Рішення

від 11.01.2012 по справі 48/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/530

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/530

11.01.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал"

доПриватного підприємства "Весілля"

простягнення 5 765,19 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кизима Г.М.

від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Весілля" (надалі –"Підприємство") про стягнення 8 567,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №17 від 01.09.2009 р. позивач передав у платне строкове користування нерухоме майно, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 8 567,89 грн. за прострочення виконання ним грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 р. розгляд справи відкладено до 11.01.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала уточнення позовних вимог, в яких просила стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 765,19 грн., позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03190, м. Київ, вул. Цюрупинська, 2, кв. 10, на яку було відправлено ухвали суду, міститься в договорі та вказано в позові .

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (після зміни найменування –Товариство) (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладений договір оренди №174 (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, частину головного виробничого корпусу /побутові приміщення/ площею 130,4 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, що входить до статутного фонду ВАТ КЕЗ "Транссигнал", вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.06.2009 р. 909 773 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Розмір орендної плати за орендоване приміщення встановлюється на рівні 15% від експертної вартості майна  і становить 11 485,76 грн. за липень місяць без урахування ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Згідно з п. 3.3 Договору перерахування здійснюється орендарем до 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

На виконання умов Договору 01.09.2009 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення площею 130,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97, що підтверджується актами прийому-передачі приміщення від 01.09.2009 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити пеню у розмірі 5 765,19 грн. за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за період з травня по грудень 2010 р.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем в оренду, прийняття відповідачем, користування ним спірними приміщеннями за Договором та несвоєчасне внесення відповідачем орендної плати у період з травня по грудень 2010 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України, у урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з у рахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд здійснює перерахунок пені враховуючи положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 12.06.2010 р. та 12.09.2010 р. припадають на вихідні дні, а тому останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на понеділок.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 5 572,70 грн. В іншій частині –192,49 грн. пеню нараховано безпідставно (без врахування ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України), а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем заяви про застосування судом строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства пені у розмірі 5 572,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Розподіл судових витрат здійснюється  у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Весілля" (03190, м. Київ, вул. Цюрупинська, 2, кв. 10; ідентифікаційний номер 33602566) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; ідентифікаційний код 00260652) пеню у розмірі 5 572 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 70 коп., державне мито у розмірі 98 (дев'яносто вісім) грн. 59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 12 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –16.01.2012 р.