Рішення

від 15.09.2008 по справі 12/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

15.09.2008                                                                                       Справа  № 12/128

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.”, м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Атріум-2006”,             смт. Середнє Ужгородського району

про повернення наданого в оренду майна вартістю 28 953,24 грн.

                                Суддя    Тисянчин  В. М.

                    Представники:

Від позивача –Ляш Т. В., (представник за довіреністю від 10.06.2008 року)

Від відповідача –не з'явився (явка на розсуд сторін)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Атріум-2006”, смт. Середнє Ужгородського району про повернення наданого в оренду майна вартістю 28 953,24 грн.

          Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені                 ст. ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача настоює на повернені майна наданого в оренду та підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки органу держстатистики про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив.

                    Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.

          Повідомлення підтверджує завчасне вручення відповідачу 04.09.2008 року ухвали від 26.08.2008 року про порушення провадження у справі, де вказано про  місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).

                    Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.

Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості його участі в судовому засіданні.

До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні –завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 15.08.2007 року був укладений договір оренди майна, за яким позивач надав відповідачеві в тимчасове платне користування елементи будівельної опалубки, а саме:

-          опалубочна балка Н 20 ЄКО Р 2,45 М       - 8 шт.   –816,88 грн.;

-          опалубочна балка Н 20 Р 1,80 М                - 23 шт.  –1 149,54 грн.;

-          опалубочна балка Н 20 Р 3,60 М                - 12 шт.  –962,04 грн.;

-          опалубочна балка Н 20 Р 3,90 М                - 16 шт.  –2 077,60 грн.;

-          тренога                                                                 -  39 шт. –4 555,98 грн.;

-          головка, що опускається Н 20                     -  39 шт. –1 194,18 грн.;

-          стойка для перекриття ОЙРЕКС 20 350    - 57 шт.  –8 265 грн.;

-          головка, що утримується Н 20 DF              - 18 шт.  –368,82 грн.;

-          штабельний піддон Дока 1,55 0,85            - 2 шт.   –1 133,24 грн.;

-          балка Дока Н 20 ЄКО Р 3,3 М                     - 22 шт.  – 3 517,36 грн.;

-          решітчатий ящик Дока 1 700 800             -   1шт.   – 87,06 грн.

За накладними на переміщення майна № ДК-0002934 та ДК-0002935 від 20.08.2007 року спільно підписаними сторонами, здійснено передачу вищевказаного майна.

Пунктом 2.4 договору оренди визначено, що майно передається в тимчасове користування не менше ніж на тридцять календарних днів.  

Плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування і складає 4,2 % на місяць від загальної вартості майна переданого у тимчасове користування, що становить суму 3 163,43 грн., у тому числі ПДВ-527,24 грн. (п.3.1 договору).

Відтак, пунктом 10.1 договору вказано, що термін дії договору закінчився 20.09.2007 року. Проте відповідач орендоване майно не повернув і залишив його у власному користуванні.

Отже, відповідачем не повернуто орендоване майно.

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Статтею 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст. 785 ЦК України).

Пунктом 5.1 договору визначено, що після закінчення терміну дії договору, а також у випадку його дострокового припинення (розірвання), орендар протягом п'яти робочих днів, зобов'язаний повернути орендодавцеві прийняте у тимчасове користування майно очищене від сторонніх забруднень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно – державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

          Вирішуючи даний спір суд намагався дотримуватись процесуальних засад господарського судочинства, де у ст. 33 ГПК України визначено правила розподілу тягаря доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, кожна сторона повинна самостійно визначати предмет доказування, тобто коло фактів матеріально –правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. На склад цих фактів вказує норма матеріального права, яка визначає права і обов'язки сторін у конкретній справі. Відповідач має добросовісно відповідно до вимог ст. 22 ГПК України користуватися належними йому процесуальними правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати необхідні докази для обгрунтування своїх заперечень. Відповідно до вимог ст. 43  ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Тому мотиви рішення суду не дають підстав для висновку про неможливість подання відповідачем доказів на стадії розгляду справи цим судом.  

                   Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  повністю.

2.          Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю „Атріум-2006” (смт. Середнє Ужгородського району, вул. Церковна, 8; код 34278141) повернути товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20-а; код 30530955)  майно, а саме:

-          опалубочна балка Н 20 ЄКО Р 2,45 М       - 8 шт.   –816,88 грн.;

-  опалубочна балка Н 20 Р 1,80 М                - 23 шт.  –1 149,54 грн.;

-  опалубочна балка Н 20 Р 3,60 М                - 12 шт.  –962,04 грн.;

-  опалубочна балка Н 20 Р 3,90 М                - 16 шт.  –2 077,60 грн.;

-  тренога                                                                  -  39 шт. –4 555,98 грн.;

- головка, що опускається Н 20                    -  39 шт.  –1 194,18 грн.;

- стойка для перекриття ОЙРЕКС 20 350   - 57 шт.  – 8 265 грн.;

- головка, що утримується Н 20 DF             - 18 шт.   –368,82 грн.;

- штабельний піддон Дока 1,55 0,85           - 2 шт.    – 1 133,24 грн.;

- балка Дока Н 20 ЄКО Р 3,3 М                     - 22 шт.  – 3 517,36 грн.;

- решітчатий ящик Дока 1 700 800               -   1шт.   – 87,06 грн.

Видати наказ.

      3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Атріум-2006” (смт. Середнє Ужгородського району, вул. Церковна, 8; код 34278141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (м. Київ, проспект Героїв Сталінграда,  20-а; код 30530955) 289,53 (двісті вісімдесят дев'ять грн. 53 коп.) -  у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

        Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

       Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.