Рішення

від 16.09.2008 по справі 41/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/163

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.09.08 р.                                                                                                    Справа № 41/163                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора Великоновосілківського району в інтересах держави в особі Великоновосілківської районної державної адміністрації, смт. Велика Новосілка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор”, м. Донецьк

третя особа: Богатирська сільська рада Великоновосілківського району Донецької області, с. Богатир

про стягнення шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 3956,92 грн.

При участі представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи:  Афендіков О.С. - голова

в засіданні брали участь: прокурор Лисенко С.І.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Великоновосілківського району в інтересах держави в особі Великоновосілківської районної державної адміністрації, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” про стягнення шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 3956,92 грн., за участю третьої особи, Богатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, с. Богатир.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що протягом 2006-2007 років відповідач, що обробляє земельні паї мешканців, самовільно захопив та обробляв (засівав насінням соняшника) земельну ділянку площею 4,5284 га із земель запасу Богатирської сільської ради, розташовану за межами населеного пункту (поле колишнього КСП ім. Шевченка, лот № 27); після зібраного врожаю на зазначеній земельній ділянці залишились рештки пожнивних залишків соняшника.

Прокурором зазначено, що відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, було зроблено розрахунок заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та, відповідно до наведеного розрахунку, розмір шкоди склав 3956,92 грн.

Третьою особою, Богатирською сільською радою Великоновосілківського району Донецької області, в судовому засіданні підтверджено обставини, викладені прокурором у позові.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор”, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.02.2005 року, внесений до ЄДРПОУ за кодом 33417406.

Листом від 17.09.2007 року № 89 голова Богатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області повідомив прокурора Великоновосілківського району про те, що на протязі двох років (2006-2007), на території сільської ради на землях резервного фонду, Лот 27, пасовище 6,56 га колишнього КВС ім. Шевченка, за межами населеного пункту, ТОВ „Компанія „Фактор”, інтереси якого представляє гр. Ліпко Віталій Володимирович, самовільно захоплено наведену ділянку, обидва роки гр. Ліпко В.В. на цій землі вирощує соняшник, від розробки проекту відводу землі відмовляється.

01.11.2007 року Агрономом ТОВ „Компанія „Фактор”, громадянином Ліпко В.В. начальнику Мар'їнського міжрайонного відділу управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області надані письмові пояснення про те, що з 2005 року землевпорядникам Богатирської сільської ради підготовлюється клопотання про оренду пасовищ в розмірі 6,56 га, проте, землевпорядником було відмовлено в здійсненні будь-яких дій та направлено гр. Ліпко В.В. до Управління сільськогосподарського господарства для укладення договору оренди землі на 6,56 га.

19.01.2008 року комісією у складі Богатирського сільського голови, землевпорядника, голови ради ветеранів, було обстежено земельну ділянку в полі колишнього КСП ім. Шевченка, Лот № 27, позначений на карті площею 6,56 га на предмет посіву та збирання сільськогосподарських культур, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 19.01.2008 року. В результаті дослідження було встановлено факт посіву та збирання соняшника на площі 5-6 га (візуально) в 2007 році.

Згідно акту від 01.02.2008 року обстеження земельної ділянки, проведеного помічником прокурора Великоновосілківського району спільно з в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Великоновосілківському районі та Богатирським сільським головою, в результаті обстеження встановлено, що земельна ділянка, яка розташована в північній частині від с. Олексіївка і межує з земельним частками: з західної сторони – з земельними частками №№ 625, 626; з південної сторони – з земельною часткою № 606, з західної сторони – з лісосмугою, з північної сторони – з землями запасу сільськогосподарського призначення, використовувалась як рілля. Земельна ділянка відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення. Площа земельної ділянки, згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток складає 6,56 га. На момент обстеження на земельній ділянці знаходяться залишки соняшника, ділянка знаходиться в незораному стані, площа земельної ділянки, на якій знаходяться зазначені рештки соняшника, згідно натурного обміру, складає 4,5 га. Правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку, згідно даних земельного кадастру районного відділу земельних ресурсів у Великоновосілківському районі Донецької області відсутні, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

14.02.2008 року головним спеціалістом – державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Мар'їнського міжрайонного відділу, помічником прокурора Великоновосілківського району, головою Богатирської сільської ради, з в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Великоновосілківському районі, начальника Великоновосілківського районного відділу ДРФ „ЦГЗК” проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами с. Шевченко Богатирської сільської ради, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 14.02.2008 року № 5.

В результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка (пасовища) загальною площею 6,56 га частково розорана на площі 4,5284 га – землі запасу Богатирської сільської ради, на земельній ділянці після зібраного врожаю залишились  рештки поживних залишків соняшника.

Великоновосілківським РВ УМВС України в Донецькій області за фактом незаконного захвату земельних ділянок на території Богатирської селищної ради було проведено перевірку в порядку ст. 97 КПК України та постановою від 23.02.2008 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом самовільного захвату земельної ділянки у відношенні гр. Ліпко В.В. за ознаками злочину, передбаченого ст. 197-1 Кримінального кодексу України, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, ст. 11 ч. 2 КК України за малозначністю.

Згідно із наведеною постановою, в ході проведено перевірки було встановлено, що  гр. Ліпко В.В., що працює у компанії „Фактор” м. Донецька, та займається обробкою земельних паїв, що орендуються у мешканців с. Олексіївка, в 2006 та 2007 роках самовільно використовував земельну ділянку, яка відноситься до земель запасу Богатирської селищної ради площею 4,52 га, на якій гр. Ліпко В.В. вирощував соняшник.  

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні  відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках – районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів визначаються договором після звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням, до якого додаються документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна рада розглядає клопотання і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Цей проект погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органом, органами архітектури і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи, подається до відповідної ради, яка його розглядає та приймає рішення про надання земельної ділянки.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється   (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право   оренди   землі   оформляється   договором,   який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як підтверджується матеріалами справи, підтверджено прокурором, представником Богатирської сільської ради та встановлено судом, протягом 2006-2007 років відповідачем самовільно використовувалась спірна земельна ділянка, на якій здійснювався посів та збирання соняшника, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснюється без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, головним спеціалістом Мар'їнського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на території Богатирської сільської ради, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди склав 3956,92 грн.

Як зазначалось, судом встановлено самовільне зайняття саме відповідачем спірної земельної ділянки на території Богатирської сільської ради.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.

Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Земельна ділянка, зайнята відповідачем, є державною власністю, суб'єктом права якої з метою його захисту, згідно п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, виступає Великоновосілківська районна державна адміністрація.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки,  заподіяно шкоду, розмір якої складає 3956,92 грн.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Таким  чином, суд вважає позовні вимоги пролкурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 116, 123, 125, 126, 156, 211 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 2, 5  Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Великоновосілківського району в інтересах держави в особі Великоновосілківської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” про стягнення шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 3956,92 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” (83029, м. Донецьк, вул. Світлого Путі, 12, ЄДРПОУ 33417406) на користь Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області (85500, смт. Велика Новосілка, вул. Жовтнева, 34, ЄДРПОУ 05419867) шкоду, спричинену самовільним зайняттям земельної ділянки, у розмірі 3956,92 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” (83029, м. Донецьк, вул. Світлого Путі, 12, ЄДРПОУ 33417406) на користь Державного бюджету України  державне  мито  в  розмірі 102 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Фактор” (83029, м. Донецьк, вул. Світлого Путі, 12, ЄДРПОУ 33417406) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

               Суддя