Рішення

від 18.09.2008 по справі 37/155пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/155пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.09.08 р.                                                                                                    Справа № 37/155пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”,  м. Донецьк, ідентифікаційний код 13526784

до Відповідача: Кредитної спілки „Слов'янська”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33454846

про стягнення заборгованості в сумі 4503,47грн., пені в розмірі 114,79грн., виселення відповідача з не житлового приміщення №6, розташованого за адресою:83054, пр. Київський, 20а, м. Донецьк, розірвання договору оренди №2-3/6 від 01.02.2007р.

за участю:

представника Позивача – Тутунджан Н.Л. (довіреність б/н від 28.07.2008р.)

представника Відповідача –  не з'явився ;

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 19.08.2008р. на 09.09.2008р., з 09.09.2008р. на 18.09.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”, м. Донецьк (далі – Позивач)  звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Кредитної спілки „Слов'янська”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми боргу в розмірі 4503 грн. 47, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен день прострочення у розмірі 114 грн. 79 коп.; визнання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р., укладеним між ТОВ „ТД „Північний” та КС „Слов'янська”, розірваним; виселення КС „Слов'янська”  з не житлового приміщення №6, розташованого на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р. з квітня 2008р. – в частині внесення компенсаційних витрат, пов'язаних із утриманням орендованого приміщення, а с червня 2008р. – в частині орендних платежів; повідомлення про необхідність погашення заборгованості  та звільнення орендованого приміщення, які останній не отримав у зв'язку із незнаходженням за визначеною ним адресою.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р., акт прийому-передачі від 01.02.2007р., рахунки-фактури від 30.04.2008р., 31.05.2008р., 01.06.2008р., 30.06.2008р., листи Позивача № 56 від 03.06.2008р. та № 63 від 09.07.2008р., розрахунок пені та право установчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 319, 525, 526, 550, 615, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2008р. Позивачем були надані пояснення б/н від 19.08.2008р. (а.с.а.с.43-45) щодо обраного способу судового захисту та документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.46-56), а також – пояснення б/н від 05.09.2008р. відносно виставлення рахунків.

Крім того, Позивачем була надана заява б/н від 09.09.2008р. про уточнення позовних вимог з доказами відправки Відповідачу, згідно якої  вимагає стягнення суми боргу в розмірі 4503 грн.47коп., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен ден прострочення у розмірі 114 грн. 79 коп.; припинити правовідношення шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Північний” та КС „Слов'янська”; зобов'язати КС „Слов'янська”  звільнити нежитлове приміщення №6, розташоване на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у  заяві б/н від 09.09.2008р. з огляду на те, що  згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення змінити предмет позову (повністю або частково).

При цьому судом враховується, що висування вимог щодо стягнення  в межах розглядуваної справи заборгованості, нарахованої пені, розірвання договору та повернення орендованого майна цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушенням умов договору оренди №2-3/6 від 01.02.2007р.), а отже, за висновком суду, остаточні вимоги Позивача відповідають положеннями ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів слати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54)

Позивач у судовому засіданні 18.09.2008р. підтримав позицію, викладену у заяві  б/н від 09.09.2008р. про уточнення позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи, а також – відсутність представника Відповідача, не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду Позивачем докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007р. між Позивачем як орендодавцем та Відповідачем як орендарем укладено договір оренди № 2-3/6 , згідно п.п.1.1, 1.4. якого Позивач надає, а Відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення №6, розташоване на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, площею 45 кв.м., яке складається з двох кімнат та тамбуру (далі – приміщення), строком до 30.06.2009р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача, зокрема, покладені наступні  грошові зобов'язання:

- за користування орендованим майном сплачувати щомісячно орендну плату у розмірі 2862 грн. з ПДВ на поточний рахунок або в касу Позивача на підставі виставлених рахунків не пізніше першого робочого дня поточного місяця (за другий і наступні місяці оренди);

- перераховувати компенсацію витрат Орендодавця на утримання орендованого майна за минулий розрахунковий місяць на поточний рахунок або в касу Позивача на підставі виставлених рахунків щомісячно протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

Умовами п. 5.3. Договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За змістом п.п. 8.6., 8.8. Договору сторони дійшли згоди про необхідність повідомлення іншої сторони про розірвання Договору не пізніше, ніж за два тижні, та про право Орендодавця в односторонньому порядку відмовитися від виконання умов договору шляхом письмового повідомлення Орендаря у разі невиконання останнім умов п. 3.2., а саме – затримки внесення орендної плати за майно на строк більший, ніж 10 календарних днів.

01.02.2007р. згідно із п. 2.1. Договору приміщення було передане Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт (а.с. 10)

Відповідачем не були оплачені підготовлені Орендодавцем рахунки-фактури від 30.04.2008р., 31.05.2008р., 01.06.2008р., 30.06.2008р. (а.с.а.с.17-20), належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів виставлення Орендарю або отримання ним зазначених рахунків Позивачем до матеріалів справи не надано.

03.06.2008р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №56 про сплату заборгованості за зазначеними рахунками до 10.06.2008р., яке було отримано того ж дня, про що свідчить відмітка із підписом (а.с. 21).

У зв'язку із несплатою зазначених рахунків Позивачем було підготовлено повідомлення №63 до Відповідача про розірвання договору та необхідність звільнення орендованого майна і повернення його за актом протягом двох тижнів. Наразі належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів відправки або отримання зазначеного повідомлення Позивачем до матеріалів справи не надано.

З підготовленого та підписаного Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2008р. акту звіряння розрахунків станом на 01.08.2008р. (а.с.а.с. 48,49), який було надіслано Відповідачу, вбачається, що заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 4503 грн. 47 коп., не погашена.

За таких обставин, Позивач наполягає на задоволені вимог, викладених у заяві б/н від 09.09.2008р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів слати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за Договором  та застосування наслідків невиконання зазначених зобов'язань у вигляді сплати пені, припинення правовідносин шляхом розірвання договору та звільнення орендованого приміщення.  

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору договір оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

В свою чергу, з огляду на принцип свободи договору, закріплений п.3 ст. 3 Цивільного кодексу України, а також положення ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони були управленні встановити і інші умови, зокрема – щодо обов'язку Орендаря компенсувати Орендодавцю витрати, пов'язані із утриманням орендованого майна.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати пізніше першого робочого дня поточного місяця відповідно до умов договору оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р.

Враховуючи період орендних правовідносин, відносно якого заявлені вимоги та за який Відповідач має здійснити розрахунок – червень 2008р., останній, починаючий з 02.06.2008р. (01.06.2006р. ще є останнім днем строку здійснення платежу) є таким, що прострочив у розумінні ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України   грошове зобов'язання у сумі щомісячного платежу перед Позивачем. При цьому, визначеність кінцевої дати розрахунку безпосередньо умовами договору не вимагає необхідності доведення факту виставлення рахунку.

Таке прострочення кваліфікується як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. Отже, виходячи із наведених вище висновків суду, вимоги Позивача про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 2862грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України одним із наслідків порушення зобов'язання, що мають бути встановлені договором або законом, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 5.3. договору оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Виходячи із визначеного Позивачем у розрахунку пені (а.с.9) період її нарахування, ним виставляються вимоги за 61 день прострочення, починаючи з 01.06.2008р. по 31.07.2008р. у сумі 114,79 гривень.

Однак, як було встановлено судом виходячи із змісту п.3.2. договору оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р., першим днем прострочення орендного платежу є друге число відповідного місяця, що, в свою чергу, внаслідок перевірки арифметичного розрахунку суми пені, зумовлює висновок про обґрунтованість суми у розмірі 112,60 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню – у сумі 112,60 грн.

Щодо заявлених Позивачем вимог про стягнення з Відповідача компенсації витрат з утримання орендованого майна за рахунками від 30.04.2008р., 31.05.2008р. та 30.06.2008р. у  загальному розмірі 1641,47 грн. суд зазначає наступне.

За змістом умов п. 3.2. договору оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р. відповідні суми мають перераховуватися Відповідачем на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

У такий спосіб сторони дійшли згоди, що виникнення обов'язку Відповідача здійснити відповідний платіж покладений у залежність від моменту отримання ним рахунку Позивача, а, відповідно, право вимоги такого платежу виникає у  останнього на наступний день, після трьох банківських днів з моменту отримання платежу.

Ненадання Позивачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів отримання відповідних рахунків Відповідачем зумовлює доказову недоведеність виникнення права вимоги щодо компенсаційних виплат у загальному розмірі 1641,47 грн, а відтак – і факту порушення зазначеного права.

Зазначені обставини в контексті приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, згідно застосування відповідного способу судового захисту вимагає обов'язкової доведеності наявності у Позивача певного суб'єктивного права/інтересу  та факту порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу зумовлюють відмову у задоволені вимог про стягнення заборгованості за компенсаційними виплатами у сумі 1641,47 грн.

Стосовно заявлених Позивачем вимог про припинення правовідношення шляхом розірвання договору оренди № 2-3/6  від 01.02.2007р. та зобов'язання Відповідача звільнити приміщення суд зазначає наступне.

Виходячи із змісту обґрунтування зазначених вимог, приведених у заяві б/н від 09.09.2008р., Позивач у якості підстави для розірвання договору посилається на порушення Відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором та вчинену Позивачем у зв'язку із цим в порядку ст. 615 Цивільного кодексу України відмову від зобов'язань.

Дійсно, ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України передбачена можливість відмови від зобов'язання в односторонньому порядку у разі порушення його іншою стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Закон, за змістом ст.782 Цивільного кодексу України, надає таке право наймодавцю відносно договору найму у разі невнесення плати за користування річчю протягом 3 місяців підряд. Втім, Позивач не посилається на відповідні обставини, а відтак, вони є предметом судової оцінки у розглядуваній справі.

Поряд із цим, положення п. 8.8. спірного договору встановлюють право Позивача в односторонньому випадку  відмовитися від виконання договору у разі затримки внесення Відповідачем орендної плати на строк більший, ніж 10 календарних днів. За змістом наведеного пункту договору зазначене право Позивача реалізується шляхом здійснення письмового повідомлення Відповідача.

Враховуючи, що всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів здійснення зазначеного повідомлення не надано, суд оцінює заявлені вимоги про розірвання договору виходячи із загальних підстав у вигляді невиконання зобов'язань, передбачених його умовами.

Відповідно до ст.ст. 759, 752 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України умова про здійснення орендних платежів  віднесена до істотних умов договору оренди у розумінні у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а її порушення зумовлює правомірність його кваліфікації як істотного та ініціювання питання про розірвання, як одному з наслідків встановленого судом порушення грошових зобов'язань в цій частині згідно положень ст. 611 Цивільного кодексу України.  Правомірність віднесення зазначеного порушення до істотного зумовлена тим, що, виходячи із природи правовідносин між Позивачем та Відповідачем за спірним договором, перший розраховував саме  на своєчасне отримання орендних платежів при його укладанні, чого  в значній мірі був позбавлений через порушення Відповідача.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення зобов'язань однією стороною договір може бути розірваний за рішенням суду за заявою іншої сторони.

Отже, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди.

Водночас, відсутність доказів у матеріалах справи доказів дотримання передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України порядку розірвання договору, на якому наголошує ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, не може вважатися перешкодою у висуванні і задоволені вимог щодо розірвання спірного договору.

Дійсно, протилежна позиція з цього приводу суперечила б приписами ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, у розумінні тлумачення зазначеної норми Основного закону України, наведеного в Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002, та призводила б до безпідставного обмеження гарантованого ст. 55 Конституції України та ст.ст. 6, 13 ратифікованої  Законом України від 17.07.1997р. Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950р. права на судовий захист (доступ до суду) та його ефективність.

Аналогічної позиції щодо відсутності підстав для відмови у задоволенні вимог про розірвання договору оренди за відсутністю доказів дотримання порядку, передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України, дотримується і Вищий господарський суд України (п.2 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482).

Таким чином, вимоги про припинення правовідношень шляхом розірвання спірного договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого користування Відповідачем приміщенням, отриманим в оренду за спірним договором.

Положення щодо обов'язку повернення майна у разі припинення договору із вказівкою на негайність його (повернення) здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача звільнити нежитлове приміщення №6, розташоване на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, також підлягають задоволенню у повному обсягу.   

При цьому суд наголошує на можливості висування в межах однієї позовної заяви вимог про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, виходячи з позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 13526784) до Кредитної спілки „Слов'янська”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33454846) про стягнення суми боргу в розмірі 4503 грн.47коп., пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по орендній платі за кожен ден прострочення у розмірі 114 грн. 79 коп.; припинення правовідношення шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р., укладеного між ТОВ „ТД „Північний” та КС „Слов'янська”; зобов'язання КС „Слов'янська”  звільнити нежитлове приміщення №6, розташоване на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а задовольнити частково.

2. Стягнути з Кредитної спілки „Слов'янська” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, ідентифікаційний код 33454846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, ідентифікаційний код 13526784) заборгованість з орендної плати у сумі 2862грн. 00 коп. та пеню у сумі 112 грн.60 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити правовідношення шляхом розірвання договору оренди нежитлового приміщення №2-3/6 від 01.02.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний”,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 13526784) та  Кредитною спілкою „Слов'янська”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33454846).

4. Зобов'язати Кредитну спілку „Слов'янська” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, ідентифікаційний код 33454846) звільнити нежитлове приміщення №6, розташоване на третьому поверсі другого корпусу торгівельно-побутового комплексу за адресою: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволені решти вимог відмовити.

6. Стягнути з Кредитної спілки „Слов'янська” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, ідентифікаційний код 33454846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Північний” (83054, м. Донецьк, пр. Київський, 20а, ідентифікаційний код 13526784) витрати по сплаті державного мита в сумі 152 грн. 37 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77  грн. 94 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 18.09.2008р. оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 18.09.2008р.

8. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя