Рішення

від 12.01.2012 по справі 5021/24/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.12

          Справа № 5021/24/12.

 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Тростянецький млин», м. Тростянець

про визнання права власності

                                                                                            СУДДЯ КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з‘явився;

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд визнати право власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на майно придбане за договором купівлі-продажу майна № 06/03-08 від 06.03.2008 року, а саме:

-          частину майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з наступних споруд :

1.          прохідна літера на генеральному плані «В» та «в» загальною площею 67,7 кв.м;

2.          ангар літера на генеральному плані «Ж» загальною площею 522,0 кв.м;

3.          навіс літера на генеральному плані «К» загальною площею 80,1 кв.м;

4.          залізнична колія літера на генеральному плані «№5» довжиною 147 м/п;

5.          вбиральня на генеральному плані «Л» загальною площею 4,4 кв.м;

6.          ворота металеві на генеральному плані № 1-№ 3 загальною площею 26,9 кв.м;

7.          прибудова на генеральному плані «б» загальною площею 50 кв.м;

8.          огорожа на генеральному плані №2-№4.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив:

06.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна № 06/03-08 (надалі - Договір), відповідно до умова якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві частину майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з наступних споруд:

1.          прохідна літера на генеральному плані «В» та «в» загальною площею 67,7 кв.м;

2.          ангар літера на генеральному плані «Ж» загальною площею 522,0 кв.м;

3.          навіс літера на генеральному плані «К» загальною площею 80,1 кв.м;

4.          залізнична колія літера на генеральному плані «№5» довжиною 147 м/п;

5.          вбиральня на генеральному плані «Л» загальною площею 4,4 кв.м;

6.          ворота металеві на генеральному плані № 1-№ 3 загальною площею 26,9 кв.м;

7.          прибудова на генеральному плані «б» загальною площею 50 кв.м;

8.          огорожа на генеральному плані № 2-№4, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти зазначений об'єкт і сплатити продавцеві (відповідачу) договірну ціну за нього.

Відповідно до п. 1.9 Договору договірна ціна об'єкта становить 50 000 грн.

Позивач зазначив, що вказана ціна об'єкта була сплачена відповідачу 07.03.2008 року та 10.03.2008 року, що підтверджено квитанціями до прибутково касових ордерів № 43, № 55 та актом приймання передачі майнового комплексу від 10.03.2008 року.

Позивач зазначив, що 22.03.2008 року запропонував відповідачу нотаріально посвідчити договір, відповідно до вимог чинного законодавства. Проте, відповідач не надав відповіді на вказане звернення позивача.

Позивач вважає, що сторони Договору досягли домовленості щодо всіх істотних умов договору, що підтверджено фактом підписання Договору, акту приймання-передачі об'єкта та фактом повного виконання позивачем умов договору стосовно оплати придбаного майна.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 01.04.2011 року між Тростянецькою міською радою та позивачем було укладено Договір оренди землі № 102, відповідно до умов якого позивачу в оренду передано земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2, площею 21 000 кв.м для розміщення та обслуговування нежитлових будівель та нежитлових приміщень перевалочного пункту. 01.04.2011 року між сторонами договору оренди було укладено Акт приймання-передачі вищевказаної земельної ділянки.

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на частину майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з споруд перерахованих вище.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне: власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

Ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було отримано спірне майно, що підтверджено актом прийому-передачі майна від 10.03.2008 року.

Відповідно п. 3, ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, а саме право власності на нерухоме майно.  В свою чергу правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до закону.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Таким чином, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні з позовом, було подано суду Квитанцію № 391220033 від 12.12.2011 року про сплату судового збору в розмірі 1 506 грн. 00 коп., відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», тобто за подання позовної заяви майнового характеру, за яку, відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено сплату судового збору в розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В свою чергу 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати становить 1 609 грн. 50 коп., а не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат – 64 380 грн. 00 коп.

Отже, враховуючи той факт, що при поданні позову позивачем було сплачено 1 506 грн. 00 коп., позивач має доплатити 103 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» від 06.10.2011 року № 3828-VІ судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2.  Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) право власності на частину майнового комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що складається з наступних споруд:

1.          прохідна літера на генеральному плані «В» та «в» загальною площею 67,7 кв.м;

2.          ангар літера на генеральному плані «Ж» загальною площею 522,0 кв.м;

3.          навіс літера на генеральному плані «К» загальною площею 80,1 кв.м;

4.          залізнична колія літера на генеральному плані «№5» довжиною 147 м/п;

5.          вбиральня на генеральному плані «Л» загальною площею 4,4 кв.м;

6.          ворота металеві на генеральному плані № 1-№ 3 загальною площею 26,9 кв.м;

7.          прибудова на генеральному плані «б» загальною площею 50 кв.м;

8.          огорожа на генеральному плані № 2-№4

        3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31213206700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код ОКПО 23636315, код ЄДРПОУ 03500016, п.  2.1, код 22030001) 103 грн. 50 коп. судового збору.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Тростянецький млин» (42600, Сумська область, м. Тростянець, пров. Гаївський, 1-а, код ЄДРПОУ 32118073) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

6. Видати накази після набранням рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                О.В. КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 16.01.2012 року.