в засіданні суду  надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому позов визнає.

Суд оглянув у  засіданні документи: звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р., список інвалідів, що працювали у відповідача в 2005р.,  витяг з Положення про Житомирське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, поштові квитанції .

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-  

ВСТАНОВИВ:

Згідно пункту 10 Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 03.05.1995 року № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

У відповідності до пункту 5 вказаного Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту 14  вищезазначеного Положення, підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів (яке повинно відповідати встановленим вимогам робочого місця для інвалідів); інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладений обов'язок по своренню (пристосуванню) певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для працевлаштування інвалідів встановлено норматив робочих місць в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працюючих в Брусилівському виробничому підприємстві житлово - комунального господарства у 2005р. становила 42 чоловік, середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 3683,33. Тому, згідно 4% нормативу має бути працевлаштовано 2 інваліди, проте працевлаштовано лише 1.

Пунктом 4 ст.20 вищевказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації сплачують штрафні санкції за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів. Зазначений закон не містить норм, щодо списання заборгованості у разі відсутності прибутку.

Доказів (документальних підтверджень), які б свідчили про створення відповідачем у межах встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; та про створення спеціальної комісії підприємства для атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів з залученням представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, а також матеріали атестації відповідних робочих місць; про затвердження заходів щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, відповідні інструкції, положення відповідача, інші письмові докази, що свідчать про наміри відповідача створити робочі місця для інвалідів; інструкцію відповідача про робоче місце інваліда відповідач суду не надав.

Стаття 20 Закону України "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" передбачає, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, на яких працює інвалідів менше чим передбачено (встановлено) нормативом, зобов'язані щорічно відраховувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.  Даною статтею не передбачено, що вищезазначений обов'язок підприємства може ставитись у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює (чи не працював) на даному підприємстві.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів про сплату штрафних санкцій на день розгляду справи до суду не подав, а у судовому засіданні позов визнав.

Таким чином, позовні вимоги в сумі 3683,33 грн. обгрунтовані,  заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи  і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 167, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Брусилівського виробничого підприємства житлово - комунального господарства, смт. Брусилів, Житомирської області, вул. 1 Травня, 3, р/р 26006521 ОДАППБ " Аваль" м. Житомира, МФО 311528, код 13561197:

- на користь Житомирського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів м. Житомир, вул. Домбровського, 38, р/р 3121230600002 УДУ у Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 50070000, символ 230 - 3683,33 грн.  штрафних санкцій.

Постанова господарського суду  набирає законної сили в строки встановлені ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного  господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення її у повному обсязі  та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, встановленому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Брагіна Я.В.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;