Рішення

від 15.09.2008 по справі 14/126пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/126пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.09.08 р.                                                                                                    Справа № 14/126пд                               

за позовом Товариства володарів квартир „Кіровець”, ЄДРПОУ 23174458, м.Кіровське

до відповідача Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі

                         Кіровського виробничого водопровідно-каналізаційного управління,

                         ЄДРПОУ 00191678, м.Кіровське

про зобов'язання укласти договір

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Терещєнко С.С.-гол.

від відповідача: Приходько К.К.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

                                                              Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                              оголошувалась перерва з 04.09. по 15.09.2008р.   

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство володарів квартир „Кіровець”, м.Кіровське, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі Кіровського виробничого водопровідно-каналізаційного управління, м.Кіровське, про:

-          зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг по питному водопостачанню та водовідведенню №96 від 01.04.2008р. з протоколом розбіжностей в редакції позивача;

-          прийняти п.2.7 договору про надання послуг по питному водопостачанню та водовідведенню №96 від 01.04.2008р. шляхом викладення у наступній редакції: „Кількість води, що використовується абонентом, визначається по показникам поверенних водолічільників, що знаходяться на мережі Абонента. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку здійснюється у відповідності з вимогами ДБН по технічним вимогам підприємства. Прийом вузлів обліку в експлуатацію та їх реєстрація здійснюється при участі представників Підприємства та Абонента”;

-          виключення п.2.10 спірного договору з його тексту.

15.09.2008р. до господарського суду Донецької області надійшли доповнення Товариства володарів квартир „Кіровець”, м.Кіровське до позовної заяви від 09.09.2008р.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог тощо.

Як встановлено судом, доповнення позивача до позовної заяви від 09.09.2008р. не містять у собі посилань на норми ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, предметом позовних вимог по цій справі є внесення змін до договору №96 від 01.04.2008р.

Згідно з резолютивною частиною доповнень до позовної заяви від 09.09.2008р. позивач просить зобов'язати відповідача відкрити особові рахунки з 60 квартирами-споживачами, які мешкають в будинку №3 кварталу 18 позивача.

Таким чином, враховуючи, що вимога, викладена у доповненнях до позовної заяви не є такою, що пов'язана з врегулюванням розбіжностей під час укладання договору №96 від 01.04.2008р., а є самостійною вимогою про спонукання відповідача вчинити певні дії, суд не приймає до розгляду вказані доповнення та фактично розглядає позовної вимоги, що були викладені у позовній заяві.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на виникнення між сторонами розбіжностей під час укладання договору №96 від 01.04.2008р., зокрема, залишення неврегульованими п.2.7 та п.2.10 договору №96 від 01.04.2008р.

Відповідач у відзиві на позов від 03.09.2008р. №03/2/2551 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що договір №96 від 01.04.2008р. був укладений сторонами в редакції позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Таким чином, укладання договору про надання послуг питного водопостачання є обов'язковим для сторін в силу закону.

За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності з ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.

Як встановлено судом, 01.04.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №96 про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з відміткою позивача на договорі №96 від 01.04.2008р. останній підписаний позивачем з протоколом розбіжностей.

За змістом ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з відміткою відповідача, 25.07.2008р. на його адресу позивачем було направлено протокол розбіжностей до договору №96 від 01.04.2008р.

Виходячи зі змісту вказаного протоколу, п.2.7 договору №96 від 01.04.2008р. позивачем викладено у наступній редакції: „Кількість води, що використовується абонентом, визначається по показникам поверенних водолічільників, що знаходяться на мережі Абонента. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку здійснюється у відповідності з вимогами ДБН по технічним вимогам підприємства. Прийом вузлів обліку в експлуатацію та їх реєстрація здійснюється при участі представників Підприємства та Абонента”.

Одночасно, у протоколі розбіжностей до договору №96 від 01.04.2008р. позивачем зазначено про виключення п.2.10 з тексту цього договору.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як встановлено судом, за змістом протоколу узгодження розбіжностей від 28.07.2008р. до договору №96 від 01.04.2008р. відповідач погодився з викладенням п.2.7 цього договору в редакції, яка була запропонована позивачем.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.181 Господарського кодексу України, за висновками суду, п.2.7 договору №96 від 01.04.2008р. був прийнятий в редакції позивача.

Одночасно, п.2.10 договору №96 від 01.04.2008р. у протоколі узгодження розбіжностей до договору відповідачем залишено в редакції, яка була викладена в тексті договору.

Згідно з поясненнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву від 03.09.2008р. №03/2/2551 та наданими у судовому засіданні 04.09.2008р., які у відповідності із ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України є доказами у справі, відповідач не прийняв п.2.10 в редакції, запропонованій позивачем, та не передав до суду розбіжності, які залишились неврегульованими.

Як наслідок, згідно вимог ст.181 Господарського кодексу України пропозиції позивача щодо виключення п.2.10 з тексту договору №96 від 01.04.2008р. також вважаються прийнятими.

З урахуванням вищевикладеного, за висновками суду, договір №96 від 01.04.2008р. про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення укладений між сторонами в редакції позивача.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При  цьому, згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що на момент звернення позивача до суду з позовом договір №96 від 01.04.2008р. був укладеним в редакції позивача, враховуючи недоведеність позивачем наявності у нього порушеного права на звернення до суду з вимогою про укладання спірного договору в редакції позивача, вимоги про зобов'язання відповідача укласти спірний договір з протоколом розбіжностей в редакції позивача підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  

                                                          ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства володарів квартир „Кіровець”, м.Кіровське до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Кіровського виробничого водопровідно-каналізаційного управління, м.Кіровське, про:

-          зобов'язання Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі Кіровського виробничого водопровідно-каналізаційного управління, м.Кіровське укласти договір про надання послуг по питному водопостачанню та водовідведенню №96 від 01.04.2008р. з протоколом розбіжностей в редакції Товариства володарів квартир „Кіровець”, м.Кіровське;

-          прийняти п.2.7 договору про надання послуг по питному водопостачанню та водовідведенню №96 від 01.04.2008р. шляхом викладення у наступній редакції: „Кількість води, що використовується абонентом, визначається по показникам поверенних водолічільників, що знаходяться на мережі Абонента. Проектування, монтаж та експлуатація вузлів обліку здійснюється у відповідності з вимогами ДБН по технічним вимогам підприємства. Прийом вузлів обліку в експлуатацію та їх реєстрація здійснюється при участі представників Підприємства та Абонента”;

-          виключення п.2.10 спірного договору з його тексту.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 15.09.2008р.

               Суддя                                                                                                            Левшина Г.В.