Ухвала

від 10.01.2012 по справі 5017/2012/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5017/2012/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" січня 2012 р.№ 5017/2012/49

Суддя  РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали за № 25/2012 від 03.01.2012 р., за заявою голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки ( 66500, Одеська область, Любашівський          район, смт. Любашівка, вул. Привокзальна 36, код ЄДРПОУ 01561410 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон (№2343-ХІІ).

ВСТАНОВИВ: 03.01.2012 р. голова ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки, звернувся  до господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Ринку Любашівської райспоживспілки за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону (№2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість у розмірі 113 114 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати, у зв'язку з відсутністю грошових коштів та інших майнових активів для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі.

Заява Ринку Любашівської райспоживспілки про порушення провадження у справі про банкрутство -  підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом ( №2343-ХІІ).

Згідно з  п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.      

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява, не подання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з преамбулою Закону (№ 2343-ХІІ) цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Статтею 51 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлених зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону (№ 2343-ХІІ) є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ); повідомлення державного реєстратора та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Згідно ч. 1 ст. 54 ГПК України та ч.1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора.

З матеріалів заяви про порушення провадження у справі вбачається, що 12.07.2011 р. правлінням Любашівської районної спілки споживчих товарів, яка є вищим органом управління  Ринку Любашівської Райспоживспілки, відповідно до статуту від 02.09.2004 р. за № 15411050001000034, згідно з ч.10 якого ліквідація ринку здійснюється за рішенням правління,   прийнято постанову про припинення Ринку Любашівської Райспоживспілки шляхом його ліквідації, створено ліквідаційну комісію та призначено головою ліквідаційної комісії Остюченко А.Є –керівника ринку. Зазначена постанова, ліквідаційний баланс Боржника, заява про звернення до суду та інші документи, підписані головою правління Любашівської райспоживспілки та членами правління, однак жодного установчого документа Любашівської райспоживспілки підтверджуючого те, що вказані особи мають право підпису відповідної заяви та вказаних матеріалів станом на дату подання заяви про порушення справи суду не надано. Тому, суд не може вважати, що заяву підписано належною особою.

Крім того, голова ліквідаційної комісії Підприємства „Любашівський ринок” Райспоживспілки у заяві посилається на заборгованість перед засновником  (власником ) -Любашівською райспоживспілкою у сумі 113 114 грн. 00 коп., мотивуючи вказану заборгованість тим, що Любашівська райспоживспілка за період з 2007 по 2011 роки сплачувала за Підприємство „Любашівський ринок” Райспоживспілки податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори  та інші правочини.

Але, заявником не надано належних документів (договорів  та інші правочини) в підтвердження здійснення вказаної господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Приймаючи до уваги, що заявником не надано вказаних доказів виникнення зобов'язань засновника Любашівської райспоживспілки відносно сплати податкових зобов'язань за боржника і виникнення зобов'язань боржника погасити заборгованість перед засновником в регресному порядку, а також враховуючи нарахування вказаної заборгованості перед засновником, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість в сумі 113 114 грн. 00 коп. грн. не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, голова ліквідаційної комісії, у заяві про порушення провадження у справі зазначає Любашівську райспоживспілку, як єдиного кредитора у розмірі 113 114 грн. 00 коп., але згідно доданого ліквідаційного балансу, станом на 23.11.2011 р. зазначена заборгованість становить 149 400 грн. ( код рядка  620 ).

Також в порушення п.2 ч.2 ст. 54 ГПК України та п.4 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявником подано заяву про визнання банкрутом –Підприємство „Любашівський ринок” Райспоживспілки замість належного  Ринку Любашівської Райспоживспілки ( свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 277935 ) , не вказано  ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності, що є підставою для повернення заяви за положеннями п.2 ч.1 ст. 63  ГПК України.

Таким чином,  Заявником не надано доказів проведення  відповідних дій, як передумови для звернення ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.ст. 105,110,111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 51 Закону (№ 2343-ХІІ), заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, посадове становище якої не вказано, не вказано повне найменування боржника, а тому заява голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.п. 1, 2, 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 1, 2, 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 51 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву голови ліквідаційної комісії Ринку Любашівської Райспоживспілки ( 66500, Одеська область, Любашівський          район, смт. Любашівка, вул. Привокзальна 36, код ЄДРПОУ 01561410 ) про визнання банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 94 аркушах та конверт.

Суддя                                          < /підпис/ >                                       Ровинський О.Ю.