Постанова

від 10.01.2012 по справі 25/60-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/60-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2012 року                                    Справа №  25/60-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Головко В.Г., Стрелець Т.Г.

при секретарі судового засідання       Ревковій Г.О.

за участю прокурора - Бєлік В.О.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Самарського району м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008р. у справі

за позовом         Громадської організації “Дніпро”

до  відповідача  Дніпропетровської міської ради

          про визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

    20.12.2007р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов громадської організації “Дніпро” (далі ГО “Дніпро”) про визнання права власності на об'єкти нерухомості. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на отриманій в оренду земельній ділянці ГО “Дніпро”, без узгодження з відповідним органом місцевого самоврядування, було самовільно збудовано нерухоме майно. В зв'язку з тим, що приміщення збудовано без порушень будівельних норм, а відповідачем надано позивачу право користування земельною ділянкою, ГО “Дніпро” просило визнати за ним право власності на об'єкти нерухомості без акту введення в експлуатацію.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008р. (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено.

     Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська вступив у справу шляхом подання апеляційної скарги, в якій,  посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що спірне майно не було введено в експлуатацію.

    Відповідач просив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 29.09.1999р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1965м2, розташованою за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська,1 строком на 10 років по фактичному розміщенню причалу. В подальшому адресу земельної ділянки було змінено на вул. Кантемирівську,1д (а.с.9-12).

    На протязі дії договору оренди позивачем самочинно та без узгодження з відповідним органом місцевого самоврядування, було здійснено будівельні роботи з реконструкції та добудові причалу, внаслідок чого виникли об'єкти нерухомості, перелічені у технічному плані БТІ (а.с.13-17).

    Спірні правовідносини на час розгляду справи в суді  першої інстанції регламентувались Законами України "Про основи містобудування", “Про планування і забудову територій“, “Про архітектурну діяльність”, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (затв. постановою КМУ від 22.12.2004 р. N1243) та відповідними положеннями Цивільного Кодексу України.

    Відповідно до частини 1 ст.23 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, що діяла на час розгляду справи в суді першої інстанції) забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

    Таким чином, терміном "будівництво" охоплюється як будівництво нових об'єктів так і реконструкція чи перепланування існуючих об'єктів містобудування.

    В силу приписів частин 1 - 5 ст. 376 Цивільного кодексу України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник або користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

    В той же час, позивач здійснив самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, оскільки,  як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка по вул. Гаванська,1 призначена для обслуговування причалу. Рішення під відведення земельної ділянки для розміщення самовільно збудованих об'єктів нерухомості Дніпропетровська міська рада не приймала, відповідного договору оренди з позивачем не укладала, з заявою про введення спірного об'єкту нерухомості в експлуатацію ГО “Дніпро” не зверталось.

     Таким чином, суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позову

    Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірні об'єкти знаходяться в межах прибережної захисної смуги, що, відповідно до приписів ст.88,89 Водного Кодексу України, унеможливлює задоволення позову.

  Враховуючи наведене колегія суддів вважає що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу прокурора Самарського району м. Дніпропетровська задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2008р. скасувати.

    В задоволенні позову громадської організації “Дніпро” відмовити.

    Стягнути з громадської організації “Дніпро” (49912, м.Дніпропетровськ, вул.Гаванська, 1а, ЄДРПОУ 25724839) до державного бюджету 42грн.50коп. державного мита.

    Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

    Головуючий                                                                                                    А.О. Логвиненко

   Суддя                                                                                                              В.Г. Головко

   Суддя                                                                                                              Т.Г. Стрелець