Постанова

від 22.11.2011 по справі 2а-15234/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 22 листопада 2011 року           16:00           № 2а-15234/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до

 Приватного підприємства "Юланті"

про

 стягнення заборгованості у розмірі  680,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Юланті»(далі –відповідач, ПП «Юланті») про стягнення заборгованості у розмірі 680,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ПП «Юланті»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «Юланті»(код за ЄДРПОУ 33634527) зареєстроване як юридична особа Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.08.2005 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 02.08.2005 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.10.2011 року та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП № 1010/14/19-10432 від 03.08.2005 року.

Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 680,00 грн., яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, за результатами якої було складено Акт № 1151-15/33634527 від 24.03.2011 року. Вказаним актом встановлено порушення позивачем строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість за І –ІV квартал 2010 року.

07 квітня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення –рішення № 006541520/0, яким до відповідача за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 680,00 грн.

Cуд зазначає, що вказане рішення було прийнято після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України (далі – ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів,  зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, тому правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 006541520/0 від 07.04.2011 р. було надіслано відповідачу поштою, однак було повернуто поштовим відділенням 11.04.2011 року через відсутність відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту та актом про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків від 15.04.2011 року № 354.

За таких обставин, в силу положень абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 006541520/0 від 07.04.2011 р. вважається врученим врученим відповідачу 11.04.2011 р.

Відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України податкові зобов'язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.04.2011 р. № 0006541520/0 в адміністративному або судовому порядку відповідач не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобов'язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважається узгодженим.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач не надав суду доказів сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 006541520/0 від 07.04.2011 року.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання, яке фактично узгоджене відповідачем, не було погашене протягом граничного строку, воно відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу № 1051 від 04.05.2011 р. на суму 680,00 грн.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу поштою, однак повернута поштовим відділенням 18.05.2011 року у зв'язку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту та актом про неможливість вручення податкової вимоги платнику податків № 47 від 18.05.2011 року.

В силу положень абз. 2 п. 59.1. ст. 59 ПК України вищевказана податкова вимога вважається врученою відповідачу 18.05.2011 року.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 680,00 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юланті» (код ЄДРПОУ 33634527, адреса: 02105, м. Київ, вул. Тампере, 13-Б, оф. 318) на користь Державного бюджету України ( на рахунок № 34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) заборгованість у розмірі 680,00 гривень (шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями    183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій