Рішення

від 12.01.2012 по справі 26/203-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/203-11   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2012 р.                                                                  Справа № 26/203-11   

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція”,             м. Київ

до Держаного підприємства „Український карантинний розсадник”, Київська обл., с. Мила

про стягнення 81 008,15 грн.

за участю представників:

позивача:Розума О.В.

відповідача:не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 74 599,54 грн. основного боргу, 1 302,84 грн. пені, 3 594,15 грн. інфляційної складової боргу, 1 511,62 грн. 3% річних, а загалом 81 008,15 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 1 на надання послуг від 01.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.12.2011 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 08.12.2011 року та 22.12.2011  розгляд справи було відкладено відповідно на 22.12.2011 року та 12.01.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 року між Державним підприємством „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” (інститут) та Державним підприємством „Український карантинний розсадник” (підприємство) укладено договір № 1 на надання послуг, за умовами якого підприємство доручає, а інститут бере на себе зобов'язання надавати послуги підприємству по забезпеченню працівників водою, туалетними кімнатами, електроенергією, забезпечує загальну охорону та інше (згідно з  кошторисом).

Даний договір укладений на термін від 01.07.2010 року до 30.07.2011 року. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору на технічне обслуговування протягом одного місяця після закінчення його строку, він вважається погодженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.п. 4.1, 4.3 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 2.1 договору підприємство сплачує до 10 числа кожного місяця авансом за послуги 5 063,30 грн., в т.ч. ПДВ 20% 844,00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору перерахунок фактичної величини вартості наданих послуг підприємству проводиться один раз на шість місяців, виходячи із фактичних показників вимірювальних приладів.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що за електричну енергію підприємство сплачує інституту авансом до 10 числа поточного місяця. В рахунок включається вартість наданих комунальних послуг і експлуатаційних затрат по фактичних показниках вимірювальних приладів та відповідно до рахунків „управління адміністративними службовими будинками”, іншими обслуговуючими організаціями.

На виконання умов договору позивач в період з липня 2010 року по жовтень 2011 року надав відповідачу послуг на загальну суму 74 599,54 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунками-фактурами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отримані в період з липня 2010 року по жовтень 2011 року послуги на суму 74 599,54 грн. не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем у сумі 74 599,54 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі                   74 599,54 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 74 599,54 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3 594,15 грн. інфляційної складової боргу,               1 511,62 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 2.6 договору при несвоєчасній оплаті авансу за надані послуги, стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг нараховано 1 302,84 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 1 302,84 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем  виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 620,16 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Український карантинний розсадник” (08112, Київська обл., с. Мила, вул. Комарова, буд. 2-В, код 35411469) на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІпроектреконструкція” (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код 04653199) 74 599 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 54 коп. основного боргу, 1 302 (одну тисячу триста дві) грн. 84 коп. пені, 3 594 (три тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) 15 коп. інфляційної складової боргу, 1 511 (одну тисячу п'ятсот одинадцять) грн. 62 коп. 3% річних, 1 620 (одну тисячу шістсот двадцять) грн. 16 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                    Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 17.01.2012 р.