Постанова

від 29.11.2011 по справі 2а-15940/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 листопада 2011 року           16:15           № 2а-15940/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді - Патратій О.В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до

 Приватного підприємства "Тіамат Груп"

про

 стягнення заборгованості  у розмірі 3000,73 грн

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Тіамат Груп»(далі –відповідач, ПП «Тіамат Груп») про стягнення заборгованості у розмірі 3 000,73 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження була направлена відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою.

У строк, встановлений частиною 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «Тіамат Груп»(код за ЄДРПОУ 35012397) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 04 квітня 2007 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.2011 р. та довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 6586/14/29-13274 від  05.04.2007 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 3 000,73  грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2008 р. № 0009941520/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 140,00 гривень за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (несвоєчасна сплата податку на додану вартість за листопад 2007 року);

- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2008 р. № 0009951520/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 87,40 гривень за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (несвоєчасна сплата податку на додану вартість за грудень 2007 р.);

- податкового повідомлення-рішення від 23.07.2008 р. № 0009961520/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 76,30 гривень за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (несвоєчасна сплата податку на додану вартість за січень 2008 року);

- податкового повідомлення-рішення від 02.04.2009 р. № 0007981520/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 1360,00 гривень за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за травень-грудень 2008 року);

- податкового повідомлення-рішення від 03.07.2009 р. № 00143711520/0, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у розмірі 680,00 гривень за порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень-квітень 2009 року);

- самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2008р. № 13475, в якій відповідачем визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за лютий 2008 року у розмірі 1 380,00 грн.

Враховуючи те, що податкові зобов'язання відповідача виникли у період, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Пунктом п. 5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення надсилались відповідачу поштою, однак були повернуті поштовим відділенням через неможливість вручення, про що були складені акти про встановлення факту невручення податкових повідомлень-рішень № 1046 від 15.09.2008 р., № 1093 від 08.07.2009р. та № 1112 від 10.07.2009 р.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов'язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов'язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням та податковою декларацією є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень) та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобов'язання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи податкові зобов'язання по податку на додану вартість  були погашені відповідачем частково –у розмірі 762,95 грн. за рахунок існуючої переплати.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 3 000,73 гривень (140,00 грн. + 87,40 грн. + 1 360,00 грн. + 680,00 грн. + 1 380,00 грн. –762,95 грн. = 3 000,73 грн.).

Оскільки вищевказані суми податкових зобов'язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов'язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкові повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3020 від 04.12.2007 р. на суму 1 632,00 грн. та другу податкову вимогу № 2/357 від 17.04.2008 р. на суму 2 624,43 грн.

Перша податкова вимога була вручена відповідачу 18.01.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а друга податкова вимога була повернута поштовим відділенням у зв'язку із неможливістю вручення, у зв'язку з чим розміщена податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом про розміщення на дошці податкових оголошень № 37 від 14.06.2008 року.  

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 3 000,73 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тіамат Груп» (код ЄДРПОУ 35012397, адреса: 02192, м. Київ, бул. Дарницький, 19, кв. 28) заборгованість у розмірі 3 000,73 гривень (три тисячі гривень 73 коп.) на користь Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 24258039, р/р 34122999700005, одержувач УДК у Дніпровському районі м. Києва, банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 1832, 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій