Постанова

від 24.10.2011 по справі 2а-0770/2774/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-0770/2774/11

рядок статзвіту –8.1.5

код -  01  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   24 жовтня 2011 року                                                                   м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Приватного підприємства "Дерево-продукт" про стягнення заборгованості в сумі 850,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - суб'єкт владних повноважень - Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Дерево-продукт" про стягнення заборгованості у сумі 850, 00 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим  платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи сторони у судове засідання не з'явилися.

Однак, 07 вересня 2011 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про  розгляд справи за наявними  письмовими доказами. Як вбачається зі змісту поданого клопотання, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість  розгляду даної справи в порядку письмового провадження,  на підставі наявних  у справі доказів.

          Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  приходить до наступного висновку.

          Судом встановлено, що приватне підприємство "Дерево-продукт" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ужгороді Закарпатській області, що підтверджується довідкою № 31333 від 21 липня 2008 року (а.с. 8).

          Як встановлено із матеріалів справи, відповідач не сплатив у належні  строки податкове зобов'язання  по податку на додану вартість у сумі 850,00 грн.

          Так, 21 грудня 2010 року працівниками Державної податкової  інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області проведено перевірку з питання своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року приватного підприємства "Дерево-продукт". В результаті проведеної перевірки виявлено порушення  пп. 4.1.4 п. 41. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", про що складено  акт № 4409/15-2 від 21 грудня 2010 року (а.с. 9).

          На підставі вищевказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області винесено податкове повідомлення - рішення, а саме - № 000007164/0 від 26 січня 2011 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 850,00 грн.

          Податкові зобов'язання платника податків, нараховані контролюючим органом  відповідно до  п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважається узгодженим  у день отримання  платником податків  податкового повідомлення - рішення, за винятком випадків, визначених  пп. 5.2.2  ст. 5 цього Закону. Вказане податкове повідомлення - рішення направлялося  відповідачу засобами  поштового зв'язку, однак лист з відміткою "за закінченням терміну зберігання" повернувся на адресу інспекції. У відповідності до вимог  ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядку  направлення органами  державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій податкове повідомлення - рішення № було розміщено на дошці  податкових оголошень, про що свідчить акт № 133/15-2 від 09 березня 2011 року (а.с. 11).

          Вищевказане податкове повідомлення - рішення не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже таке є узгодженими відповідно до ст. 5  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

          Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення  податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами визначеними  у пп. "а" - "в"  пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 платник податків  зобов'язаний погасити нараховану суму податкового  повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

          Згідно пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума  податкового зобов'язання, не  сплачена  платником податків у визначені  Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

          Оскільки, відповідачем не було сплачено узгоджену суму податкового боргу у  встановлені строки, то Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області, у відповідності до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на адресу відповідача було направлено  податкову вимогу № 1/57 від 08 липня 2010 року та № 2/770 від 01 жовтня 2010 року.

          Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, одним із обов'язків  є обов'язок сплачувати  податки і збори в строки  та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами  з питань митної справи.

          У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної  податкової служби мають право  застосовувати  до платників  податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати  до бюджетів  та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми  простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою  (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим  державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або  під державну (місцеву) гарантію,  а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.

          Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо  грошове зобов'язання нараховане  контролюючим органом до закінчення  строку  давності визначеного  у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні  такого грошового  зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо  платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються  до повного погашення  такого платежу або визнання  боргу безнадійним.

          Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника  податків і на користь  держави заходи щодо  погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які  перебувають у його власності, а в разі  їх недостатності - шляхом  продажу майна такого платника  податків, яке перебуває у податковій заставі.

          Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу передбачено, що стягнення коштів  з рахунків платника  податків у банках, обслуговуючого  такого платника  податків, здійснюється  за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу  або його частини.

          П. 11 ст. 10 Закону України "Про державну  податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до  судів  позови до підприємств, установ, організацій та громадян  про визнання угод недійсними і стягнення  в доход держави  коштів, одержаних ними  за такими  угодами, а в інших випадках - коштів,  одержаних  без установлених  законом  підстав, а також про  стягнення заборгованості  перед бюджетами  і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

          Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України з відповідача не стягуються.          

          Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ужгороді  Закарпатській області - задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків: 26003015140534 АТ "КомІнвестБанк" 312248 USD,  26003015140534 АТ "КомІнвестБанк" 312248 EUR; 26002015000534 АТ "КомІнвестБанк" 312248 UAH відповідача –приватного підприємства "Дерево-продукт" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Нова, буд. 22, код ЄДРПОУ - 36055054) на  користь державного бюджету  податковий борг по податку на додану вартість у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

3. Копію постанови надіслати Державній податковій інспекції у м. Ужгороді, для виконання та відповідачу -  для відома.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                     Андрійцьо В.Д.