Рішення

від 16.09.2008 по справі 2/190-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/190-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" вересня 2008 р.                                                                                Справа № 2/190-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд.16                                                            тел. 230-31-77

                                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

16.09.2008р.               справа № 2/190-08

За позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»,

м. Київ

до відповідача:          приватного підприємства «Фарм-Експрес»,

с. Нові Петрівці Вишгородського району

про                                  стягнення 8908,04 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:          Кім Ю.А., керівник, довідка з ЄДРПОУ від 11.12.2007р.,

№ 49588/10/29-218;

від відповідача:          не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр», м. Київ –04.08.2008р. звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 28.07.2008р. без номера до відповідача –приватного підприємства «Фарм-Експрес», с. Нові Петрівці Вишгородського району в якій просить стягнути з відповідача борг за договором на поставку товарів медичного призначення в сумі 5209,76 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 270,91 грн., тридцять процентів річних в сумі 483,86 грн., пеню в сумі 2943,51 грн., всього 8908,04 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач подав витребувані судом документи та повністю підтримав позовні вимоги. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив розрахунок в повному обсязі з позивачем за договором на поставку товарів медичного призначення в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 5209,76 грн. Також позивач стверджує, що за прострочення сплати за поставлений товар з відповідача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 270,91 грн., тридцять процентів річних в сумі 483,86 грн. та пеня в сумі 2943,51 грн. Всього сума позову становить        8908,04 грн.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, позовні вимоги та представлені позивачем докази не спростував, в судове засідання свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»(далі –ТОВ «Мікролайф-Центр») до приватного підприємства «Фарм-Експрес»(далі –ПП «Фарм-Експрес»), вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши додатково подані документи, суд

встановив:

відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними договір від 10.10.2007р. № 172 (надалі –Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Мікролайф-Центр»(Продавець) зобов'язався передавати у власність ПП «Фарм-Експрес»(Покупцю) товар, а покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати відповідно до умов Договору.

Відповідно до розділу 2 Договору Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки Покупця та наявності товару у Продавця на момент отримання заявки і вказується в первинних документах які, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому передачі). Передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами і оформлюється накладною або актом прийому передачі.

Згідно розділу 4 Договору ціна на кожне найменування товару за цим Договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених Продавцем на момент отримання заявки Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому передачі). Покупець сплачує вартість кожної партії товару на протязі 30 календарних днів з дня тримання товару.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання своїх господарських зобов'язань за Договором ТОВ «Мікролайф-Центр»поставило ПП «Фарм-Експрес»товар, а саме товари медичного призначення на загальну суму 9400,67 грн., про що свідчать підписані повноважними представниками сторін видаткові накладні (засвідчені належним чином копії видаткових накладних залучені до матеріалів справи). Про отримання товару відповідачем свідчать довіреності відповідача видані повноважній особі відповідача на отримання товару від ТОВ «Мікролайф-Центр»(копії залучені до матеріалів справи) та підписи уповноважених осіб в вищезазначених видаткових накладних.

Позивач в позовній заяві та додаткових поясненнях визнає за відповідачем часткову сплату коштів за поставлений товар на за суму 4190,85 грн., що підтверджено копією виписки з банку позивача, яка залучена до матеріалів справи. Відповідач не надав суду доказів про сплату коштів за поставлений товар в більшому розмірі.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи визнану позивачем часткову сплату, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5209,76 грн.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі –5209,76 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Як вбачається з пункту 5.6 Договору, відповідно до вищевказаних норм закону, сторони передбачили оплату пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу, якщо заборгованість триває більше двох місяців. За документальними даними, наданими позивачем, відповідач прострочив оплату за поставлений товар на 113 днів. Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 2943,51 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно до частини 2 ст. 546 ЦК України, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Згідно пункту 5.5 Договору сторони передбачили за порушення строку оплати товарів проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості. Таким чином, враховуючи:

- строки та порядок оплати за поставлений товар, встановлені розділом 4 Договору;

- фактичні суми та строки оплати відповідачем за поставлений товар;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену ст. 625 ЦК України та пунктом 5.5 Договору;

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період;

вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами, тридцять процентів річних, виходячи із суми основного боргу, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме: збитків, завданих інфляційними процесами - в сумі 270,91 грн., тридцять процентів річних - в сумі 483,86 грн.

За таких обставин суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр», приймає рішення про стягнення з відповідача –приватного підприємства «Фарм-Експрес»заборгованості в сумі 8908,04 грн., в тому числі основного боргу 5209,76 грн., збитків, завданих інфляційними процесами 270,91 грн., тридцять процентів річних 483,86 грн. та пені 2943,51 грн. та відповідно до ст.49 ГПК України покладає на відповідача судові (господарські) витрати.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 546, 547, 610, 614, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232 ГК України,  ст.ст. 49,  82-85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр»до приватного підприємства «Фарм-Експрес»задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Фарм-Експрес»(07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Горького, буд. 70, ідентифікаційний. код 35090302, р/р № 2600276732 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікролайф-Центр» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1 (фактична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 128, 3-й поверх), ідентифікаційний код 32103858, р/р 2600138702121 в Київському обласному філіалі АКБ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 321013) 5209,76 грн. (п'ять тисяч двісті дев'ять гривень сімдесят шість копійок) основного боргу, 270,91 грн. (двісті сімдесят гривень дев'яносто одна копійка) збитків, завданих інфляційними процесами, 483,86 грн. (чотириста вісімдесят три гривні вісімдесят шість копійок) тридцять процентів річних, 2943,51 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок три гривні п'ятдесят одна копійка) пені, державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні) та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                              

Повний текст рішення підписаний 22.09.2008р.