Рішення

від 16.09.2008 по справі 17/120-2927

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/120-2927

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2008 р.Справа № 17/120-2927

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

Розглянув справу

За позовом Спільного малого підприємства «КОВОТА», м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль», м. Тернопіль

за участю представників сторін:   

позивача:  Дулачик Г.М., довіреність №355 від 15.09.08 р.;

відповідача:  Сольський В.В., юрисконсульт, довіреність №76 від 22.07.08р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено належні їм процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного письмового клопотання сторін.

Позивач - Спільне мале підприємство «КОВОТА», м. Тернопіль звернувся до господарського суду 28.08.08р. (згідно штампу на поштовому конверті) з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброслав-Тернопіль», м. Тернопіль, про стягнення 3471,84 грн. боргу за поставлений товар (пакувальні матеріали), 460,37 грн. інфляційних втрат та 62,49 грн. - трьох відсотків річних, в загальній сумі 3994,70 грн.

Позов обґрунтовується копією видаткової накладної № КВ-0000026 від 14.01.08р.; копією податкової накладної №26 від 14.01.08р.; копією рахунку-фактури №38/01 від 14.01.08р.; копією довіреності серії ЯОС №980306 від 14.01.08р.; копією акту звірки розрахунків між сторонами за лютий 2008 року; копією банківської виписки Філії «Відділення Промінвестбанку м. Тернопіль»від 03.04.08р.; копіями листів від 15.02.08р., №143 від 07.04.08р., №258 від 26.06.08р.; копією претензії №03/07/08 від 11.07.08р.; розрахунком індексу інфляції та 3% річних; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 04.09.08р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.09.08р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та подав на вимогу суду докази вручення відповідачу вимоги про сплату боргу № бн від 15.02.08р. –повідомлення про вручення поштового відправлення №223854 та №2232846.

Відповідач судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов позовні вимоги заперечує в  частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих до 24.07.08р., посилаючись на норми ч.2 ст. 530 ЦК України та стверджує, що позивачем надіслано претензію про сплату боргу лише 24.07.08р., а тому правомірними вважає нарахування збитків від інфляції та відсотків річних після 24.07.08р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, господарський суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 14.01.2008р. передано відповідачу товар (стрічки скотч, пакети  фасув., пакети майка та пакети хартман) на загальну суму 3471,84 грн.., який останнім прийнято згідно видаткової накладної № КВ-0000026 від 14.01.08р. через свого представника Дергунова Д.П., який діяв на підставі виданої довіреності на отримання товару серії ЯОС №980306 від 14.01.08р., про що свідчать підписи представників сторін на даній накладній та довіреності, котрі скріплені печатками юридичних осіб.

Надіслані на адресу відповідача листи від 15.02.08р. (вручено  19.02.08р.), №143 від 07.04.08р., №258 від 26.06.08р., претензія №03/07/08 від 11.07.08р. (вручена 17.07.08р.) з вимогою негайно оплатити вартість отриманого товару, відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Як стверджує Позивач, ТОВ «Доброслав-Тернопіль»порушило господарське зобов'язання, адже станом на день оформлення позовної заяви (27.08.2008р.) борг Відповідача становить  3471,84 грн. На момент розгляду справи заборгованість не погашена.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

Так, статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.  

Як визначається ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів  цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № КВ-0000026 від 14.01.08р., рахунком–фактурою №38/01 від 14.01.08р., податковою накладною №26 від 14.01.08р. та довіреністю про отримання товару серії ЯОС №980306 від 14.01.08р., та визнано відповідачем у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву №126/2008 від 11.09.08р.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Оцінюючи обґрунтованість   позову  у   частині  стягнення  3471,84 грн. боргу з підстав  невиконання ТОВ “Доброслав-Тернопіль”  зобов'язань з оплати  за переданий йому у власність підставі накладної № КВ-0000026   від 14 січня 2008 р.  товар,  суд виходить з такого.

Позивачем  на доведення  цих  вимог  представлена  накладна  на суму 3471,84 грн. із зазначенням  назви товару (4 позиції),  його ціни та виміру, кількості,  на якій проставлено  підпис особи Товариства (Дергунов Д.П.), що свідчить про отримання зазначеного товару.

У свою чергу, Відповідач  факт  отримання  ТОВ «Доброслав-Тернопіль» стрічок, пакетів  не заперечив, а навпаки визнав. У зв»язку з встановленими обставинами та на підставі наявних у справі документів суд приходить до висновку, що удійності  між сторонами  виникли  цивільно-правові відносини  з продажу товару на загальну суму 3471,84 грн.

Суд погоджується  з доводами  Відповідача  про те, що  строку оплати  за товар  сторони  не  визначили,  а тому,   за правилами   ст.  530 ЦК України, обов'язок оплатити  вартість  проданих стрічок та пакетів  у Відповідача у семиденний строк пов'язується з правом  кредитора вимагати   його виконання у будь-який час.   

Таку вимогу кредитор  направив  боржнику 15 лютого 2008 р. , про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 223854 та 2232846, оригінали яких знаходяться в справі.

Утім,  Відповідач  вимогу  кредитора  не виконав,  доказів,  що підтверджують  виконання  Відповідачем оплати вартості  переданого  йому  товару  та відновлення тим самим порушених  майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом,  суду не надав,  тому  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з Відповідача  3471,84 грн.  заборгованості за переданий  йому  у  січні 2008 р.  Позивачем товар.

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення 460,37 грн. інфляційних втрат та 62,49 грн. - трьох відсотків річних та наданий на їх підтвердження розрахунок, зважаючи на заперечення відповідача в цій частині позову, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст.  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужими коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.

Позивач  визначив  період,  з 15.01.2008 р. по  27.08.2008 р.,  впродовж  якого  нараховував   Відповідачу  3% річних  з простроченої  суми   3471,84  грн., та інфляційні витрати з 15.01.2008 р. по 31.07.2008 р.  у той час,  коли  вимога про сплату вартості переданого ним товару  отримана Відповідачем 19 лютого 2008 року.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, суд прийшов до переконання про  правомірність вимог  на суму  51,79 грн., нарахованих за період з 27 лютого 2008 р. по 27 серпня 2008р.

Також правомірними є вимоги позивача щодо стягнення  303,09 грн.  інфляційних збитків за період з березня 2008 р. по липень 2008 року включно, оскільки ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГК України

Щодо стягнення 157,28 грн. інфляційних нарахувань та 10,70 грн. –3% річних, суд відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю заявлених сум та безпідставністю їх нарахування.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 3826,72 грн., з яких: 3471,84 грн. основного боргу, 303,09 грн. інфляційних нарахувань та 51,79 грн. –3% річних як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 16.09.2008 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 59, 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доброслав-Тернопіль”, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, вул. Промислова, 1, ідентифікаційний код 33282246 –3471,84 грн. основного боргу, 303,09 грн. інфляційних втрат, 51,79 грн. –3% річних та 210,75 грн. судових витрат на користь Спільного малого підприємства «КОВОТА», м. Тернопіль, просп. Злуки, 31/42, ідентифікаційний номер 14028887.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_19_”вересня___2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя