Постанова

від 29.11.2011 по справі 2а-10148/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2011 року 15:35 № 2а-10148/11/2670

Окружний адміністративни й суд м. Києва у складі: голову ючого судді Патратій О.В. за уч астю секретаря судового засі дання Сервачинської І.М. та пр едставників сторін:

від позивача - Скочило Ю.В.

від відповідача - Бори сова І.І.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу

за позовом Приватного підприємства «Епіцентр»

до Державної податкової інс пекції у Солом' янському рай оні міста Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повід омлень-рішень від 04 лютого 2011 р оку № 0000222308/0, № 0000232308/0, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністра тивного суду м. Києва звернул ось Приватне підприємство «Е піцентр»(далі - позивач, ПП «Еп іцентр») з позовом до Державн ої податкової інспекції у Со лом' янському районі міста К иєва (далі - відповідач), в яко му просило визнати протиправ ними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 лю того 2011 року № 0000222308/0, № 0000232308/0.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 01 серпня 2011 року відкрито прова дження в адміністративній сп раві № 2а-10148/11/2670 та призначено сп раву до судового розгляду.

В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на те, що оскаржуваними рішення ми відповідачем було безпідс тавно визначено податкові зо бов' язання по податку на пр ибуток у розмірі 73 288,00 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 29 832,00 грн., які ґрунтуют ься на помилкових висновках податкового органу про: (1) нео бхідність включення до склад у валового доходу заборгован ості перед ТОВ «Пласт»в розм ірі 57 596,00 грн., за якою минув стро к позовної давності (позивач зазначав, що вказана заборго ваність перетворилась у векс ельну, за якою відлік строк по зовної давності почнеться 08.09 .2011 р.); (2) відсутність підстав дл я віднесення до складу валов их витрат витрат, понесених з а договорами з ПП «Охторг»та ТОВ «Укрземстрой»на загальн у суму 119 331,00 грн. та безпідставн ість формування податкового кредиту за вказаними операц іями у загальному розмірі 23 865, 80 грн. (оскільки понесені витр ати, на переконання позивача , пов' язані з його господарс ькою діяльністю та підтвердж уються належним чином оформл еними первинними документам и, а податковий кредит сформо вано на підставі податкових накладних, складених з дотри манням вимог закону).

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав повністю та про сив позов задовольнити з під став, викладених у позовній з аяві.

Відповідач проти позову з аперечував, обґрунтовуючи за перечення тим, що під час пере вірки було виявлено порушенн я позивачем п. 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств», п п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість ».

Виявлені порушення стали підставою для донарахування позивачу податкових зобов' язань з податку на додану вар тість у розмірі 23 866,00 грн. та по п одатку на прибуток у розмірі 58 631,00 грн., а також для застосува ння штрафних (фінансових) сан кцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Пода ткового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, в ідповідач вважає позовні вим оги необґрунтованими та прос ить суд відмовити у їх задово ленні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС Украї ни в судовому засіданні 29 лист опада 2011 року проголошено вст упну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, за слухавши пояснення представ ників сторін, всебічно і повн о з' ясувавши всі фактичні о бставини, що мають значення д ля вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підпр иємство «Епіцентр»зареєстр оване в якості юридичної осо би 10.04.2000 р. Солом' янською район ною в м. Києві державною адмін істрацією, включено до Єдино го державного реєстру підпри ємств та організацій України за № 30785716, зареєстроване в якост і платника податку на додану вартість на підставі свідоц тва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36085127.

Відповідач - Державна подат кова інспекція у Солом' янсь кому районі міста Києва є суб ' єктом владних повноважень , якій в даних правовідносина х реалізує надані йому Подат ковим кодексом України та За коном України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.11.2010 року по 1 7.01.2011 року ДПІ у Солом' янськом у районі м. Києва було проведе но планову виїзну перевірку ПП «Епіцентр»з питань дотрим ання вимог податкового та ва лютного законодавства за пер іод з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., за результа тами якої було складено акт № 360/23-08/30785716 від 24.01.2011 року (далі по тек сту - Акт перевірки, Акт).

На підставі вказаного Акту перевірки 04 лютого 2011 року ДПІ в Солом' янському районі м. К иєва було прийнято наступні податкові повідомлення-ріше ння:

- № 0000222308/0, яким позивачу з а порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР було нараховано податкове зо бов' язання за платежем «под аток на додану вартість»у ро змірі 29 832,00 грн., з яких 23 866,00 грн. ос новного платежу та 5 966,00 грн. - шт рафних (фінансових) санкцій;

- № 0000232308/0, яким позивачу з а порушення п. 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств»ві д 28.12.1994 р. № 334/94-ВР нараховано пода ткове зобов' язання за плате жем «податок на прибуток» у р озмірі 73 288,00 грн., з яких 58 631,00 грн. о сновного платежу та 14 657,00 грн. - ш трафних (фінансових) санкцій .

Вказані рішення були оскар жені позивачем в адміністрат ивному порядку.

За результатами розгляду с карг позивача рішенням ДПА у м. Києві № 4013/10/25-114 від 14.04.2011 та рішен ням ДПА України № 11270/6/25-0115 від 17.06.2011 року скарги позивача була за лишені без задоволення, а под аткові повідомлення-рішення - залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою визначенн я позивачу вказаних вище сум податкових зобов' язань (з у рахуванням штрафних (фінансо вих) санкцій) були висновку по даткового органу про порушен ня позивачем:

- пункту 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст .4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про о податкування прибутку підпр иємств», яке полягало заниже нні валового доходу за 4 кварт ал 2007 року на 57 596,09 грн. на вартіст ь безоплатно отриманих товар ів, та, відповідно, до завищенн я валових витрат на вартість оприбуткованого товару.

- абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств», підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість», я ке полягало у завищенні вало вих витрат на суму 119 331,00 грн. та п одаткового кредиту у розмірі 23 865,80 грн. внаслідок формування валових витрат та податково го кредиту на наслідками опе рацій з придбання товарно-ма теріальних цінностей у ТОВ « Укрземстрой»та ПП «Охторг».

Правомірність вказаних в исновків податкового органу є предметом даного спору.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

1. Стосовно висновку відпові дача про порушення позивачем пункту 1.22, п. 1.23 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств»суд зазначає наступне.

В Акті перевірки зазначен о, що згідно з наданими до пере вірки документами (оборотно- сальдовими відомостями) стан ом на 01.10.2007 р. ПП «Епіцентр»мало кредиторську заборгованіст ь по вексельних розрахунках перед ТОВ «Пласт» (код ЄДРПОУ 32506065) на загальну суму 57 596,09 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП «Епіцентр»було складено вексель № 321718632 від 08.09.2006 року, яким визначалось зобов' язання п озивача сплатити на користь ТОВ «Пласт»суму заборговано сті в розмірі 57 596,09 грн.

Згідно інформацією, отрима ної від Броварської об' єдна ної державної податкової інс пекції, ТОВ «Пласт»знято з об ліку 14.08.2006 року відповідно до рі шення № 2-2685. Тобто підприємство було знято з обліку до момент у видачі та погашення вексел я.

З огляду на вищенаведене ві дповідач дійшов висновку, що товари (роботи, послуги), які б ули отримані позивачем від Т ОВ «Пласт», розрахунок за які було здійснено шляхом видач і вищевказаного векселя, від повідають ознакам безоплатн о отриманих товарів (робіт, по слуг), передбаченим п. 1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які в ідповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вказ аного Закону підлягають вклю ченню до складу валового дох оду.

Матеріалами справи свідча ть, що 10.01.2006 р. між ПП «Епіцентр» ( Покупець) та ТОВ «Пласт»(Прод авець) укладений Договір № 10/01, відповідно до якого Продавец ь зобов' язується передати, а Покупець прийняти та оплат ити товар на умовах цього Дог овору (а.с. 218-219).

Пунктом 2.3 цього Договору пе редбачено можливість провед ення розрахунків за поставле ний товар шляхом використанн я векселів.

Судом встановлено, що 08 вере сня 2006 року ПП «Епіцентр»було видано на користь ТОВ «Пласт »простий вексель № 3217128632 на суму 57 596,09 грн. зі строком плате жу до 08.09.2011 року.

Згідно акта прийому-переда чі векселів від 08.09.2006 ПП «Епіцен тр»передано, а ЗАТ «Пласт»пр ийнято простий вексель № 32171 28632 від 08.09.2006, номінальною варті стю 57 596,09 грн., векселедавець - ПП «Епіцентр»», термін погашен ня 31.10.2013 (а.с. 220).

Правовідносини, якій пов' язані з обігом векселів, регу люються спеціальними закона ми - Законом України «Про ці нні папери і фондову біржу», З аконом України «Про обіг век селів в Україні», Уніфікован им законом про переказні век селі та прості векселі, який б ув запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.

Статтею 14 Закону України «П ро цінні папери і фондову бір жу»від 23 лютого 2006 року № 3480-IV виз начено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумо вне грошове зобов'язання век селедавця або його наказ тре тій особі сплатити після нас тання строку платежу визначе ну суму власнику векселя (век селедержателю).

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни «Про обіг векселів в Ук раїні»від 05.04.2001 № 2374-ІІІ видавати переказні і прості векселі м ожна лише для оформлення гро шового боргу за фактично пос тавлені товари, виконані роб оти, надані послуги.

В даному випадку, товарний х арактер операції, розрахунки за якою було проведено шляхо м використання векселя, відп овідачем не заперечувався.

Умова щодо проведення розр ахунків із застосуванням век селів обов'язково відображає ться у відповідному договорі , який укладається в письмові й формі. У разі видачі (передач і) векселя відповідно до дого вору припиняються грошові зо бов'язання щодо платежу за ци м договором та виникають гро шові зобов'язання щодо плате жу за векселем.

У відповідності ст. 77 Уніфік ованого закону про переказні векселі та прості векселі, як ий був запроваджений Женевсь кою конвенцією 1930 року (далі - Уніфікований закон), до прост их векселів застосовуються т акі ж положення, що стосуютьс я переказних векселів, тією м ірою, якою вони є сумісними з п риродою цих документів, а сам е положення щодо:

індосаменту (статті 11 - 20);

строку платежу (статті 33 - 37);

платежу (статті 38 - 42);

права регресу у разі неплат ежу (статті 43 - 50, 52 - 54);

платежу у порядку посередн ицтва (статті 55, 59 - 63);

копій (статті 67 і 68);

змін (стаття 69);

позовної давності (стат ті 70 і 71);

неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгови х строків (статті 72, 73 і 74).

Згідно ст. 11 Уніфікованого з акону будь-який переказний в ексель, навіть виданий без пр ямого застереження про наказ , може бути переданий шляхом і ндосаменту.

Статтею 13 Уніфікованого зак ону визначено, що індосамент повинен бути написаний на пе реказному векселі або на при єднаному до нього аркуші (ало нжі). Він повинен бути підписа ний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на корис ть якої він вчинений, або може складатися лише з одного під пису індосанта (бланковий ін досамент). В останньому випад ку для того, щоб мати чинність , індосамент повинен бути нап исаний на звороті переказног о векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Якщо індосамент є бланкови м, то держатель векселя може з аповнити бланк або на своє ім 'я, або на ім'я будь-якої іншої о соби (ст. 14 Закону).

Строки позовної давності в становлені Главою XI Уніфіков аного Закону. Згідно ст.70 позо вні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного ве кселя, погашаються із закінч енням трьох років, які обчисл юються від дати настання стр оку платежу.

Позовні вимоги держателя д о індосантів і до трасанта по гашаються після закінчення о дного року від дати протесту , здійсненого у встановлений строк, або від дати настанн я строку платежу, якщо є засте реження «обіг без витрат».

Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта п огашаються із закінченням ше сти місяців, які відраховуют ься з дня, коли індосант акцеп тував вексель і здійснив пла тіж за ним, або з дня, коли до нь ого був пред'явлений позов.

Стаття 78 Уніфікованого зако ну визначає, що векселедавец ь простого векселя зобов'яза ний так само, як акцептант за п ереказним векселем. Прості в екселі зі строком платежу у в изначений строк від пред'явл ення повинні бути протягом с троків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю д ля відмітки. Перебіг строку п очинається від дати відмітки , підписаної векселедавцем н а векселі. Відмова векселеда вця зробити датовану відмітк у повинна бути засвідчена пр отестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явл ення.

Як свідчать матеріали спра ви, строк погашення простого векселя № 321718632 від 08.09.2006 року номі нальною вартістю 57 596,09 грн., емі тованого ПП «Епіцентр», спли ває 08.09.2011 року. Також з матеріалів справи вбачаєт ься, що простий вексель № 321718632 в ід 08.09.2006 року номінальною варті стю 57 596,09 грн., емітований позив ачем, був проданий ТОВ «Пласт »шляхом вчинення бланкового індосаменту, вчиненому на зв ороті векселя.

Вподальшому, даний вексель було продано (шляхом вчиненн я наступного індосаменту) ТО В «Свіфт-Д»на користь ТОВ «Ті тул-Інвест».

Відповідно до ст. 4 Закону Ук раїни «Про цінні папери та фо ндовий ринок»до особи, яка на була право власності на цінн ий папір, переходять усі посв ідчені ним права.

Тобто, при передачі векселя новому держателю векселя передаються усі права: пра ва на володіння векселем та п рава випливаючи із пінного п аперу. Під правами, що виплива ють з права власності на цінн ий папір, маються на увазі пра во на здійснення певних дій з цінним папером: пред'явлення до платежу, отримання платеж у, здійснення протесту, та інш і.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Тутул-Інвест» 12 листопада 2008 року вексель бу ло пред' явлено до платежу , що підтверджується актом п ред' явлення векселя до плат ежу (а.с. 140).

ПП «Епіцентр»було здійсне но платіж за векселем на кори сть ТОВ «Тітул-Інвест»у розм ірі 57 596,09 грн., про що свідчить на пис, вчинений на зворотньому боці векселя (а.с. 138), після чого згідно акту приймання-перед ачі від 13.11.2008 року вексель було повернуто позивачу.

Таким чином, приймаючи до ув аги положення ст. ст. 70, 73, 78 Уніфі кованого закону про переказн і векселі та прості векселі, с трок позовної давності за ве кселем № 321718632 від 08.09.2006 року стано м на момент проведення перев ірки не почався.

До спливу строку позовної д авності за емітованим вексел ем позивач був зобов' язаною особою, до якої векселедержа тель мав право звернутися у в становлений законом строк з відповідними вимогами.

На момент видачі позивачем простого векселя № 321718632 від 08.09.200 6 року на користь ТОВ «Пласт», останнє було зареєстрован о як юридична особа, що під тверджується Довідкою з Єдин ого державного реєстру юриди чних осіб та фізичних осіб-пі дприємців № 11269282 від 29.09.2011 р. (а.с. 93-94).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12. 1994 №334/94-ВР (чинного на момент вин икнення спірних правовіднос ин) валовий доход - загальна су ма доходу платника податку в ід усіх видів діяльності, отр иманого (нарахованого) протя гом звітного періоду в грошо вій, матеріальній або немате ріальній формах як на терито рії України, її континенталь ному шельфі, виключній (морсь кій) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу, с еред іншого, підлягають вклю ченню суми безповоротної фін ансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. Закону України «Про оподаткування п рибутку підприємств»визнач ено, що безповоротна фінансо ва допомога -

сума коштів, передана плат нику податку згідно з догово рами дарування, іншими подіб ними договорами, які не перед бачають відповідної компенс ації чи повернення таких кош тів (за винятком бюджетних до тацій і субсидій), або без укла дання таких угод;

сума безнадійної заборгов аності, відшкодована кредито ру позичальником після її сп исання, якщо така безнадійна заборгованість була поперед ньо включена до складу валов их витрат кредитора;

сума заборгованості платн ика податку перед іншою юрид ичною чи фізичною особою, що з алишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або де позиту, наданих платнику под атку без встановлення строкі в повернення такої основної суми, за винятком кредитів, на даних під безстрокові обліга ції, та депозитів до запитанн я у банківських установах, а т акож сума процентів, нарахов аних на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нара хованих на суму поворотної ф інансової допомоги, що залиш ається неповерненою на кінец ь звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національн ого банку України, розрахова ної за кожний день фактичног о використання такої поворот ної фінансової допомоги.

За змістом частини третьо ї статті 4 Закону України «Про обіг векселів у Україні»у ра зі видачі (передачі) векселя в ідповідно до договору припин яються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договоро м та виникають грошові зобов 'язання щодо платежу за вексе лем.

Отже, з моменту видачі позив ачем спірного векселя назван ому кредитору (ТОВ «Пласт») пе рвісні зобов' язання позива ча перед цим кредитором прип инилися та виникло зобов' яз ання сплатити за цим векселе м, за якими розпочався новий с трок позовної давності. А від так наведена трансформація з обов' язань виключає можлив ість їх кваліфікації як безп оворотної допомоги.

Не впливає на вексельні зоб ов' язання і факт подальшої ліквідації векселедержател я (зокрема, у зв' язку з винесе ння судом рішення щодо припи нення юридичної особи), позая к за таких обставин вексель я к актив не втрачає своєї прав ової сили та може і надалі вик ористовуватися в обігу. Водн очас, яку було встановлено пі д час судового розгляду, ТОВ « Пласт»було передано вексель на користь іншої особи та впо дальшому пред' явлено держа телем векселя до платежу.

Оскільки, строк позовної да вності по оплаті вказаних пр остих векселів не розпочався , протягом періоду, що перевір явся, строк позовної давност і не був ані закінченим, ані зу пиненим, так, як згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк , у межах якого особа може звер нутися до суду з вимогою про з ахист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст. 261 Ци вільного кодексу України, пе ребіг позовної діяльності по чинається від дня, коли особа довідалась або могла довіда тися про порушення свого пра ва або про особу, яка його пору шила. Крім того, згідно з ст. 267 Ц К України сплив (закінчення) п озовної давності є лише підс тавою для відмови суду у позо ві, але не позбавляє особу пра ва звертатися до суду за захи стом своїх законних прав та і нтересів. Якщо суд визнає пов ажними причини пропущення по зовної давності, порушене пр аво підлягає захисту.

Посилання податкового орг ану на те, що передача векселя відбулася після ліквідації ТОВ «Пласт», не відповідають наявним у справі фактичним д аним. Адже, рішення про ліквід ацію вказаного товариства бу ло винесено до Єдиного держа вного реєстру 22.02.2007 року.

Згідно витягу з Єдиного дер жавного реєстру юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців № 11269197 від 29.09.2011 р. станом на 29 ве ресня 2011 року ТОВ «Пласт»пере буває «в стані припинення підприємницької діяльності » (а.с. 95).

Однак у матеріалах справи в ідсутні докази виключення ць ого товариства з Єдиного дер жавного реєстру, тоді як з огл яду на приписи частини друго ї статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є так ою, що припинилася, з дня внесе ння до єдиного державного ре єстру запису про її припин ення.

Зазначені обставини дають суду підстави для висновку п ро необґрунтованість виснов ків податкового органу про н аявність у позивача безповор отної фінансової допомоги за вексельною заборгованістю.

З урахуванням викладеного , суд приходить до висновку, що збільшення позивачу валовог о доходу за 4 квартал 2007 року на 57 596,00грн. та донарахування пози вачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмі рі 28 698,00 грн. здійснено від повідачем неправомірно.

Згідно статті 123.1. Податковог о кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостій но визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та /або від'ємного значення суми податку на додану вартість п латника податків на підстава х, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цьо го Кодексу, - тягне за собою на кладення на платника податкі в штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податковог о зобов'язання, завищеної сум и бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 14.1.265. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова с анкція, штраф) - плата у вигляд і фіксованої суми та/або відс отків, що справляється з плат ника податків у зв'язку з порушенням ним вимог под аткового законодавства та ін шого законодавства, контроль за дотриманням яких покладе но на контролюючі органи.

Оскільки суд визнав відсут ність порушень податкового з аконодавства з боку позивача за вищезазначеним епізодом, то, відповідно, відсутні і під стави для застосування до по зивача штрафних санкцій у ро змірі 7 199,50 грн., визначени х спірним податковим повідом ленням-рішенням № 0000232308/0 від 04.02.2011 року.

2. З приводу висновку відпов ідача про неправомірне форму вання валових витрат та пода ткового кредиту за насідками операцій з ПП «Охторг»суд за значає наступне.

Як встановлено під час пер евірки та підтверджується ма теріалами справи, 02 квітня 2010 р оку між ПП «Епіцентр»(покупе ць) та ПП «Охторг»(постачальн ик) було укладено договір пос тавки № 02/04, відповідно до якого постачальник зобов' язував ся за замовленням покупця зд ійснити поставку та передати у власність покупця товар, ас ортимент, кількість та загал ьна вартість якого визначаєт ься у накладних (а.с. 110-111).

На виконання вказаного дог овору ПП «Охторг»було переда но у власність позивача това р (припой ПОС 61, картридж Xerox Phaser 3117, провід ПШф4, резина сира, магні тний пускач ПМА-3110, діоди 202К, 203А, поліамід ПА6 210/310), що підтверджу ється видатковими накладн ими № 0505124 від 05.05.2010 р. на суму 10 354, 80 грн. ( в т.ч. ПДВ - 1 725,80 грн.), № 2605122 ві д 26.05.2010 р. на суму 26 902,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 483,80 грн.), № 0604123 від 06.04.2010 р. на сум у 8 595,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 432,50 грн.).

ПП «Охторг»виписало позив ачу податкові накладні № 0505124 від 05 травня 2010 року на суму 10 354,80 грн., в тому числі податок н а додану вартість - 1 725,80 грн., № 2605122 від 26 травня 2010 року на суму 26 902,80 грн., в тому числі податок н а додану вартість - 4 483,80 грн., № 0604123 від 06 квітня 2010 року на суму 8 595,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 432,50 грн., як і була складена у момент вини кнення податкових зобов' яз ань ПП «Охторг», тобто в момен т оформлення документів, що з асвідчують факт передачі тов ару (видаткових накладних).

Зазначені податкові накла дні відображені в реєстрах п одаткових накладних, а суми П ДВ у загальному розмірі 7 642, 10 грн. були включені до скла ду податкового кредиту у від повідному періоді.

Витрати по взаємовідносин ах з ПП «Охторг»за період з 01.04. 10р. по 30.05.10р. були віднесені до ск ладу валових витрат на загал ьну суму 38 210,50 грн.

Як вказано в Акті перевірк и, ПП «Охторг», з яким мав взає мовідносини позивач, на моме нт проведення перевірки звіт ує з нульовими показниками; д о ЄДР внесено інформацію про відсутність підтвердження в ідомостей; згідно податковог о розрахунку по комунальному податку форми 1-ДФ чисельніст ь працюючих становить - 1 особа .

З огляду на вищевказане від повідач дійшов висновку, що Т ОВ «Укрземстрой»не укладало договори поставки з ПП «Епіц ентр», податкові та видатков і накладні не підписувало, то вар на користь позивача не по ставляло.

Мотивація податкового орг ану зводиться до "безтоварно сті" операцій позивача з ТОВ « Укрземстрой», а відтак, відне сення до складу валових витр ат коштів, сплачених на придб ання та включення до складу п одаткового кредиту податку н а додану вартість, сплачених позивачем відповідно вищевк азаного договору згідно висн овків відповідача є неправом ірним.

Суд вважає недоведеними до води податкового органу про безтоварність операцій пози вача з ПП «Охторг», виходячи з наступного.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-В Р (чинного на момент здійснен ня спірних правовідносин), ва лові витрати виробництва - це сума будь-яких витрат платни ка податку у грошовій, матері альній або нематеріальній фо рмах, здійснюваних як компен сація вартості товарів (робі т, послуг), які придбаваються ( виготовляються) таким платни ком податку для їх подальшог о використання у власній гос подарській діяльності.

Згідно з нормами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону Укр аїни від 28.12.94 р. № 334/94- ВР «Про опод аткування прибутку підприєм ств»(далі - Закон № 334/94-ВР) плат ник податків відносить до ск ладу валових витрат суми буд ь-яких витрат, сплачені (нарах овані) протягом звітного пер іоду у зв' язку з підготов кою, організацією, веденням в иробництва, продажем продукц ії (робіт, послуг) і охороно ю праці, у тому числі витрати н а придбання електричної енер гії (включаючи реактивну), з ур ахуванням обмежень, встановл ених пунктами 5.3 - 5.7 цієї стат ті.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 За кону, не включаються до склад у валових витрат витрати на с плату податку на додану варт ість, включеного до ціни това рів (робіт, послуг), що придбав аються платником податку для виробничого або невиробничо го використання.

При цьому пункт 5.11 ст. 5 Закону про прибуток не дозволяє уст ановлення додаткових обмеже нь щодо віднесення витрат до складу валових витрат платн ика податку, крім тих, що зазна чені у цьому Законі.

Здійснення позивачем вище вказаних господарських опер ацій з ПП «Охторг» підтвердж ується первинними документа ми.

Так, відповідно до Закону Ук раїни «Про бухгалтерській об лік та фінансову звітність в Україні»№ 996-ХІУ від 16.07.99 р. зі зм інами і доповненнями (у редак ції, чинній на момент виникне ння спірних правовідносин), г осподарська операція - дія аб о подія, яка викликає зміни в с труктурі активів та зобов'яз ань, власному капіталі підпр иємства.

Згідно ст. 9 цього ж Закону пі дставою для бухгалтерського обліку господарських операц ій є первинні документи, які ф іксують факти здійснення гос подарських операцій. Первинн і документи повинні бути скл адені під час здійснення гос подарської операції, а якщо ц е неможливо - безпосередньо п ісля її закінчення.

Первинний документ в розум інні ст. 1 Закону це - документ, я кий містить відомості про го сподарську операцію та підтв ерджує її здійснення.

В даному разі, як було встан овлено судом, факт поставки П П «Охторг» товарів на корист ь позивача спірних робіт п ідтверджується наявними у сп раві документами первинного обліку, які були складені в залежності від виду господ арської операції, а саме - до говором (а.с. 110), видатковими на кладними (а.с. 112, 114, 116), податковим и накладними (а.с. 113, 115, 117) тощо, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складен ням цих документів.

Такі витрати є валовими вит ратами позивача, оскільки ос танній придбавав вказаний то вар для його подальшого вико ристання у власній господарс ькій діяльності, а саме для по дальшої реалізації третім ос обам.

Подальше використання поз ивачем придбаних товарів у в ласній господарській діяльн ості підтверджується первин ними документами, які наявні в матеріалах справи.

Так, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців від 22 липня 2011 року № 10584954 о сновними видами діяльності П П «Епіцентр»є, зокрема, ремон т і технічне обслуговування офісної техніки, інші види оп тової торгівлі, роздрібна то ргівля в неспеціалізованих м агазинах з перевагою продово льчого асортименту тощо (а.с. 6 0).

Відчудження придбаного у П П «Охторг»товару (провід ПЩ ф 4, резина сира, магнітний пуск ач ПМА-3110, діод 202К, діод 203А, припо й ПОС-61) на користь третіх осіб - ВАТ «Екватор», ПП «Норміс» , ПП «Львівсинтез», ТОВ «ЛекЕк спорт-Україна»-підтверджуєт ься видатковими накладними ( а.с. 132-136).

Враховуючи вказані вище до кументи та вид діяльності по зивача, з огляду на характер п оставлених ПП «Охторг»товар ів, у суду є підстави вважати, що господарські операції поз ивача з ПП «Охторг»здійснюва лись у межах звичайної діяль ності позивача та підтверджу ються необхідними документа ми, а придбаний товар був вико ристаний ПП «Епіцентр»у влас ній господарській діяльност і.

Суд вважає необґрунтовани ми твердження відповідача пр о безтоварність господарськ ої операції позивача з ПП «Ох торг»з огляду на те, що на моме нт проведення перевірки оста ннє звітує з нульовими показ никами.

На переконання суду, поруше ння контрагентом позивача ви мог податкового законодавст ва та дисципліни складання п ервинних документів не може слугувати підставою для змен шення добросовісному суб' є кту господарювання суми вало вих витрат податкового креди ту з податку на додану вартіс ть.

Чинне законодавство Украї ни не ставить у залежність ви никнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового креди ту від дотримання вимог пода ткового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зо крема, тим, який був постачаль ником товарів (послуг), витрат и на придбання яких включаєт ься до складу валових витрат та на вартість яких нарахова ний ПДВ, що включений платник ом податку до податкового кр едиту.

Так, у постановах Верховног о Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01.06. 2010 ро ку в справі № 21-573во10 Судова пала та в адміністративних справа х Верховного Суду України ді йшла висновку, що якщо контра гент не виконав свого зобов'я зання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє ві дповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи . Зазначені обставини не є п ідставою для позбавлення пла тни ка податку права на відшк одування ПДВ у випадку, коли о станній виконав усі передбач ені законом умови стосовно о тримання такого відшкодуван ня та має необхідні документ альні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практико ю Європейського суду з прав л юдини у справі “БУЛВЕС” АД пр оти Болгарії”(заява № 3991/03) Євро пейський суд з прав людини у с воєму рішенні від 22 січня 2009 ро ку зазначив, що платник по датку не повинен нести наслі дків невиконання постачальн иком його зобов'язань зі спла ти податку і в результат і сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На д умку Суду, такі вимоги стали н адмірним тягарем для платник а податку, що порушило справе дливий баланс, який повинен п ідтримуватися між вимогами с успільного інтересу та вимог ами захисту права власності.

Вказана правова позиція ви кладена у Постанові Верховно го Суду України від 31 січня 2011 р оку, справа №21-47а10.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодекс у адміністративного судочин ства України, рішення Верхов ного Суду України, прийняте з а результатами розгляду заяв и про перегляд судового ріше ння з мотивів неоднакового з астосування судом (судами) ка саційної інстанції одних і т их самих норм матеріального права у подібних правовіднос инах, є обов'язковим для всіх с уб'єктів владних повноважень , які застосовують у своїй дія льності нормативно-правовий акт, що містить зазначені нор ми права, та для всіх судів Укр аїни. Суди зобов'язані привес ти свою судову практику у від повідність з рішенням Верхов ного Суду України, а згідно з ч . 2 цієї ж статті, невиконання с удових рішень тягне за собою відповідальність, установле ну законом.

Стосовно посилання відпов ідача на факт внесення до Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців інформації про ві дсутність підтвердження від омостей про ПП «Охторг»суд з азначає наступне.

У разі, якщо на час здійсн ення господарських операцій , за якими податковий орган не визнає обґрунтованим від несення позивачем до валових витрат та податкового креди ту понесених витрат та сум по датку на додану вартість, кон трагент був включений до Єди ного державного реєстру юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців, а також мав свідо цтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, п окупець не може нести відпов ідальність ні за несплату по датків продавцем, ні за можли ву недостовірність відомост ей про нього, наведених у зазн аченому реєстрі, за умови нео бізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців», згідно з яко ю відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру юридичних осіб та ф ізичних осіб - підприємців, бу ли внесені до нього, вважа ються достовірними і мож уть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до цього реєстру , є недостовірними і були внес ені до нього, то третя особа мо же посилатися на них у спорі я к на достовірні, за винятком в ипадків, коли вона знала або м огла знати про те, що такі відо мості є недостовірними.

Такої правової позиції при тримується Вищий адміністра тивний суд України в інформа ційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 « Проблемні питання застосува ння законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Наявні в матеріалах справи довідка № 11269235 від 29.09.2011 року (а.с. 106 -107) та витяг № 11269126 від 29.09.2011 року з Є диного державного реєстру юр идичних осіб та фізичних осі б - підприємців (а.с. 108-109) підтвер джують, що ПП «Охторг»станом на момент здійснення господ арських операцій було зар еєстроване в Єдиному держ авному реєстрі юридичних осі б та фізичних осіб - підприє мців.

Інформація про відсутніст ь підтвердження відомостей п ро юридичну особу стосовно П П «Охторг»було внесено до Єд иного державного реєстру лиш е 15.11.2010 року (запис № 2), тобт о після здійснення гос подарських операцій з позива чем.

Таким чином, контрагент поз ивача - ПП «Охторг»на момент п роведення господарських опе рацій не був ліквідований, ді яльність його в установленом у законом порядку не була при пинена, з ЄДРПОУ підприємств о не виключене.

Посилання відповідача на в ідсутність у ПП «Охторг»найм аних працівників, виробничог о обладнання, транспортного, торгівельного обладнання не може бути взяте судом до уваг и на підтвердження безтоварн ості угод з огляду на наступн е.

Як вбачається з Акту переві рки, підставою для висновку к онтролюючого органу щодо від сутності у ПП «Охторг»трудов их ресурсів, виробничого обл аднання, транспортного, торг івельного обладнання слугув ала лише податкова звітні сть цього підприємства.

Суд вважає, що подана до под аткового органу податкова зв ітність не може бути беззапе речним доказом відсутності н а підприємстві основних фонд ів та трудових ресурсів, оскі льки підтвердженням наявнос ті або відсутності у підприє мства основних фондів (власн их, орендованих) та трудових р есурсів є не документи подат кового обліку, а відповідні д окументи бухгалтерського об ліку.

Крім того, такі висновки від повідача не враховують нічим не обмеженого права підприє мства укладати цивільно-прав ові угоди оренди приміщень, у статкування та автотранспор ту та використання залучених за такими цивільно-правовим и угодами трудових та інших р есурсів у власній господарсь кій діяльності. Чинним закон одавством не заборонено вико ристовувати залучені трудов і ресурси тощо.

Відповідачем не проаналіз овано, які ресурси потрібні б ули б підприємству для реалі зації товару, що проданий ПП « Охторг»позивачу. Враховуючи характер здійснюваних між с торонами операцій - продаж т оварів - виконання такого до говору не вимагало від викон авця наявності основних фонд ів, спеціального технічного обладнання, оскільки умови п ро безпосереднє виробництво продавцем таких товарів умо ви укладеного договору не мі стять.

Крім того, як зазначалось ви ще, факт відсутності вказани х ресурсів у підприємства по датковим органом не перев ірявся, а такий висновок зр облений на підставі податков ої звітності, яка не містить д остатньої інформації, на під ставі якої можливо обгрунтув ати такі висновки.

В той же час, з метою з' ясув ання обставин щодо реальност і господарських операції з п ридбання вказаних товарів су дом було витребувано у позив ача докази транспортування ( перевезення) товару (товарно -транспортні накладні) та док ументи, якими підтверджуєтьс я використання придбаних тов арів у власній господарській діяльності.

Позивачем було надано на ви могу суду товарно-траспор тні накладні форми 1-ТН, о формлені відповідно до вимог наказу Міністерства транспо рту України від 29 грудня 1995 рок у № 488/346 “Про затвердження типо вих форм первинного обліку р оботи вантажного автомобіля , якими підтверджується пере везення придбаних у ПП «Охто рг»товарно-матеріальних цін ностей (а.с. 225 -226).

Відповідно до п. 11.1, 11.4 Правил перевезень вантажів автомоб ільним транспортом в Україні , затверджених Наказом Мініс терства транспорту України в ід 14.10.97 р. № 363, основними докум ентами на перевезення вантаж ів є товарно-транспортні нак ладні та дорожні листи ван тажного автомобіля. Оформлен ня перевезень вантажів товар но-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомо біля. Згідно вказаних Правил товарно-транспортна накладн а - єдиний для всіх учасникі в транспортного процесу ю ридичний документ, призначен ий для списання товарно-мате ріальних цінностей, обліку н а шляху їх переміщення, опр ибутковування, складського, оперативного та бухгалтерсь кого обліку, а також для ро зрахунків за перевезення ван тажу і обліку виконаної робо ти.

Використання позивачем пр идбаних у ПП «Охторг»товарів у власній господарській дія льності підтверджується вищ е переліченими видатковими н акладними (а.с. 132-136).

Таким чином, суд приходить д о висновку, що господарські о перації позивача з ПП «Охтор г»є реальними та підтверджую ться необхідними документам и, а товар придбавався з метою використання позивачем у вл асній господарській діяльно сті, що є свідченням добросов існості позивача при здійсне нні вказаних операцій.

Враховуючи те, що поставка п озивачу товарно-матеріальни х цінностей підтверджено дос лідженими в судовому засідан ні видатковими, транспортним и та іншими первинними докум ентами, які були надані відпо відачу до перевірки, врахову ючи доведеність подальшого в икористання придбаних товар ів у власній господарській д іяльності позивача, суд прих одить до висновку про те, що фо рмування позивачем валових в итрат за спірними операціями було здійснено відповідно д о підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до в исновку про те, що нарахуванн я податкових зобов' язань за наслідками операцій з ПП «Ох торг»у розмірі 9 552,50 грн. з гідно податкового повідомле ння - рішення № 0000232308 в ід 04 лютого 2011 року є безпідста вним.

Оскільки суд встановив ві дсутність порушень податков ого законодавства з боку поз ивача, то застосування штраф них санкцій у розмірі 2 388,15 гр н. є також протиправним.

З приводу правомірності фо рмування позивачем податков ого кредиту по податку на дод ану вартість за операціями з ПП «Охторг»суд зазначає нас тупне.

Спеціальним законом, який в изначає платників ПДВ, об' є кти, базу та ставки оподаткув ання, перелік неоподатковува них і звільнених від оподатк ування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, поряд ок обліку, звітування та внес ення податку до бюджету, є Зак он України «Про податок на до дану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (чинного на момент здійсненн я позивачем господарських оп ерацій).

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 З акону України «Про податок н а додану вартість», податков ий кредит - це сума, на яку плат ник податку має право зменши ти податкове зобов' язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР податков ий кредит звітного періоду в изначається виходячи із дого вірної (контрактної) вартост і товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі як що договірна ціна на такі тов ари (послуги) відрізняється б ільше ніж на 20 відсотків від з вичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із с ум податків, нарахованих (спл ачених) платником податку за ставкою, встановленою пункт ом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звіт ного періоду у зв' язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

З аналізу вказаної правово ї норми та обставин справи су д приходить до висновку, що до статніми підставами для вклю чення ПП «Епіцентр»до складу податкового кредиту відпові дних сум податку на додану ва ртість є: придбання ним товар ів (робіт, послуг); використанн я зазначених товарів, робіт т а послуг у межах господарськ ої діяльності; сплата чи нара хування сум податку на додан у вартість у зв' язку з таким придбанням, з врахуванням рі вня звичайних цін.

Приймаючи до уваги висновк и суду про те, що витрати, здій снені позивачем у зв'язку з пр идбанням товарів у ПП «Охтор г»є валовими витратами позив ача, які пов' язані зі здійсн енням останнім господарсько ї діяльності, суми ПДВ, фактич но сплачені у складі вартост і придбаних товарів, віднося ться до податкового кредиту у відповідності до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь».

Підставою для нарахування податкового кредиту відпові дно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст атті 7 Закону України «Про под аток на додану вартість»є по даткова накладна, яка видаєт ься платником податку, який п оставляє товари (послуги), на в имогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пун кту 7.5 статті Закону України « Про податок на додану вартіс ть»датою виникнення права пл атника податку на податковий кредит вважається дата здій снення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»передбач ає тільки один випадок не вкл ючення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нар ахованого) податку у зв' язк у з придбанням товарів (послу г) - це не підтвердження таких сум податковими накладними ч и митними деклараціями (підп ункт 7.4.5 пунтку 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункт у 7.2 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість »платник податку зобов' яза ний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазн ачені окремими рядками: а) пор ядковий номер податкової нак ладної; б) дату виписування по даткової накладної; в) назву ю ридичної особи або прізвище, ім' я та по батькові фізично ї особи, зареєстрованої як пл атник податку на додану варт ість; г) податковий номер плат ника податку (продавця та пок упця); д) місце розташування юр идичної особи або місце пода ткової адреси фізичної особи , зареєстрованої як платник п одатку на додану вартість; е) о пис (номенклатуру) товарів (ро біт, послуг) та їх кількість (о бсяг, об' єм); є) повну назву от римувача; ж) ціну продажу без в рахування податку; з) ставку п одатку та відповідну суму по датку у цифровому значенні; и ) загальну суму коштів, що підл ягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпун кту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»право на нарахув ання податку та складання по даткових накладних надаєтьс я виключно особам, зареєстро ваним як платники податку у п орядку, передбаченому статте ю 9 цього Закону.

Як встановлено судом, на мом ент складання податкових нак ладних контрагент позивача - ПП «Охторг»- був зареєстр ований як платник податку на додану вартість у встано вленому законодавством поря дку, що підтверджується свід оцтвом про реєстрацію платни ка податку на додану вартіст ь № 100261031 від 24.12.2009 р. (а.с. 224).

Вказане свідоцтво було ану льоване 27 січня 2011 року відпові дно до рішення ДПІ у Печерськ ому районі м. Києва № 122/29-526 від 27.01. 2011р. (а.с. 246-247). Тобто на момент здій снення господарських операц ій та складання податкових н акладних (квітень-травень 2010 р оку) ПП «Охторг»було зареєст ровано платником ПДВ та мало право видавати податкові на кладні на кожну поставку роб іт; в свою чергу податкові нак ладні, на підставі яких позив ач формував податковий креди т, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповід ають вимогам встановленим пі дпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 За кону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтве рдження спірних сум податков ого кредиту.

В акті перевірки відповіда ч, посилаючись норми Цивільн ого та Господарського кодекс ів України, зазначив, що угода між ПП «Епіцентр»та ПП «Охто рг»укладався з метою супереч ною інтересам держави та сус пільства.

Однак, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст зазна ченої угоди не суперечить ак там цивільного законодавств а, а відповідачем не надано до казів, які б підтверджували, щ о зміст цієї угоди не відпові дає дійсним намірам сторін щ одо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про на мір сторін ухилитися від опо даткування доходів, отримани х внаслідок виконання догово ру або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменш ення бази оподаткування, ств орення штучних підстав для н езаконного відшкодування су м сплачених податків за раху нок коштів бюджету, отриманн я незаконних пільг з оподатк ування тощо. Слід зауважити, щ о в межах спірних правовідно син позивач не складав подат кових накладних, а отримував такі податкові накладні від ПП «Охторг», згідно яких і фор мував податковий кредит за в ідповідні періоди.

Отже, укладаючи угоду із сво їм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердж ення господарської правосуб 'єктності контрагента догово ру (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати г осподарську компетенцію, мат и зобов'язання, нести за ними в ідповідальність, тощо).

За таких обставин ПП «Епіце нтр»не може нести відповідал ьність за зобов' язаннями, в яких воно не приймало участі , та при укладенні вищезазнач еного договору позивач є нал ежним набувачем, а тому висно вки, викладені в акті перевір ки, є неправомірними, а донара ховані зобов' язання - неза конними.

Доводи податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом поз ивача не позбавляють правово го значення виданих цим конт рагентом податкових накладн их.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану варті сть»платник податку - особа, я ка згідно з цим Законом зобов 'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету подат ку, що сплачується покупцем, а бо особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначен і у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відпов ідають за дотримання достові рності та своєчасності визна чення сум податку, а також за п овноту та своєчасність його внесення до бюджету відповід но до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з в ищенаведеного, несплата прод авцем чи його контрагентом п одатку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного зд ійснення господарської опер ації, не впливає на податкови й кредит покупця та не є підст авою для позбавлення останнь ого права на відшкодування ц ього податку, якщо він викона в усі передбачені законом ум ови отримання такого відшкод ування і має всі документаль ні підтвердження розміру зая вленого податкового кредиту .

Дана правова позиція підтр имана в постанові Верховного Суду України від 29.10.2010 року № 21-14а 10 за позовом ЗАТ «Мукачівськи й лісокомбінат»до Мукачівсь кої ОДПІ Закарпатської облас ті про визнання недійсним по даткового повідомлення-ріше ння.

Крім цього, необхідно зазна чити, що і практика Європейсь кого суду з прав людини, яка ві дповідно до ст.17 Закону Україн и „Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини” є д жерелом права, свідчить про т е, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конк ретною компанією, вони повин ні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб' єкту, а не розповсюджувати не гативні наслідки на інших ос іб при відсутності зловживан ня з їх боку (Рішення Європ ейського суду з прав людини в ід 09.01.2007р. у справі „Інтерсплав проти України”).

Податковий орган не надав ж одних доказів на підтверджен ня того, що позивач, як платник податку, діяв без належної об ачності й обережності і йому було відомо про можливі пору шення, які допускав його конт рагент, або що самостійною ді ловою метою здійснення госпо дарських операцій з даним пі дприємством було одержання п озивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позив ачем надано первинні докумен ти, що стосуються господарсь кої операцій за участю ПП «Ох торг», які фактично підтверд жують реальне здійснення пра вочину і досягнення позиваче м законної мети їх здійсненн я - придбання на підставі циві льно-правової угоди товару (е лектротехнічного обладнанн я) для здійснення господарсь кої статутної діяльності нап равленої на отримання прибут ку, висновки відповідача про безтоварність господарськи х операцій, вчинених за участ ю ПП «Охторг»з мотивів не спр ямованості правочинів на реа льне настання наслідків, є на думаними та такими, що ґрунту ються на припущеннях. В спірн ому акті перевірки та в судов ому засіданні відповідачем н е наведено допустимих та дос татніх доказів на підтвердже ння умовиводу про порушення позивачем податкового закон одавства.

Враховуючи викладене, суд в важає, що ПП «Епіцентр»право мірно сформовано податковий кредит з податку на додану ва ртість за періоди квітень-тр авень 2010 року, а висновки акта п еревірки про порушення позив ачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Украї ни «Про ПДВ»є помилковим, а ві дтак визначення суми податко вого зобов'язання з ПДВ у розм ірі 7 642,00 грн. є протиправн им. Оскільки встановлено від сутність порушень податково го законодавства з боку пози вача, то і накладення штрафни х санкцій у розмірі 1 910,50 грн. є також протиправним.

3. З приводу висновку відпов ідача про неправомірне форму вання валових витрат та пода ткового кредиту за насідками операцій з ТОВ «Укрземстрой »суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між П П «Епіцентр»та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземстрой»фінансово-гос подарські взаємовідносини з поставки товарів здійснювал ися на підставі видаткови х накладних № 0103124 від 01.03.2010 рок у на суму 44 824,80 грн., в т.ч. податок на додану вартість 7 470,80 грн., № 0202125 від 02.02.2010 р. на суму 52 520,40 грн., в т. ч. податок на додану вартість 8 753,40 грн.

ТОВ «Укрземстрой»було вид ано позивачу податкові на кладні № 0202125 від 01.03.2010 р. на суму 44 824,80 грн., в т.ч. податок на додан у вартість 7 470,80 грн., № 0202125 від 02.02.2010 р. на суму 52 520,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість 8 753,40 грн.

Зазначені податкові накла дні відображені в реєстрах п одаткових накладних, а суми П ДВ у загальному розмірі 16 224 ,20 грн. були включені до скла ду податкового кредиту у від повідному періоді.

Витрати по взаємовідносин ах з ТОВ «Укрземстрой»за пер іод з 01.02.10р. по 31.03.10р. були віднесе ні до складу валових витрат н а загальну суму 81 121,00 грн.

Як вказано в Акті перевірк и, відносно ТОВ «Укрземстрой »відкрито ліквідаційну проц едуру, згідно податкового ро зрахунку по комунальному под атку форми 1-ДФ чисельність пр ацюючих становить - 1 особа.

Крім того, в Акті перевірки вказано, що ГВ ПМ ДПІ у Солом' янському районі м. Києва було надано інформацію про те, що в рамках кримінальної справи № 05-0221, порушеної 23.08.2010 р. СВ Оболон ського РУ ГУ МВС України в м. К иєві вилучено печатку у ТОВ У крземстрой».

Суд погоджується з висновк ом податкового органу про по рушення позивачем вимог пода ткового законодавства, вважа є висновки податкового орган у в даній частині доведеними виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту пе рвинних документів (видатков их накладних, податкових нак ладних), оформлених між позив ачем та ТОВ «Укрземстрой», за значені документи були підпи сані від імені ТОВ «Укрземст рой»директором ОСОБА_3

Вироком Подільського райо нного суду м. Києва від 09.08.2011 р. по справі № 1-596/11 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочин у, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримі нального кодексу України (фі ктивне підприємництво) було встановлено, що ОСОБА_3 зг ідно даних Єдиного державног о реєстру підприємств та орг анізацій України є засновник ом та директором ТОВ «Укрзем строй».

Як встановлено вироком суд у, вказане підприємство було зареєстроване в державних о рганах влади як суб' єкт під приємницької діяльності - ю ридична особа. ОСОБА_3 взя ла участь у його створенні з к орисливих мотивів, з метою пр икриття незаконної діяльнос ті невстановлених слідством осіб, а не з метою здійснення господарської діяльності, пе редбаченої чинним законодав ством України.

Згідно висновків суду по вк азаній кримінальній справі, такі дії ОСОБА_3 «дали мож ливість невстановленим особ ам здійснювати незаконну дія льність, використовуючи фікт ивну юридичну особу - ТОВ «У крземстрой» і прикривати нез аконну фінансово-господарсь ку діяльність інших суб' єкт ів підприємницької діяльнос ті».

Даним вироком суду, який наб рав законної сили, ОСОБА_3 було визнано винною у вчинен ні злочину, передбаченого ч.1 с т. 205 КК України (а.с. 168-171).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодекс у адміністративного судочин ства України вирок суду в кри мінальній справі або постано ва суду у справі про адмініст ративний проступок, які набр али законної сили, є обов'яз ковими для адміністратив ного суду, що розглядає справ у про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо як ої ухвалений вирок або поста нова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчи нене воно цією особою.

В силу зазначених положень Кодексу адміністративного с удочинства України суд вважа є доведеним факт вчинення О СОБА_3 злочину, передбачено го ч.1 сит. 205 КК України, який пол ягав у створенні ТОВ Укрземс трой»з метою прикриття незак онної діяльності.

Невиконання директором ТО В «Укрземстрой»своїх службо вих обов'язків дало можливіс ть невстановленим особам зді йснювати фінансово-господар ську діяльність від його іме ні, як директора підприємств а.

З вказаного вбачається, що ОСОБА_3 не складала первин них та звітних документів ТО В «Укрземстрой»та не брала у часті у здійсненні фінансово -господарської діяльності пі дприємства.

Згідно витягу з Єдиного дер жавного реєстру юридичних ос іб та фізичних осіб-підприєм ців за № 11269165 від 29.09.2011 р. станом на момент розгляду даної справи ТОВ «Укрземстрой»припине но.

Відповідно до положень під пункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (у редакції Закону, чинній на момент вини кнення спірних правовідноси н) податковий кредит з вітного періоду визначаєтьс я виходячи із договірної (кон трактної) вартості товарів (п ослуг), але не вище рівня звича йних цін, у разі якщо договірн а ціна на такі товари (послуги ) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протя гом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарі в (у тому числі при їх імпор ті) та послуг з метою їх подаль шого використання в оподатко вуваних операціях у межах го сподарської діяльності плат ника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податко вого кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у з в'язку з придбанням товарів (п ослуг), не підтвердже ні податковими накладними чи митними деклараціями (ін шими подібними документами з гідно з підпунктом 7.2.6 цього пу нкту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, п одаткова накладна видається платником податку, який п оставляє товари (послуги ), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування п одаткового кредиту.

Підстави для включення вит рат на придбання товарів (роб іт, послуг) до складу валових в итрат передбачені пунктом 5.1 с татті 5 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств», згідно якого валові в итрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сум а будь-яких витрат платника п одатку у грошовій, матеріаль ній або нематеріальній формі , здійснюваних як компенсаці я вартості товарів, які пр идбаваються (виготовляют ься) таким платником податку для їх подальшого використа ння у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 ць ого ж Закону, не належать до ск ладу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені від повідними розрахунковими, пл атіжними та іншими документа ми, обов' язковість ведення і зберігання яких передбачен а правилами ведення податков ого обліку.

Отже, наведені правові норм и дозволяють платнику податк у формувати податковий креди т та валові витрати у зв' язку з реальним придбанням т оварів (робіт, послуг) та на підставі відповід них розрахункових, платіжних та інших документів, обов' я зковість ведення і зберіганн я яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як зазначено у Інформаційн ому листі Вищого адміністрат ивного суду України «Щодо од накового застосування адмін істративними судами окремих приписів Податкового кодекс у України та Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни»від 02.06.2011 № 742/11/13-11 «будь-які до кументи (у тому числі договор и, накладні, рахунки тощо) мают ь силу первинних документів лише в разі фактичного зд ійснення господарської опер ації.

Якщо ж фактичного здійснен ня господарської операції не було, відповідні документи н е можуть вважатися первинним и документами для цілей веде ння податкового обліку навіт ь за наявності всіх формальн их реквізитів таких документ ів, що передбачені чинним зак онодавством».

За наведених правових норм та враховуючи те, що податков і накладні підписані невстан овленою особою, повноваження якої на здійснення господар ської діяльності від імені Т ОВ «Укрземстрой»не встановл ені та не підтверджені, у суду відсутні підстави вважати т акі податкові накладні перви нними бухгалтерськими докум ентами в розумінні Закону, то бто документами, які підтвер джують фактичне придбання по зивачем робіт, товарів у ТОВ « Укрземстрой».

За встановлення судом факт у не придбання позивачем ТОВ «Укрземстрой», сама по собі н аявність у позивача податков их накладних не є безумовною підставою для віднесення за значених у них сум до податко вого кредиту, так як такі накл адні видані та підписані нев становленою особою, що не зай малась і не мала наміру займа тися підприємницькою діяльн істю від імені юридичної о соби.

За таких обставин, державна реєстрація ТОВ «Укрземстрой »в ЄДРПОУ на момент оформлен ня вказаних документів сама по собі не може бути доказом п ридбання товарів у вказаного Товариства, а тому доводи поз ивача з цього приводу не засл уговують на увагу.

Необґрунтованими суд вваж ає також і доводи позивача пр о те, що угода з ТОВ «Укрземстр ой»не визнана недійною в суд овому порядку.

Угоди (господарські операц ії), які мають ознаки фіктивни х та в результаті яких створю ється можливість відшкодува ння ПДВ з бюджету та заниженн я податкових зобов' язань, з авідомо суперечать інтереса м держави і суспільства (ст.207 Г К України) та є такими, що пору шують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України (у редакції, чинній на момент здійснення господарських оп ерацій) правочин спрямований на незаконне заволодіння ма йном держави, вважається так им, що порушує публічний поря док, а тому згідно ч.2 цієї стат ті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання та кого правочину недійсним суд ом не вимагається. Відповідн о до ч.1 ст.216 ЦК України недійсн ий правочин не створює юриди чних наслідків, крім тим, що по в' язані з його недійсністю.

Отже, формування валових в итрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами н е може відбуватись за правил ами податкового законодавст ва.

На підставі викладеного, су д дійшов висновку про правом ірність висновку податковог о органу про завищення подат кового кредиту в сумі 16 224,20 г рн., завищення валових витр ат на суму 81 121,00 грн. за вка заними господарськими опера ціями та заниження у зв' язк у з цим податкових зобов' яз ань з ПДВ в сумі 16 224,00 грн. та пода тку на прибуток в сумі 20 280,25 грн .

Отже, правові підстави для з адоволення позову в даній ча стині відсутні.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з яко ю це повноваження надано; обґ рунтовано, тобто з урахуванн ям усіх обставин, що мають зна чення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (н еупереджено); добросовісно; р озсудливо; з дотриманням при нципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Оцінивши докази, які є у спр аві, за своїм внутрішнім пере конанням, що ґрунтується на ї х безпосередньому, всебічном у, повному та об' єктивному д ослідженні, та враховуючи вс і наведені обставини, Окружн ий адміністративний суд міст а Києва вважає, ДПІ у Солом' я нському районі м. Києва частк ово доведена правомірність т а обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомл ень-рішень з урахуванням вим ог встановлених частиною дру гою статті 19 Конституції Укра їни та частиною третьою стат ті 2 Кодексу адміністративно го судочинства України, а том у, виходячи системного аналі зу положень законодавства Ук раїни та доказів, наявних у ма теріалах справи, адміністрат ивний позов ПП «Епіцентр»під лягає частковому задоволенн ю.

На розподілі судових витра т на користь позивача, останн ій не наполягав.

Керуючись вимогами ст.ст . 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністра тивного судочинства України , Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити ч астково.

2 Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення Державної податк ової інспекції у Солом' янсь кому районі міста Києва від 04 лютого 2011 року № 0000232308/0 в частині д онарахування податку на приб уток у розмірі 47 938,15 гривень, з я ких 38 350,50 грн. основного платежу та 9 587,65 грн. штрафних (фінансов их) санкцій.

3. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Солом' янс ькому районі міста Києва від 04 лютого 2011 року № 0000222308/0 в частині донарахування податку на до дану вартість у розмірі 9 552,50 гр ивень, з яких 7 642,00 грн. основног о платежу та 1 910,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

4. У задоволенні решти позов них вимог відмовити.

Постанова набирає законно ї сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Постанова може бути оска ржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання апеляційн ої скарги до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя Патратій О.В.

Повний тест постано ви складено та підписано: 06 гр удня 2011 року.